Ухвала

від 03.03.2011 по справі 2а-486/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. Справа № 44265/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Любашевського В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року та в подальшому виплачувати оскаржуване підвищення до пенсії.

Оскаржуваною постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області протиправними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, за 2007-2008 роки з врахуванням щомісячного підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» у редакції, що діяла до внесення до вказаного Закону України змін пп. 2 п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України В«Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр. В» , якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області 30% доплати до пенсії позивачці з врахуванням вимог ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» є незаконною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.

Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України В«Про Державний бюджет на 2007-2008 рр. В» , якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» , із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» було зупинено, а Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року дію ст. 6 вищевказаного Закону було відновлено, про те її дія запроваджується поетапно за результатами виконання бюджету у 1 півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо підвищення до пенсії за період з січня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки КМУ за результатами виконання бюджету у 1 півріччі 2006 року будь-яких документів про зазначеній виплаті не приймалось.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведене колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково, а саме: слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року на підставі положень ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» , яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору щодо задоволення вимог позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення частково позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області - задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2009 року у справі № 2а-486/09 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року на підставі положень ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни В» , яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

ОСОБА_2