Ухвала

від 17.10.2011 по справі 2а-486/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р. < Текст >Справа № 66553/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.

суддів Гуляка В.В., Пліша М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у Львівській області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у Львівській області про визнання неправомірною відмови у перерахунку допомоги та стягнення невиплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулась 12.03.2009 року в суд з адміністративним позовом та просила визнати неправомірною відмову у перерахунку допомоги та стягнути з недоплачені суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та компенсацію втрати частини грошових доходів та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В зв’язку із чим має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка у 2007 році виплачувалась у значно нижчому розмірі.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2009 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача провести позивачці перерахунок та грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею за згідно ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Зобов'язано відповідача провести нарахування на користь позивачки компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної грошової допомоги. Стягнуто з місцевого бюджету м. Дрогобич на користь позивачки судові витрати понесені нею при подачі адміністративного позову до суду у розмірі 19, 91 грн.

Суд виходив з того, що дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці не відповідають ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким обмежувались виплати названої вище допомоги, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у Львівській області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідач правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснював виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», позаяк не є застрахованою в системі загальнообов’язкового соціального страхування, що вбачається з матеріалів справи і відповідно не заперечується стороною відповідача.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки вона не була виплачена за помилкової аргументації відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань.

Щодо вимог про виплату компенсації втрати частини доходів у зв’язку з пропущенням строків їх виплати, то такі не підлягають задоволенню, оскільки компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з пропущенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам на підставі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з пропущенням строків їх виплати», однак спірною є сума нарахування, а не виплата нарахованих сум.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94,195, 196 ч.4, 197, 198 п. 3, 202, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у Львівській області задоволити частково.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2009 року по справі №2а-486/09/1306 скасувати, та постановити нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у Львівській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Врешті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 - 01. 70 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_3