Рішення

від 18.07.2008 по справі 3/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/283

19.08.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

                      інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»

До                     Спільного українсько-угорського підприємства «Інтерепос»

Про                       стягнення 213 294,78 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача              Дульський О.Л. – по дов. № б/н від 08.08.2008

Від відповідача             не з'явились

В засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.» про стягнення з Спільного українсько-угорського підприємства «Інтерепос»100 478,68 грн. основного боргу, 91 419,89 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 21 396,21 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору  оренди майна № 5.11 від 12.01.2005.

Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 23.07.2008 та ухвалі від 07.08.2008.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача (м. Київ, вул. Еспланадна, 32-В) є адресою його місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виданого станом на 06.08.2008.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(орендодавець) та Спільним українсько-угорським підприємством «Інтерепос» (орендар) було укладено договір оренди майна № 5.11.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач приймає на себе зобов'язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату опалубку (надалі майно), згідно додатку № 1 (специфікація елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною договору, а орендар зобов'язується прийняти майно, що вказане та своєчасно здійснювати сплату орендних платежів.

Згідно п. 4.2. договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна, що підписується представниками обох сторін, та вручається орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач отримав майно згідно накладних на переміщення № П-00000023, № П-00000024 від 14.01.2005; № П-00000127, № П-00000128 від 04.02.2005; № ДК-0000367, № ДК-0000368 від 11.03.2005; № ДК-0000377, № ДК-0000378, № ДК-0000382, № ДК-0000383 від 14.03.2005; №ДК-0000477 від 24.03.2005; № ДК-0000517 від 30.03.2005; № ДК-0000524 від 01.04.2005; № ДК-0000538 від 04.04.2005; № ДК-0000555 від 06.04.2005.

Протягом березня, листопада 2005 року та січня 2006 року відповідач повернув позивачу, надане йому в орендне користування, майно, що підтверджується наступними накладними на переміщення та актом прийому-передачі : накладна на переміщення № б/н від 24.03.2005; накладна на переміщення № б/н від 01.11.2005; акт прийому-передачі опалубки від 03.01.2006.

Згідно п. 3.1. договору плата за тимчасове користування майном розраховується за фактичний термін користування і складає 3,8% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата, незалежно від її розміру щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря не пізніше останнього робочого дня відповідного місяця.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав свого обов'язку орендаря, орендну плату за орендоване майно повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем та неоспореного відповідачем розрахунку, складає 100 478,68 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 100 478,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем та неоспореного відповідачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 91 419,89 грн. та 3% річних –21 396,21 грн.  Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 91 419,89 грн. та 3% річних –21 396,21 грн. обґрунтовані, розраховані у відповідності з нормами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. 49, ст. ст. 82-85  ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Спільного українсько-угорського підприємства «Інтерепос»(м. Київ, вул. Еспланадна, 32-в, код 23167926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-А, код ЄДРПОУ 30530955) 100 478 (сто  тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 68 коп. основного боргу, 91 419 (дев'яносто одну тисячу чотириста дев'ятнадцять) грн. 89 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 % річних в сумі 21 396 (двадцять одну тисячу триста дев'яносто шість) грн. 21 коп., 2 132 (дві тисячі сто тридцять дві) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 20.08.2008.