Рішення

від 02.09.2008 по справі 40/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  40/112

02.09.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд»

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Віар Про» 

про               стягнення 6 691,81 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Гринюк Т.О. за дов. № 31/16-112 від 18.02.2008

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд» (далі Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віар Про» заборгованості за поставлену продукцію з урахуванням пені, збитків від інфляції та 3 відсотки річних у сумі 6 691,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не виконувалися вимоги щодо повноти та вчасності сплати за поставлений Позивачем товар згідно договору поставки № ДТ-14-03468 від 03.07.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем.

Ухвалою суду від 14.07.2008 року порушено провадження у справі № 40/112, розгляд справи призначено на 05.08.2008.

У судове засідання, призначене на 05.08.2008 з'явився представник Позивача вимоги ухвали виконав частково. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали не виконав.

Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.09.2008.

2 вересня 2008 в судовому засіданні представник Позивача виконав вимоги ухвал суду, надав витребуванні судом документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник Відповідача вдруге не з'явився у судове засідання. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовні заяві та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача оцінивши подані докази, суд,-                                                

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач стверджує, що 3 липня 2007 року між ним та Відповідачем було укладено Договір поставки № ДТ-14-03468, відповідно до якого Позивач як постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність Відповідачу як покупцю продукцію (алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари). А Відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти зазначені товари та оплатити їх вартість.

Згідно п. 1.2 сторони домовилися, що умови даного Договору розповсюджуються на поставку кожної партії продукції, що передається по окремих товарних накладних.

У відповідності до п. 2.1. Договору ціна, асортимент, номенклатура, найменування та кількість продукції, яка передається за даним договором, вказується в додаткових угодах або можуть бути погоджені сторонами при підписанні накладних та вказуються в накладних. Ціна, асортимент, номенклатура, найменування та кількість продукції вважаються остаточно погодженими сторонами даного Договору після підписання повноваженими представниками сторін (особи, які мають довіреність на отримання/здачу товарно-матеріальних цінностей) накладних.

Виходячи з умов п. 2.4. Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати кожну придбану партію продукції не пізніше 7 календарних днів від дати отримання (дата підписання накладної).

За твердженням Позивача, з його боку було виконано належним чином договірні зобов'язання, а саме: Позивач поставив Відповідачу продукцію по накладним № РН-14-04849 від 25.09.07 на суму 771,42 грн., № РН-14-050498 від 04.10.07 на суму 1 717,26 грн., № РН-14-055102 від 25.10.07 на суму 3 339,00 грн. (наявні в матеріалах справи).

Одержання продукції Відповідачем, як стверджує Позивач, підтверджується розписом представників Відповідача у видаткових накладних, що у відповідності до п. 13 наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96 «Про затвердження інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»дає право робітникам одержувати від постачальника продукцію.

Крім того, як зазначає Позивач, дії представників Відповідача, у відповідності до ст. 241 ЦК України, схвалені його посадовою особою, що використовує печатку підприємства в порядку передбаченому п.п. 3.4.1. наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів.

Одержавши продукцію по накладним на загальну суму 5 827,68 грн., Відповідач зобов'язаний був сплати придбану продукцію у відповідності до умов Договору. Однак, як стверджує Позивач, Відповідачем не оплачена продукція, що є порушенням зобов'язання за договором та положень ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь в порядку ст.ст. 549-552, 623-624 ЦК України ст.ст. 230-232 ГК України пеню у розмірі 700,23 грн.

Крім того, на думку Позивача, виходячи з положень ст. 229  ГК України та ст. 625 ЦК України Відповідач повинен сплатити на його користь  збитки, які складаються із 3 відсотків річних в розмірі 122,62 грн. і втрати пов'язані з інфляційними процесами у сумі 41,28 грн.

З огляду на порушення Відповідачем зазначених норм законодавства та умов договору Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача суму заборгованості з урахуванням пені та збитків у розмірі 6 691,81 грн. а також стягнути понесені ним судові витрати.

Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, причин неявки повноважних представників суд не повідомлений.

Керуючись ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення, надані Позивачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що за Договором поставки № ДТ-14-03468 від 03.07.2007 Позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність Відповідачу продукцію, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти зазначені товари та оплатити їх вартість.

Згідно п. 1.2 сторони домовилися, що умови даного Договору розповсюджуються на поставку кожної партії продукції, що передається по окремих товарних накладних.

У відповідності до п. 2.1. Договору ціна, асортимент, номенклатура, найменування та кількість продукції, яка передається за даним договором, вказується в додаткових угодах або можуть бути погоджені сторонами при підписанні накладних та вказуються в накладних. Ціна, асортимент, номенклатура, найменування та кількість продукції вважаються остаточно погодженими сторонами даного Договору після підписання повноваженими представниками сторін (особи, які мають довіреність на отримання/здачу товарно-матеріальних цінностей) накладних.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про поставку продукцію Позивачем Відповідачу, а саме: розрахункові накладні № РН-14-04849 від 25.09.07 на суму 771,42 грн., № РН-14-050498 від 04.10.07 на суму 1 717,26 грн., № РН-14-055102 від 25.10.07 на суму 3 339,00 грн. зазначені накладні підписані уповноваженою особою Позивача та матеріально-відповідальною особою Відповідача. У  відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96 «Про затвердження інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»Відповідач надав Позивачу зразок печатки та підписи матеріально-відповідальних осіб, уповноважених приймати товарно-матеріальні цінності (наявний в матеріалах справи).

Отже, отримавши продукцію по накладним, Відповідач зобов'язаний був сплатити не пізніше 7 календарних днів з моменту підписання накладних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк  його виконання  то воно підлягає виконанню  у цей строк  (термін)  (ст. 530 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання  нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 700,23   грн., в порядку ст. ст. 549, 551 ЦК України та п. 3.3. Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України заявлені вимоги стосовно стягнення з Відповідача збитків, що складаються з 3% річний у сумі 122,62 грн. і втрати пов'язані з інфляційними процесами у сумі 41,28 н грн.

Так, відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на день розгляду справи, відповідно до наданого Позивачем розрахунку сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з урахуванням пені та збитків становить 6 691,81 грн.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище факти, та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність пояснень чи заперечень Відповідача стосовно заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню позовні вимоги за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525-526, 530, 449, 541, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Віар Про» (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 182-в, ідентифікаційний код 33343660) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд»(04053, м. Київ, вул. Воровського,4 ідентифікаційний код 33643230, р/р 2600114865 у ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль»м. Київ МФО 300335) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 5 827,68 грн. (п'ять тисяч вісімсот двадцять сім гривень шістдесят вісім гривень), пеню у сумі 700,23 грн. (сімсот гривень двадцять три копійки), три відсотки річних у сумі 122,62 грн. (сто двадцять дві гривні шістдесят дві копійки), втрати пов'язані з інфляційними процесами у сумі 41,28 грн. (сорок одна гривня двадцять вісім копійок), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні нуль копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Пукшин Л.Г.