Рішення

від 11.11.2011 по справі 8/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/447 11.11.11

за позовом Приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення 9882,00 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача : ОСОБА_2 (представник за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі -9 882,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/5773421.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у позовних вимогах позивачу в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 08.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 року розгляд справи призначено на 20.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року розгляд справи призначено на 11.11.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2009 року між позивачем (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 459-а/09СХ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Дачіа Логан», (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 19.05.2010р., а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Дачіа Логан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника та автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_4.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в сумі 9 882,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11667 від 10.06.2010р. (копія міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом від 08.06.2010р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, в порядку досудового врегулювання спору позивач 18.03.2011р. направив відповідачу претензію № РГ/459/09/4 на виплату страхового відшкодування в сумі 9 882,00 грн. Факт надсилання вимоги позивачем підтверджується фіскальним чеком № 8095 від 18.03.2011р. та списком відправлень поштової кореспонденції (копії документів містяться в матеріалах справи). Позивач вказує, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик (відповідач) відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Нормативним законодавством України визначено порядок розрахунку розміру заподіяної шкоди. Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначено правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, згідно вимог ст. 5, 7 якого, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

У своєму відзиві відповідач звернув увагу суду також на ту обставину, що відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий відповідний звіт суб'єкта оціночної діяльності. Однак, як вказує відповідач, позивачем не було надано звіту автотоварознавчого дослідження, за яким би було визначено вартість матеріального збитку, а надані останнім інші докази, а саме: протокол огляду транспортного засобу та рахунок-фактура СТО не може вважатися належним доказом розрахунку розміру суми страхового відшкодування.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Галицького районного суду міста Львова від 08.06.2010р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 8.7.3-е, 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5773421 (тип договору -3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_4 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/5773421, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

При визначенні розміру страхового відшкодування позивачем було взято до уваги рахунок № СФ-0005389 від 28.05.2010р., що свідчить про вартість товарів на суму 9 882,00 грн. А тому, позивач вказує, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Дачіа Логан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить саме - 9 882,00грн.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

В матеріалах справи відсутні, а позивачем до суду не представлено доказів, що підтверджують проведення/визначення оцінки майна транспортного засобу «Дачіа Логан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, наявність проведення якої є обов'язковою у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у даних правовідносинах.

Наданий до справи рахунок № СФ-0005389 від 28.05.2010р. свідчить лише про суму вартості товарів та по своїй природі не носить в собі оцінки шкоди, визначеної відповідно до вимог чинного законодавства України.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, з урахуванням обставин ненадання позивачем доказів, що підтверджують визначення у встановленому законом порядку оціненої шкоди автомобіля «Дачіа Логан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, недоведеними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 882,00 грн. в порядку регресу.

Керуючись ст.ст. 526, 993, 1187 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.22, 27, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання повного тексту рішення 20.04.2012р.