32/273
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 32/273
04.07.08
За позовомДержавного підприємства «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»
ДоДержавної податкової Адміністрації України
Прозобов'язання вчинити певні дії
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін: Від позивача Титаренко М.М. – предст.,Від відповідача Ковальчук О.М. –гол.держ.под.інсп.,
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача та просить зобов'язати Державну податкову адміністрацію України надати відповідний документи, що підтверджує право загальнодержавної власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24.
18.06.2008 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про збільшення позовних вимог та просить зобов'язати Державну податкову адміністрацію України надати Державному підприємству «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»відповідні документи, що підтверджують право загальнодержавної власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24; визнати за Державним підприємством «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»право повного господарського відання на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться в державній власності, а саме - нежитловий будинок, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24, загальною площею 588,6 кв.м.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що по акту приймання-передачі, затвердженого 07.12.2007, Державна податкова адміністрація України прийняла на баланс від ліквідаційної комісії з припинення діяльності ДП «Журнал «Вісник податкової служби України»відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 20.11.2006 № 696 «Про припинення діяльності державного підприємства «Журнал «Вісник податкової служби України»та створення державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»всі основні засоби ДП «Журнал «Вісник податкової служби України», а пунктом 4.2 Статуту Державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»визначено, що майно є державною власністю і закріплене за підприємством, належить йому на правах повного господарського відання.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
07.07.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трек»та Державним підприємством «Редакція журналу «Вісник податкової служби України»було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за № 7697 та зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29.07.2004 під № 804-П.
Відповідно умов вказаного договору купівлі-продажу Державним підприємством «Журнал «Вісник податкової служби України»було придбано нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24, загальною площею 588,6 кв.м та 21.07.2004 зазначений будинок було прийнято по акту приймання-передачі Державним підприємством «Журнал «Вісник податкової служби України».
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 20 листопада 2006 року № 696 було припинено діяльність державного підприємства «Журнал «Вісник податкової служби України» шляхом ліквідації та на його базі вирішено створити Державне підприємство «Інформаційно-видавничий центр ДПА України».
ДП ІВЦ ДПА України зареєстроване 26 грудня 2006 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією. Засновником ДП ІВЦ ДПА України є Держана податкова адміністрація України.
Згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні»до системи органів державної податкової служби віднесені: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
07.12.2007 згідно з актом приймання-передачі Державна податкова адміністрація України прийняла основні засоби, нематеріальні активи, малоцінні необоротних матеріальні активи та малоцінні швидкозношувальні предмети від ліквідаційної комісії з припинення діяльності ДП «Журнал «Вісник податкової служби України»відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 20.11.2006 № 696 «Про припинення діяльності державного підприємства «Журнал «Вісник податкової служби України»та створення державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр ДПА України», зокрема, основні засоби ДП «Журнал «Вісник податкової служби України».
Таким чином, всі повноваження щодо розпорядження нежитловим будинком за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24, загальною площею 588,6 кв.м, який є загальнодержавною власності, належать Державній податковій адміністрації України.
Державна податкова адміністрація України 3 квітня 2007 року прийняла наказ № 203, відповідно до якого затверджено статутний капітал ДП ІВЦ ДПА України у розмірі 6 400 000,00 гривень, сформувавши його за рахунок основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів, переданих відповідно до цього наказу згідно з актом приймання-передачі.
16 квітня 2007 року Державною податковою адміністрацією України, керуючись зазначеним наказом від 3 квітня 2007 року № 203, було передано на баланс позивача нежитловий будинок за адресою м. Київ, вул. Хорива, 24, загальною площею 588,6 кв.м, про що підписано відповідний Акт приймання –передачі, як частину сформованого статутного фонду, однак відповідачем не було передано ДП ІВЦ ДПА України правовстановлюючих документів, які підтверджують право загальнодержавної власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24.
Згідно з пунктом 4.2 Статуту ДП ІВЦ ДПА України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.05.08 № 302, майно центру є державною власністю і закріплене за підприємством, належить йому на правах повного господарського відання.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з нормою ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.
Право користування –це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.
Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Відповідно до пунктів 2 та 3 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні»майно підприємства за законами України, статутом підприємства та укладеними угодами належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного), належить йому на праві повного господарського відання.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про власність»майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.
Статтею 136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Пунктом 5 статті 48 Закону України «Про власність»передбачено, що право захисту має особа, яка володіє майном на праві повного господарського відання.
Отже, з викладеного вбачається, що Державна податкова адміністрація України, як центральний орган системи органів державної податкової служби, передала Державному підприємству «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»нежитловий будинок за адресою м. Київ, вул. Хорива, 24, загальною площею 588,6 кв.м , статутом підприємства було визначено, що майно підприємства є державною власністю та закріплене за позивачем на праві господарського відання, однак відповідач не передав Державному підприємству «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»правовстановлюючих документів, які підтверджують право загальнодержавної власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24, чим порушив законні права та інтереси позивача, а тому вимоги Державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України (02053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 19355711) надати Державному підприємству «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 24, код 34817399) відповідні документи, що підтверджують право загальнодержавної власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24.
Визнати за Державним підприємством «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 24, код 34817399) право повного господарського відання на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться в державній власності, а саме - нежитловий будинок, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 24, загальною площею 588,6 кв.м.
Стягнути з Державної податкової адміністрації України (02053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 19355711) на користь Державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр ДПА України»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 24, код 34817399) 85,00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 15.07.2008
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2365393 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні