Рішення

від 26.08.2008 по справі 12/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/139

26.08.08

За позовом:              Відкритого акціонерного товариства Костянтинівський

                              екстрактово-шкіряний комбінат "Шкіркон"  

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервісбуд"

Про                              стягнення 112 090,49 грн.

                                                                                                                         Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Лисиця О.В. –предст. (дов. № 264 від 02.06.2008 р.)

Від відповідача             не з'явився

           Обставини справи:

           Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервісбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 112 090,49 грн. (58 504 грн. –основний борг, 7 660, 85 грн. – збитки від інфляції, 45 925, 64 грн. –пеня), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № ДТ-0089 від 21.10.07 р.

          Ухвалою суду від 14.07.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/139 та призначено розгляд справи на 25.07.2008 р.

           08.07.2008 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти та інше майно відповідача у сумі 113 329,39 грн. Вказана заява мотивована тим, що  відповідно до умов договору позивач поставив відповідачеві товар - “чоботи укорочені з металевим носком”, а відповідач відповідно до  п. 4.2. Договору повинен був провести повну оплату товару протягом 14 календарних днів від дати його отримання, тобто до 04.01.2008 р., однак відповідач не виконав своїх зобов'язань зі сплати вартості товару.

           11.03.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою перерахувати на користь позивача суму заборгованості за Договором. Відповідач проти висунутих вимог не заперечував. У відповідь на зазначену претензію відповідачем був складений графік погашення заборгованості за Договором, згідно з яким відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем до 01.05.2008 р.

           Однак до даного часу, не зважаючи на подальші звернення та претензії позивача з вимогами погасити заборгованість, відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті товару за Договором.

           Крім того, в усних переговорах з керівництвом позивача представники відповідача повідомили про свій намір не виконувати зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару навіть у випадку винесення рішення суду про стягнення заборгованості, а також про відсутність руху коштів на їх рахунках.

            Відповідач за своєю організаційно-правовою формою є Товариством з обмеженою відповідальністю, а тому, згідно зі ст. 140 ЦК України, його учасники не відповідають за боргами товариства. У разі передачі майна відповідача його учасникам або іншим пов'язаним особам виконання судового рішення про стягнення коштів з відповідача буде неможливим.

            За таких обставин, враховуючи реальну вірогідність невиконання судового рішення відповідачем, а також те, що сума позовних вимог є значною, задля забезпечення фактичного виконання рішення суду позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти та інше майно відповідача у розмірі позовних вимог, а саме 113 329, 39 грн.

             В судовому засіданні 25.07.2008 р. представник позивача підтримав подану раніше заяву про забезпечення позову.

             Крім того, в судовому засіданні 25.07.2008 р. представник позивача подав довідку ЄДРПОУ на підтвердження місцезнаходження відповідача по справі за адресою: Київ, вул. Інститутська, 16, к. 4, куди і направлялися повідомлення про час і місце судового засідання.

            Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, представник відповідача в судове засідання 25.07.2008 р. не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав.

            Ухвалою від 25.07.2008 р. суд до вирішення спору по суті вжив заходи до забезпечення позову, а саме: наклав арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервісбуд" (код ЄДРПОУ 32492000,01021,м. Київ, вул. Інститутська, 16, к. 4, на всіх поточних рахунках у банківських установах, включаючи р/р № 26009239122201 в ВАТ "Фінанси та кредит", м. Київ, МФО 300937) у сумі 59 742 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 90 коп., слухання справи відкладено на 08.08.2008 р.

         05.08.2008 року відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 58 504 грн., 7 660, 85 грн. –збитків від інфляції, 45 925, 64 грн. –відсотків за користування чужими грошовими коштами.

            В судовому засіданні 08.08.2008 року представник позивача підтримав раніше подані уточнення позовних вимог.

           Відповідач в судове засідання 08.08.2008 року представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

          Ухвалою від 08.08.2008 року розгляду справи відкладено на 26.08.2008 року.

          Відповідач відзив на позов не надав, представника в судове засідання 26.08.08 р. не направив.

          Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

          Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

           В судовому засіданні 26.08.08р. оголошено повний текст рішення.

           Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

          21.10.07 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі–продажу №ДТ-0089, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати відповідачеві по його заявкам (усним або письмовим) взуття, а відповідач зобов'язався прийняти товар та здійснити оплату в строки та в порядку, передбачених умовами даного договору.

          Відповідно до п.1.2. договору асортимент, кількість та вартість товару зазначаються в накладних та специфікаціях , які є невід'ємними додатками до даного договору.

           Відповідно до підписаної між позивачем та відповідачем специфікації № 1 до договору № ДТ-0089 від 21.10.2007 року сторони домовилися про поставку взуття - “чобіт укорочених з металевим носком” в кількості 1 000 пар, загальна вартість яких становить 65 004 грн.

            Згідно з п. 2.1. договору позивач зобов'язався поставити товар в строк не пізніше 21  дня з моменту отримання заявки і 10 % передоплати згідно рахунка-фактури № 840 від 27.11.2007 р.

            Відповідно до специфікації № 1 до договору  купівлі–продажу № ДТ -0089 відповідач зобов'язався перерахувати позивачу 10 % вартості товару передплати та 90% вартості товару протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу.

             Згідно рахунку-фактури № 840 від 27.11.2007 року відповідач перерахував на рахунок позивача 10 % суми передплати за товар у розмірі 6 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2008 року № 802, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Крім того, відповідач надіслав позивачеві лист від 28.11.2007 р. № 655, в якому гарантував оплату товару за договором № ДТ-0089 від 21.10.2007 р.

             Відповідно до умов договору та на підставі видаткової накладної від 21.12.2007 р.           № 60/12 відповідач за довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯЛЗ 952548 від 18.12.007 р.  отримав товар –«чоботи укорочені з металевим носком»в кількості 1 000 пар на загальну суму 65 004грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.12.2007 р. № 60/12 ( копія знаходиться в матеріалах справи).

             Відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату товару.

             11.03.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 99 з вимогою перерахувати на користь позивача суму заборгованості за Договором у розмірі 58 504 грн.

             У відповідь на зазначену претензію відповідачем був складений графік погашення заборгованості за Договором, згідно з яким відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем   до 01.05.2008 р. та погасити суму боргу у розмірі 58 504 грн.

             Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків № 1, складеного від 09.06.2008 р. та підписаного позивачем та відповідачем, заборгованість відповідача становить 58 504 грн.

             Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

             Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача за поставлений товар становить 58 504 грн.

             Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення збитків від інфляції у розмірі  7 660, 85 грн. та  відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 45 925, 64 грн.

           Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з огляду на таке.

   Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

  Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

   Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

    Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

     Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

 Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

 У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

  Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

  Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

  Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

            Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 58 504 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

  Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 45 925, 64 грн. слід зазначити наступне.

   Згідно п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

    Пунктом 4.3.договору купівлі-продажу № ДТ-0089 від 21.10.2007 р. передбачено, що у разі неотримання повного розрахунку в строки, встановлені п. 4.2. договору, покупець зобов'язується сплачувати проценти продавцю за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5 % за кожен день такого користування

             Тому позовні вимоги в частині стягнення 45 925, 64 грн. за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню.

             Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

             Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 7 660, 85 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

             Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

              На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

       1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

        2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервісбуд" (01021,             м. Київ, вул. Інститутська, 16, к.4, р/р 26009239122201 у ВАТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937, ЄДРПОУ 32492000, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Костянтинівський екстрактово-шкіряний комбінат "Шкіркон" (85101, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леніна, 174, р/р 26007266705460 в Костянтинівському відділенні ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Костянтинівка, МФО 334011,  ЄДРПОУ 00307810) основний  борг у розмірі 58 504 ( п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот чотири) грн.,  відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 45 925 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 64 коп.,  втрати від інфляції у розмірі 7 660 (сім тисяч шістсот шістдесят) грн. 85 коп., державне мито у розмірі 1120, 90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

          3.Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2008 року.

          4.Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

          5.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.      

              Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко