Рішення

від 14.08.2008 по справі 8/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/166

14.08.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрпродукт»    

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-торгівельно-

                       інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД

про                  стягнення 15829,56 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача             юрисконсульт –Невмержицька І.П.(дов. № 02 від 04.03.08.)

Від відповідача         не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 4899,05 грн., що становить заборгованість за договором постачання № 114 від 20.01.2007р. та 9066,43 грн. пені, 979,81 грн. штрафу, 79,47 грн. трьох відсотків річних, 804,80 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2008р. розгляд справи був призначений на 10.07.2008р.

Ухвалою Господарського суду від 10.07.2008р. розгляд справи був відкладений на 14.08.2008р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів

У судове засідання, призначене на 14.08.2008р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

20.01.2007р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт»- «постачальник»та ТОВ «Ватвік»ЛТД –«покупець»був укладений договір постачальння №114, відповідно до п.1.1 якого «постачальник»зобов'язався передати у власність «покупця»продукцію в асортименті, у кількості й у терміни, визначені в замовленні «покупця», а «покупець»зобов'язався прийняти цю продукцію і сплатити за неї визначену грошову суму (ціну).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що право власності на товар переходить від «постачальника»до «покупця» в момент передачі товару «покупцю»під час підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної.     

Умовами договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до тих пір, поки обидві сторони не приймуть рішення про розірвання даного договору (п.11.1 договору).  

На виконання умов спірного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 7278,19 грн., що підтверджується видатковими накладними № 364474 від 10.09.2007р. на суму 5036,82 грн., № 364476 від 10.09.2007р. на суму 518,26 грн., № 365073 від 12.09.2007р. на суму 146,21 грн., № 366278 від17.09.2007р. на суму 157,69 грн., № 367057 від 20.09.2007р. на суму 157,69 грн., № 368081 від 24.09.2007р. на суму 157,69 грн., № 368281 від 25.09.2007р. на суму 157,69 грн., № 368832 від 27.09.2007р. на суму 157,69 грн., № 369704 від 01.10.2007р. на суму 157,69 грн., № 370265 від 03.10.2007р. на суму 157,69 грн., № 370764 від 05.10.2007р. на суму 157,69 грн., № 371483 від 08.10.2007р. на суму 157,69 грн., № 372080 від 10.10.2007р. на суму 157,69 грн. (копії в матеріалах справи).

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що за продукцію з терміном зберігання більш ніж 96 голин «покупець»здійснює оплату на протязі 21 календарного дня з моменту підписання накладної.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 3999,71 грн., про що повідомив позивач у судовому засіданні

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів проведених розрахунків у повному обсязі та у встановлений договором строк суду не надав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3999,71 грн. правомірна та підлягає задоволенню. В іншій частині основного боргу слід припинити провадження у справі у відповідності до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.  

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 9066,43 грн. пені, 979,81 грн. штрафу, 79,47 грн. трьох відсотків річних, 804,80 грн. збитків від інфляції.

Згідно з пунктом 8.1 договору, за кожен календарний день прострочки, за виключенням двох перших днів прострочки передбаченої дати оплати продукції, що погоджена сторонами, «покупцю»буде нарахована пеня у розмірі 1 відсотку від загальної вартості поставки.

Крім того, пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочки оплати за поставлену продукцію «постачальнику»на протязі 20 календарних днів від узгодженої дати оплати, «покупець»зобов'язується сплатити штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості.    

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9066,43 грн. та штрафу в сумі  979,81 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті поставлено товару виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору постачання № 114 від 20.01.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість отриманого товару у встановлений договором строк та у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних у розмірі 804,80 грн. та трьох відсотків річних в сумі 79,47 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 804,80  грн. та трьох відсотків річних в сумі 79,47 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідач повноважного представника у судове засідання двічі не направив, доказів проведених розрахунків за отриманий товар суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід припинити провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.    

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК» ЛТД (04053, м.Київ, вул. Обсерваторна, 12-А, код ЄДРПОУ 19132566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрпродукт»(03151, м.Київ, вул. Дніпропетровська, 22; код ЗКПО 24082043) 3999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 9066 (дев'ять тисяч шістдесят шість) грн. 43 коп. пені, 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. штрафу, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 47 коп. трьох відсотків річних, 804 (вісімсот чотири) грн. 80 коп. збитків від інфляції, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 30 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову припинити провадження у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 28.08.2008р.