12/191
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/191
12.09.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-2000»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-Віндор»
Про стягнення 11 074,34 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Сидоренко В.В. –предст. (дов. б/н від 16.07.08)
Шупик А.В. –предст. (дов. б/н від 16.07.08)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ПБК-Віндор»про стягнення заборгованості у розмірі 11 074,34 грн. (10 159,54 грн. –втрат від інфляції, 914,80 грн. –3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №011007 від 01.10.2007 року.
Ухвалою суду від 28.07.08 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/191 та призначено розгляд справи на 27.08.08
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 27.08.08 не направив, за таких обставин слухання справи було відкладено на 12.09.08.
В судове засідання 12.09.08 представник відповідача знову не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 28.07.08 р. та від 27.08.08 р. не виконав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.09.08 р. оголошено повний текст рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем 01.10.07 було укладено договір поставки №011007.
Відповідно до п.п.1.1, договору позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити за суму обумовлену в договорі.
Позивач виконав своє зобов'язання у повному обсязі, а саме поставив товар в пункт поставки, згідно умов договору, в кількості та асортименті передбаченому договору.
Проте, відповідач в порушення умов договору 04.10.07 прийняв товар частково, згідно видаткової накладної №РН-0001955, лише на суму 97 173,37 грн.
Позивач звернувся до відповідача з проханням прийняти залишене обладнання.
Відповідач 06.03.08 прийняв залишений товар, згідно видаткової накладної №РН-0000348 на суму 2 551,11 грн.
Таким чином, відповідач прийняв товар на суму 99 724,48 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору остаточний розрахунок за товар відповідач зобов'язаний був провести до 29.11.07 р.
Однак відповідач, в порушення умов договору перерахував лише частину грошових коштів у розмірі 32 410,45 грн., що підтверджується банківськими виписками від 03.10.07 р. та від 22.10.07 р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи)
Частину грошових коштів передбачених договором, відповідач перерахував з порушенням встановленого договором строку оплати, що підтверджується банківськими виписками від 21.03.08 р. та 21.06.08 р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи) у розмірі 67 314,03 грн.
Тому, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: 3% річних, що згідно наданого розрахунку становить 914,80 грн. та суму втрат від інфляційних процесів у розмірі 10 159,54 грн.
Також, позивач просить стягти 5 000,00 грн. за надання їм юридичних послуг.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем підтверджено належним чином факт виконання ним зобов'язання перед відповідачем.
Відповідачем не надано заперечень стосовно факту порушення ним зобов'язань з оплати за виконані послуги.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних за Договором № 011007 від 01.10.07 р. складає 914,80 грн. та 10 159,54 грн. втрат від інфляційних процесів (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та втрат від інфляційних процесів відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних та втрат від інфляційних процесів відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Відповідно суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо вирішення питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд враховує наступне.
Розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
За таких обставин, керуючись ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 11 Листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р., № 01-8/155 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів»господарський суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову, приходить до висновку про можливість покладення витрат з оплати послуг адвоката на відповідача у розмірі 10 відсотків від загальної суми задоволених позовних вимог.
Оскільки загальна сума задоволених позовних вимог складає 11 074,34 грн., відповідно 10 відсотків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в якості витрат на адвоката складає 1107, 43 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-Віндор» (04128, м. Київ, вул.. Академіка Туполева, 7а, р/р 260090100109 в ЗАТ "Про кредит Банк", МФО 320984, код 36362580, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-2000»(02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, б. 6, кор.. 9, кім. 215, р/р 26007000356001 в АТ "Індекс-Банк" м. Київ, МФО 300614, код 35625634) 10 159,54 грн. втрат від інфляції, 914,80 грн. 3% річних, 1107, 43 грн. витрат на адвоката, 110,74 грн. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АВС-2000»(02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, б. 6, кор.. 9, кім. 215, р/р 26007000356001 в АТ "Індекс-Банк" м. Київ, МФО 300614, код 35625634) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 469, 26 грн., сплачене платіжним дорученням № 404 від 27.05.2008 р., яке знаходиться в матеріалах справи.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В. Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2366969 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Бутирський Андрій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні