Рішення

від 30.10.2008 по справі 29/379

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/379

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  29/379

30.10.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Геммерлер»

До                    Дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед»

Про                стягнення 1 073 401, 16 грн.

                                                                                                             Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача                   Гавриньов А.М. –предст.,

від відповідача          не з'явилися,

ОБСТАВИНИ   СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геммерлер»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до  Дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед»про стягнення  з відповідача 914 305,97 грн. основного боргу, 145 374,66 грн. інфляційних  збитків, 13 720,53 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Дочірнім підприємством «Сан Кемікал Україна Лімітед»своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем продукції.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геммерлер»та Дочірнім підприємством «Сан Кемікал Україна Лімітед»укладено договір купівлі-продажу продукції (фарби поліграфічні, лак) шляхом прийняття до виконання замовлення відповідача та поставлення позивачем замовленої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України - допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями статті 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі мають вчинятися всі правочини між юридичними особами, незалежно від виду правочину та сфери його застосування.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд доходить до висновку, що між сторонами укладений договір купівлі-продажу, та зазначає, що у позивача виник обов'язок продати поліграфічні матеріали, а у відповідача - прийняти та оплатити продукцію.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, зокрема, у період  з 10.07.2007 року по 22.10.2007 року відповідачу було відпущено продукції на загальну суму 4 203 367 (чотири мільйони двісті три тисячі триста шістдесят сім) гривень  21 коп.

Про отримання відповідачем продукції (фарби поліграфічні, лак) свідчать видаткові та податкові накладні, довіреності виписані на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно накладних, рахунків-фактур. Зокрема, у період з 10.07.2007р. по 22.10.2007р. відповідачем отримано товару:

- згідно накладної № 1 від 10.07.2007р. на суму 116 648,90 грн., накладної № 2 від 10.06.2007р. на суму 65 345,21 грн., накладної № 3 від 10.07.2007р. на суму                115 490,94 грн., накладної № 4 від 10.07.2007р. на суму 109 42,38 грн., накладної № 5 від 10.07.2007р. на суму 70 288,04 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345435 від 10.07.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № 1 від 10.07.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 1 від 10.07.2007р., податкову накладну № 2 від 10.07.2007р., податкову накладну № 3 від 10.07.2007р., податкову накладну № 4 від 10.07.2007р., податкову накладну № 5 від 10.07.2007р.;

- згідно видаткової накладної № РН-0000006 від 18.07.2007р. на суму               291 109,03 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345438 від 18.07.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № 2 від 18.07.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 6 від 18.07.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-0000007 від 02.08.2007р. на суму              477 851,08 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345440 від 02.08.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-0000003 від 02.08.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 7 від 02.08.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-0000008 від 08.08.2007р. на суму                393 393,46 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345445 від 08.08.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-0000004 від 08.08.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 8 від 08.08.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-0000009 від 29.08.2007р. на суму               647 117,74 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345446 від 29.08.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-0000005 від 29.08.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 9 від 29.08.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-00000010 від 07.09.2007р. на суму             276 206,51 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345448 від 07.09.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-0000006 від 07.09.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 10 від 07.09.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-00000012 від 24.09.2007р. на суму            340 039,27 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345450 від 24.09.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-0000009 від 24.09.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 12 від 24.09.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-00000013 від 27.09.2007р. на суму           354 227,56 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345452 від 27.09.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-00000010 від 27.09.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 13 від 27.09.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-00000014 від 01.10.2007р. на суму            317 294,86 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345453 від 01.10.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-00000011 від 01.10.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 14 від 01.10.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-00000016 від 08.10.2007р. на суму              11 599,50 грн. на підставі довіреності ЯНД № 345455 від 08.10.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-00000012 від 08.10.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 15 від 08.10.2007р.;

-          згідно видаткової накладної № ГМ-00000017 від 10.10.2007р. на суму 385 645,73 грн. на підставі довіреності серія ЯНД № 345455 від 08.10.2007, на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-00000013 від 10.10.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 16 від 10.10.2007р.;

- згідно видаткової накладної № ГМ-00000018 від 22.10.2007р. на суму            231 684,00 грн. на підставі довіреності серія ЯНД № 345457 від 22.10.2007р., на оплату вказаної суми оформлено рахунок-фактуру № ГМ-00000014 від 22.10.2007р., на відпущений товар виписано податкову накладну № 17 від 22.10.2007р.;

Відповідачем придбана продукція оплачена в розмірі 3 289 061, 24 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії –в матеріалах справи).

Оплата отриманого товару здійснена відповідачем не у повному обсязі, зокрема станом на час розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 914 305,97 грн. Відповідач доказів повної оплати продукції до суду не надав, обставини, на які посилається позивач, не спростував.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

19.11.2007 позивачем була пред'явлена відповідачу претензія з вимогою оплатити прострочену заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 914 305,97 грн. протягом семи днів з моменту пред'явлення претензії.

Відповіді на претензію позивач не отримав, заборгованість відповідача перед позивачем залишилась не погашеною. Доказів оплати послуг в повному обсязі відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів  повної оплати продукції, отриманої згідно з переліченими вище накладними, вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Сан Кемікал України Лімітед»суми основного боргу в розмірі 914 305,97 грн. судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції (з врахуванням дати отримання претензії відповідачем) наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 13 720,53 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «САН КЕМІКАЛ УКРАЇНА ЛІМІТЕД»                               (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 11, код 33790460) на  користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «ГЕММЕРЛЕР»(02660 м. Київ, вул. Червоноткацька, 44, код  35140054) 914 305  (дев'ятсот чотирнадцять тисяч триста п'ять) грн.  97 коп. основного боргу, 145 374 (сто сорок п'ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 66 коп. інфляційних збитків, 13 720 (тринадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 53 коп. -  3 % річних від простроченої суми, 10 734 (десять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 01 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 копійок.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           І.В.Усатенко

Дата підписання:10.11.2008р.