Рішення

від 30.09.2008 по справі 44/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  44/234

30.09.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд Трейд”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнекс”

про          стягнення 35 082,08 грн.          

Суддя    Чеберяк П.П.

Представники:  

від позивача            Ткаченко Л.В. –представник

від відповідача   не з'явився

Рішення прийняте 30.09.2008 р., оскільки в судовому засіданні 01.09.2008 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агробуд Трейд” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Ювекс” (далі - відповідач) 35 082,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2008 року порушено провадження у справі № 44/234 та призначено розгляд справи на 01.09.2008 року.

Позивачем було подано до Господарського суду міста Києва заяву про зменшення  позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 15078,66 грн., в зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробуд –Трейд»(продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнекс»(покупцем) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передає по даному договору покупцю продовольчі товари в асортименті згідно накладних, а покупець приймає продукцію і виплачує за неї певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної                        № ТО –0000013 від 13 травня 2008р. передав відповідачу товар на загальну суму             43 545, 60 грн., який був отриманий представником відповідача згідно довіреності серії ЯОН №  860440.

Відповідно до п. 3.2. договору продаж товару здійснювався на умовах оплати протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання покупцем товару.

Разом з тим, відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе за договором зобов'язання та розрахувався за поставлений товар частково.

24.06.2008р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою розрахуватися за придбаний товар, яка була залишена останнім без відповіді.

На день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог складає 15 078, 66 грн., з яких 12 545, 60 грн. основного боргу, 76, 08 грн. збитків від інфляції, 273 грн. -3% річних та 2183, 98 грн. пені.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 76, 08 грн. збитків від інфляції, 273, 00 грн. -3% річних та 2183, 98 грн. пені.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2183,98 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 76,08  грн. та 273, 00 грн. –3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, , 610 - 612, 625, 655, ЦК України,  ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Юнекс” (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 24, кв.172 код ЄДРПОУ 30529667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд Трейд” (04074, м. Київ, вул. Вербова, 8  код ЄДРПОУ 33150343) 12 545 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 76 (сімдесят шість) грн. 08 коп. інфляційних витрат, 273 (двісті сімдесят три) грн. 00 коп. - 3% річних і 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 98 коп. пеня.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

            Суддя                                                                                                 П.П.Чеберяк