Постанова

від 18.04.2012 по справі 26-31-15/28-10-922

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 26-31-15/28-10-922 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б., розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі№26-31-15/28-10-922 Господарського суду Одеської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" про стягнення 147 150,92 грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" до відповідачівФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів та стягнення 160 000 грн. представники сторін:

позивача-1 (за первісним позовом): не з'явилися

позивача-2 (за первісним позовом): не з'явилися

відповідача (за первісним позовом): не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулися до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" про стягнення 147150,92 грн.

Позовні вимоги за цим позовом мотивовані порушенням відповідачем умов договорів від 26.03.2009 та від 01.04.2009 про надання посередницьких послуг по сприянню укладання договорів на реалізацію товарів та консультаційні послуги по питанням збуту товару в частині оплати отриманих послуг.

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вілсон" звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та, відповідно до заяви про зміну підстав позову від 07.10.10, просив розірвати укладені з відповідачами договори про надання посередницьких послуг з підстав, передбачених ст.611 ЦК України, та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 160000,00грн. безпідставно перерахованих грошових коштів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2010 у справі №26-31-15/28-10-922 (суддя Никифорчук М.І.) первісний позов задоволено частково, вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 71346,52грн. боргу, 208,97грн. річних, 1382,02грн. інфляційних, 729,38грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 72079,46грн. боргу, 318,10грн. річних, 1815,85грн. інфляційних, 742,13грн. витрат по оплаті державного мита та 742,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті вимог відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі №26-31-15/28-10-922 (колегія суддів у складі: Ліпчанської Н.В. -головуючого судді, суддів Мацюри П.Ф., Андрєєєвої Е.І.) рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2010 у цій справі скасовано, постановлено нове рішення про відмову в первісному позові та часткове задоволення зустрічного позову; постановлено стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ТОВ "Вілсон" 160000,00грн., 1685грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті зустрічного позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення зустрічного позову про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 160000,00грн. обґрунтована посиланнями на помилкове перерахування товариством з обмеженою відповідальністю "Вілсон" вказаних коштів відповідачу-1. В частині відмови в первісному позові постанова суду апеляційної інстанції мотивована посиланнями на те, що відповідачем на підставі договорів про надання посередницьких послуг було перераховано позивачам грошові кошти в більшому розмірі, ніж заявлено до стягнення позивачами. В частині відмови в задоволенні зустрічного позову про розірвання договорів про надання посередницьких послуг, постанова апеляційного господарського суду мотивована посиланнями на безпідставність вимог, у зв'язку із закінченням строку дії договорів.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у цій справі, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі №26-31-15/28-10-922 залишено без змін.

У вересні 2011 року позивачі за первісним позовом звернулися до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі № 26-31-15/28-10-922 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі №26-31-15/28-10-922 (колегія суддів у складі: головуючого судді -Ліпчанської Н.В., суддів Мацюри П.Ф., Ларенюк О.Т.) заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у цій справі за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі № 26-31-15/28-10-922 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачі за первісним позовом звернулися до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просили скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі №26-31-15/28-10-922 з підстав невірного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 112 ГПК України та оскільки, на їх думку, обставини, зазначені у заяві спростовують висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у касаційному порядку є ухвала Одеського апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі № 26-31-15/28-10-922 за нововиявленими обставинами.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України перегляд за нововиявленими обставинами постанов апеляційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.

Як вказано у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Звертаючись до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції позивачі за первісним позовом зазначили, що нововиявленою обставиною є дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" за період з 26 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а саме: додатки №5 податкової декларації з ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", які підтверджують факт невиплати позивачам винагороди від суми реалізованої товариством з обмеженою відповідальністю "Вілсон" продукції.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд виходив із того, що вказані заявниками обставини не є нововиявленими та не є підставою для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у цій справі, оскільки не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані позивачами на підтвердження їх вимог та могли бути відомі заявникам.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Вілсон" за період з 26 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року не можуть бути визнані нововиявленими обставинами та не є підставою для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі №26-31-15/28-10-922 за правилами, встановленими ст.ст. 112 -114 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розгляду заяви судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно.

Твердження скаржників про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим колегія суддів визнає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі № 26-31-15/28-10-922 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова