Рішення

від 26.08.2008 по справі 3/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/285

26.08.08

За позовом    Державного підприємства «Національна кінематика України»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія»

Про                       стягнення 25 239,37 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача          Кондратенко Т.О. –по дов. № 6 від 09.04.2008

Від відповідача     не з'явились

У засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.08.2008 оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Державного підприємства «Національна кінематика України»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія»22 607,76 грн. основного боргу, 2 260,09 грн. пені та 3% річних в сумі 371,52 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 1/2192 від 01.10.2005 про відшкодування витрат, на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Позивачем в судовому засіданні 19.08.2008 було подано заяву про обґрунтування  позовних вимог в якій уточнив ціну позову та просить стягнути з відповідача 21 904,14 грн. основного боргу, 2 003,16 грн. пені та 3% річних в розмірі 655,28 грн.

Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 23.07.2008 та ухвалах від 07.08.2008, від 19.08.2008.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.03.2008.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача (м. Київ, вул. Кіото, 27) є адресою його місцезнаходження згідно витягу  з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, виданого станом на 31.07.2008.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Династія»(орендар) було укладено договір оренди № 2193 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі –майно), площею 196,80 кв. м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27. що знаходиться на балансі Національної кінематики України (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.05.2005 –317 646,60 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення студії звукозапису та виробництва кінофільмів, та зали для глядачів для перегляду кінофільмів, із технічними приміщеннями.

Пунктом 7.1. договору оренди встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання –передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.09.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 196,80 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору оренди сторонами встановлено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 27.09.2005 по 27.08.2006. В подальшому договір оренди за згодою сторін у відповідності до ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»був продовжений на наступний термін до 27.07.2007.

Згідно п. 2.4. договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу. Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувача з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи 31.08.2007 складений акт про те, що з 31.08.2007 ТОВ «Династія»залишило приміщення площею 196,80 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Кіото, 27, що знаходиться на балансі «ДП «Національна кінематика України», які ТОВ «Династія»орендувало згідно договору оренди № 2193 від 27.09.2005, а посадові особи ТОВ «Династія»відмовились підписувати приймально-здавальний акт про повернення орендованих приміщень балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.8 договору оренди орендар зобов'язався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

01.10.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1/2193 про відшкодування витрат, на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі договір про відшкодування витрат).

Відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує протягом дії дійсного договору: надання комунальних послуг, утримання в належному санітарному стані прилеглої території, а також сплату податку на землю пропорційно розміру виробничих приміщень загальною площею 340,70 кв. м., що здані в оренду, а орендар відшкодовує балансоутримувачу фактичні витрат, пов'язані з наданням комунальних послуг, утриманням в належному санітарному стані прилеглої території та сплатою податку на землю.

Згідно п. 7.1. договору про відшкодування витрат договір діє з 01.10.2005 до 31.01.2006. В подальшому додатковою угодою № 1 від 16.10.2006 внесено зміни до договору в частині строку його дії, зокрема до 27.07.2007.

Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобов'язався не пізніше 3-х банківських днів від дня отримання рахунку сплати його в обов'язковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Однак, відповідач в порушення умов договору про відшкодування витрат не виконав обов'язку орендаря, плату за надані послуги повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем та неоспореного відповідачем  уточненого розрахунку за період з грудня 2006 року по липень 2007 року, становить 21 904,14  грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21 904,14 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за кожний день несвоєчасної оплати наданих послуг орендар сплачує балансоутримувачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 1/2193  від 01.10.2005 про відшкодування витрат сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.2. договору про відшкодування витрат та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, за розрахунками суду становить - грудень 2006 : 1500 грн. х 17 (8,5%+8,5%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 127,84 грн.;

- січень 2007 : 4283,74 грн. х 17 (8,5%+8,5%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 365,11 грн.;

- лютий 2007 : 2765,16 грн. х 17 (8,5%+8,5%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 235,68 грн.;

- березень 2007 : 2811,68 грн. х 17 (8,5%+8,5%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 239,64 грн.;

- квітень 2007 : 4295,95 грн. х 17 (8,5%+8,5%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 366,15 грн.;

- травень 2007 : 2815,93 грн. х 16 (8%+8%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 225,89 грн.;

- червень 2007 : 2055,94 грн. х 16 (8%+8%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 164,92 грн.;

- липень 2007: 1375,74 грн. х 16 (8%+8%)НБУ х 183 дні : 100 : 365 = 110,36 грн.

Загалом 1 835,59 грн.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 835,59 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В позові в частині стягнення 167,57 грн. (2 003,16 грн. –1 835,59 грн. = 167,57 грн.) слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку пені застосований невідомий розмір облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних становить виходячи з наступного розрахунку суду:

-          грудень 2006 : 1500 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 22,50 грн.;

-          січень 2007 : 4283,74 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 64,43 грн.;

-          лютий 2007 : 2765,16 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 41,59 грн.;

-          березень 2007 : 2811,68 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 42,29 грн.;

-          квітень 2007 : 4295,95 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 64,61 грн.;

-          травень 2007 : 2815,93 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 42,35 грн.;

-          червень 2007 : 2055,94 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 30,91 грн.;

-          липень 2007: 1375,74 грн. х 3% : 365 днів х 183 дні = 20,69 грн.

Загалом 329,37 грн.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 329,37 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В позові в частині стягнення 325,91 грн. (655,28 грн. –329,37 грн. = 325,91 грн.) слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних здійснений невірно.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія»(м. Київ, вул.. Кіото, 27, код 25289266) на користь Державного підприємства «Національна кінематика України»(м. Київ, вул.. Кіото, 27, код 19485307) 21 904 (двадцять одну тисячу дев'ятсот чотири) 14 коп. основного боргу, 1 835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) грн. 59 коп. пені, 3% річних в сумі 329 (триста двадцять дев'ять) 37 коп., 240 (двісті сорок) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова