Постанова
від 11.04.2012 по справі 2а-486/09
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/726/12Головуючий по 1 інстанції Категорія : 10.3.1 Діденко Т.І. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В. суддівТрюхана Г.М, Магди Л.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року та на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2009 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просила відновити пропущений строк звернення до суду та зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 2006 року по 2008 рік в сумі 3944,30 грн.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року ОСОБА_5 поновлено строк звернення до суду.

Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди враховано підвищення (надбавку) в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке було нараховане та виплачене позивачці у відповідні місяці 2008 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області просить частково скасувати постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року в частині визнання протиправною діяльність УПФ по невиконанню вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки позивачу було виплачено пенсію в межах фінансування та згідно Постанов Кабінету Міністрів, що визначали розміри цих виплат. Також, в поданій скарзі на постанову, апелянт посилається на необхідності застосування норми ст.ст.99-100 КАС України, оскільки суд першої інстанції не врахував наявності клопотання відповідача про відмову в позові позивача у зв'язку з пропуском ним строків звернення до суду за захистом і неправомірно постановив ухвалу від 16 червня 2009 року про поновлення строку звернення до суду, яку разом з постановою також оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області і просило її скасувати.

Позивач погодилась з ухваленою постановою і в апеляційному порядку її не оскаржувала.

Особи, які беруть участь у справі, не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга на ухвалу підлягає до задоволення, скарга на постанову частковому задоволенню, а постанова зміні.

Ч.1 ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має статус «дитина війни» та має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і цього не заперечував відповідач. Зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону, позивач має право на отримання щомісячної держаної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовим актами.

Внесені у цей Закон зміни п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що обмежували ці виплати, - були в подальшому рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року - визнані неконституційними і відповідно до статті 152 Конституції України втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував. Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом не можуть братися до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Разом з тим, суд, при вирішенні даного спору, безпідставно ухвалою від 16 червня 2009 року поновив строк звернення позивача до суду та не застосував до позовних вимог, що виходили за межі річного строку звернення до суду, наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, які передбачені ч.1 ст.100 КАС України, на чому наполягав відповідач. Оскільки доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, - позивач не надавала. Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивач знала, що на неї розповсюджуються норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і ст.6 цього Закону, згідно якої вона має право на отримання зазначених вище пенсійних виплат, але не зверталася до суду за захистом своїх прав щодо зобов'язання відповідача здійснювати виплати пенсію в розмірі, що визначений цим Законом ні в 2007, ні в 2008 році. А тому у суду не було підстав для поновлення строку звернення позивача до суду. Та, не зважаючи на наявність фактів порушення прав позивача, суд мав відмовити їй в захисті за вказані періоди, з підстав пропущення строку звернення до суду за захистом, виклавши такий висновок в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

Тому, з названих підстав та враховуючи, що ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом лише 29 травня 2009 року зазначена ухвала, що була оскаржена апелянтом разом зі скаргою на постанову, підлягає до скасування ,а постанова суду в цій частині підлягає до зміни, шляхом виключення з періоду за який належить визнати незаконною дії відповідача та зобов'язати його провести відповідні виплати - період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з річного строку з моменту звернення позивача до суду .

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не є і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року - задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду - задовольнити частково.

Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області 16 червня 2009 року про поновлення строку звернення до суду - скасувати.

Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року - змінити.

Виключити з абзацу 2 постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року висновок суду про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Виключити з абзацу 3 постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року висновок суду про покладення зобов'язання на управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_5 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно.

У решті постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2009 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :

СудАпеляційний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення11.04.2012
Оприлюднено26.04.2012
Номер документу23654743
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-486/09

Ухвала від 21.02.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Обрізко І.М.

Ухвала від 14.05.2010

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Ліщинський А.М.

Ухвала від 19.03.2010

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Старунський Д.М.

Постанова від 20.10.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Яворський Іван Олександрович

Ухвала від 17.10.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Коваль Р.Й.

Ухвала від 03.03.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Ніколін В.В.

Ухвала від 23.03.2010

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Ліщинський А.М.

Постанова від 18.06.2013

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Заверуха О.Б.

Постанова від 11.04.2012

Адміністративне

Апеляційний суд Черкаської області

Міщенко С. В.

Ухвала від 13.12.2011

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Сапіга В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні