Рішення

від 20.08.2008 по справі 46/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2008 р.   Справа 46/94

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт”

доЗакритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія”

простягнення 15 894,76 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаМірошник В.О. —представник за довіреністю від 02.06.2008 р. № 165/06-08

Від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2008 р., за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” заявлено до Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” позовні вимоги про стягнення 7 633,65 грн. заборгованості за підрядні роботи, виконані відповідно до договору № 24-02/2007 від 23.02.2007 р., 4 723,42 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 3 030,65 грн. пені та 507,04 грн. 3 % річних з простроченої суми.  

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/94 від 20.06.2008 р., яку призначено до розгляду на 28.07.2008 р.  

У судове засідання, призначене на 28.07.2008 р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.08.2008 р. (ухвала в матеріалах справи).

У судове засідання, призначене на 20.08.2008 р., відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача суму боргу за виконані будівельно-оздоблювальні роботи відповідно до договору № 24-02/2007 від 23.02.2007 р., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання, інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми боргу.    

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних на його користь робіт.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, акту форми КБ-2в, акту здачі-приймання виконаних робіт, витягу з банківського рахунку про часткове погашення боргу, заяви про проведення звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

23.02.2007 р. Закритим акціонерним товариством “Українська будівельна компанія” в якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” в якості підрядника укладено контракт № 24-02/2007, за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати будівельно-оздоблювальні роботи в машинних приміщеннях, шахтах та приямках ліфта в/п 1000 кг на 27 зупинок на об'єкті за адресою: житловий будинок по проспекту Червонозоряному, 4 а, секція 1 в м. Києві.

Згідно з п. 1.2 вказаної угоди замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи відповідно до умов контракту.        

Вартість робіт, виходячи з п. 2.1 договору від 23.02.2007 р., визначається на підставі розрахунку договірної ціни та становить 37 987,20 грн. за будівельно-оздоблювальні роботи.

Відповідно до п. 2.2 контракту розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі довідки форми КБ-3 і КБ-2в, яка обраховується виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт, норм втрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів впродовж 10 (десяти) банківський днів після їх підписання. Крім того, підрядник щомісячно відшкодовує замовнику витрати за послуги в розмірі 2 % з урахуванням податку на додану вартість від договірної вартості виконаних робіт (п. 2.3).

Розділом 4 контракту до обов'язків замовника віднесено обов'язок своєчасного проведення розрахунків згідно з розділом 2, до обов'язків підрядника — виконання будівельно-оздоблювальних робіт згідно з державним стандартом 36.1-001-97, щомісячна підготовка актів приймання виконаних робіт та довідок про їх вартість.       

За твердженнями позивача загальна вартість виконаних ним на користь відповідача робіт за контрактом № 24-02/2007 від 23.02.2007 р. становить 28 197,60 грн., а оплачена відповідачем —20 000,00 грн. Крім того, позивач зазначає, що на суму 563,95 грн. між сторонами було проведено залік взаємних вимог.  

Згідно з п. 91 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” від 01.08.2005 р. № 668 передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” акт приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та довідка за формою № КБ-3 складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вищенаведені твердження позивача про стан розрахунків з відповідачем підтверджуються матеріалами справи, що містять підписаний обома сторонами акт виконаних робіт форми № КБ-2в за травень 2007 року на суму 28 197,60 грн.

Перерахування відповідачем позивачу 20 000,00 грн. за виконані роботи по контракту № 24-02/2007 від 23.02.2007 р. підтверджується випискою з рахунку обслуговуючої позивача банківської установи про перерахування 08.11.2007 р. 10 000,00 грн., 11.12.2007 р. 5 000,00 грн. та 14.12.2007 р. 5 000,00 грн.

Відповідно до акту від 31.05.2007 р. № АВ-0000062 на суму 563,95 грн., що складає 2 % від суми контракту, сторонами проведено залік взаємних вимог.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник —зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання  щодо проведення передбачених контрактом № 24-02/2007 будівельно-оздоблювальних робіт виконав належним чином, а саме: ним було виконано та здано відповідачу роботи загальною вартістю 28 197,60 грн., відповідачем прийнято такі роботи.

Разом з тим, всупереч прийнятому обов'язку з оплати виконаних позивачем робіт, відповідач не виконав його, оскільки не здійснив оплату за роботи у повному обсязі.

13.08.2008 р. позивачем направлено відповідачу заяву № 247/08-08 від 13.08.2008 р. щодо невідкладного розгляду та підписання акту звірки взаєморозрахунків. Вказана заява залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості, заявлені вимоги не оспорив.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, умови укладеного сторонами договору та норми чинного законодавства, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт”, заявлені до Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” про стягнення 7 633,65 грн. боргу (28 197,60 грн. –20 000,00 грн. –563,95 грн.) видаються обґрунтованими,  підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 4 723,42 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 3 030,65 грн. пені та 507,04 грн. 3 % річних з простроченої суми.  

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Обґрунтовуючи вимоги про нарахування відповідачеві пені за порушення грошового зобов'язання, позивач вказує на п. 5.1 контракту від 23.02.2007 р. Разом з тим, дана угода сторін не містить домовленості про сплату замовником пені за порушення строків розрахунків за виконані роботи, а п. 5.1 передбачає сплату підрядником пені замовнику в разі порушення строків виконання робіт. На цій підставі, позовні вимоги в частині стягнення 3 030,65 грн. пені задоволенню не підлягають, як такі, що не передбачені угодою сторін.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

Зважаючи на положення ст. 265 Цивільного кодексу України, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3 % річних видаються такими, що заявлені правомірно. Разом з тим, виходячи з уточненого розрахунку суду, проведеного з врахування моменту виникнення у відповідача обов'язку оплатити прийняті роботи та з огляду на часткове погашення боргу, збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції, що понесені позивачем становлять 4 420,59 грн. (2 652,83 грн. за період з 08.06.2007 р. по 08.11.2007 р. на суму 27 633,65 грн. + 387,94 грн. за період з 09.11.2007 р. по 11.12.2007 р. на суму 17 633,65 грн. + 265,31 грн. за період з 12.12.2007 р. по 14.12.2007 р. на суму 12 633,65 грн. + 1 114,51 грн. за період з 15.12.2007 р. по 12.06.2008 р.), а розмір 3 % річних з простроченої суми боргу —514,28 грн. Зважаючи на те, що відповідно до діючого господарського процесуального законодавства суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню на суму, розраховану ним, а вимоги про стягнення інфляційних нарахувань — на суму 4 420,59 грн., згідно з уточненим розрахунком суду.            

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.      

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 вказаної статті передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати —перерахуванню.    

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія” (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, ідентифікаційний код 31171267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 12-г, оф. 193, ідентифікаційний код 30859325, поштова адреса: 02002, м. Київ, а/с 144) 7 633 (сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 65 коп. боргу, 4 420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн. 59 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 507 (п'ятсот сім) грн. 28 коп. 3 % річних, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 61 коп. державного мита та 93 (дев'яносто три) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                          С.В. Шабунін

Дата підписання: 05.11.2008 р.

справа №  46/94

20.08.08