Постанова

від 24.04.2012 по справі 5005/2057/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 року Справа № 5005/2057/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М ., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні, що відбулося 10.04.2012 року:

позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 2610-03 від 26.10.2011 року;

відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 30.09.2011 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімцентр»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2012р. у справі № 5005/2057/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімцентр»(м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Материкцентр»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПНВФ «Леан»(м. Дніпропетровськ)

про витребування майна із чужого незаконного володіння і відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімцентр»(надалі ТОВ «Промхімцентр») звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Материкцентр»(надалі ТОВ «Материкцентр») про витребування із незаконного володіння ТОВ «Материкцентр»екскаваторів ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський № 420, шасі (кузов) № 3821 та ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський № 496, шасі (кузов) № 4054, або, у разі неможливості повернути екскаватори в натурі, стягнути їх вартість в сумі 101 500,00 грн., а також про стягнення 230 625,00 грн. доходів, які позивач міг одержати від роботи екскаваторів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2012 року (головуючий суддя -Юзіков С.Г., судді Бєлік В.Г., Суховаров А.В.) у справі № 5005/2057/2011 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Промхімцентр»відмовлено повністю.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2012 року у справі № 5005/2057/2011 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на наступне.

У ІІ розділі "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ ТОВ «Промхімцентр»вартість придбаних у ТОВ «Ті-Сі ЛТД»хімічних речовин і вартість куплених у ПНВФ «Леан»екскаваторів співпала. Однак в декларації з ПДВ скаржник операції з ТОВ «Ті-Сі ЛТД»задекларував, а операції з ПНВФ «Леан»помилково не задекларував. Дане порушення було виявлено ним у серпні 2008 року і на їх усунення подано уточнюючий розрахунок, в якому зазначив операцію з купівлі в травні 2008 року екскаваторів на суму 98 000,00 грн. без ПДВ у ПНВФ «Леан».

Скаржник також зауважує на тому, що суд першої інстанції відмітив, що витрати на придбання товарів та доходи від продажу товарів ПП «Техномет»у 2-3 кварталах 2008 року перевищують вартість спірних екскаваторів, не дивлячись на те, що в акті перевірки податкова служба наводить розміри взаємин з усіма контрагентами підприємства, яке перевіряється, а не тільки з ТОВ «Промхімцентр».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 10.04.2012 року.

10.04.2012 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 24.04.2012 року.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання не з'явився , був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Промхімцентр»задоволенню не підлягає з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи із змісту ст. 16, ст. 387 Цивільного кодексу України одним із способів захисту права власності є витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто віндикаційний позов, з яким має право звернутись як власник майна, так і особа, яка має речові права на це майно.

В силу ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом надання до суду віндикаційного позову.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем -особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 Цивільного кодексу України).

Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача.

В обґрунтування права власності на спірні екскаватори позивач надав договір № 125 від 12.05.2008 року, за умовами якого Приватна науково-виробнича фірма «Леан»-продавець продала, а ТОВ «Промхімцентр»-покупець купив три екскаватори: екскаватор ЕО-4121Б, 1985 р.в., заводський № б/н, шасі № 2973, екскаватор ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський № 420, шасі № 3821, екскаватор ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський № 496, шасі (кузов) № 4054.

Згідно з п. 3.2 договору покупець здійснить оплату вартості транспортних засобів на протязі 2 днів після підписання договору.

За актами приймання - передачі товару від 12.05.2008 року № 1 - 3 продавець за видатковою накладною № ЛНА-000003 від 12.04.2008 року передав, а покупець прийняв вищезазначені екскаватори.

Платіжним дорученням № 1321 від 12.05.2008 року ТОВ «Промхімцентр»перерахував на рахунок ПНВФ «Леан»вартість отриманих екскаваторів 117 600 грн.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Враховуючи, що договором № 125 від 12.05.2008 року та законом не встановлено інше, право власності на вищенаведені екскаватори виникло у покупця -позивача у справі з 12.05.2008 року, з моменту передання йому майна продавцем -ПНВФ «Леан».

З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про доведеність позивачем права власності на наступні екскаватори: екскаватор ЕО-4121Б, 1985 р.в., заводський № б/н, шасі № 2973, екскаватор ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський № 420, шасі № 3821, екскаватор ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський № 496, шасі № 4054.

Що стосується факту вибуття цього майна з володіння позивача, то зазначений факт позивачем не доведений.

Посилаючись на те, що вказані екскаватори в день їх придбання були передані відповідачу на відповідальне зберігання, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував зазначене, в той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів також зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність спірного майна у володіння відповідача.

Обґрунтовуючи володіння відповідачем спірним майном, позивач посилається на талони технічного нагляду машин та свідоцтва про реєстрацію машин від 09.02.2009 року.

Але, як вбачається з акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей на оптовому складі ТОВ «Промхімцентр»станом на 15 грудня 2010 року , складеного інвентаризаційною комісією згідно з інвентаризаційним описом значиться в наявності і фактично виявлено три екскаватори: в тому числі екскаватор ЕО-4121Б, 1985 р.в., заводський № б/н, шасі № 2973, екскаватор ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський № 420, шасі № 3821, екскаватор ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський № 496, шасі № 4054 (т. 1 а.с. 31).

Зазначені обставини підтверджуються також інвентаризаційним описом № 2 від 15.12.2010 року типової форми № М-21 (т. 1 а.с. 32).

Таким чином, станом на 15.12.2010 року спірні екскаватори знаходилися у позивача і подальше їх вибуття з володіння позивача останнім не доведено.

За таких обставин у господарського суду відсутні правові підстави для витребування спірного майна з володіння відповідача.

19.04.2012 року від позивача надійшли додаткові докази для залучення до матеріалів справи.

Дослідивши надані позивачем додаткові докази, колегія суддів зазначає наступне.

Надані позивачем копії двох заяв ТОВ «Материкцентр»до інспекції Держтехнагляду у Криничанському районі від 09.02.2009 року знаходяться в матеріалах справи, також в матеріалах справи знаходяться копії двох актів технічного нагляду, копії довіреності № 868154, договору № 15-01-09 від 15.01.2009 року та актів приймання -передачі товару № 2 та № 3 від 15.01.2009 року.

Відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Подаючи клопотання, позивач не зазначив причини неподання до суду першої інстанції наказу № 17, довіреності № 868184, заяви від 30.09.2011 року.

Доданий до клопотання акт інвентаризації, складений 02.04.2012 року, тобто після прийняття рішення у справі. Після прийняття рішення у справі направлений лист головного спеціалісті Криничанської інспекції ДТН.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про залучення додаткових доказів задоволенню не підлягає, а зазначені додаткові докази не приймаються апеляційним судом і повертаються позивачу.

Пред'являючи вимоги про відшкодування збитків, позивач посилається на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України. Але зазначені правові норми передбачають застосування такої господарської санкції як відшкодування збитків учасником господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Як вже зазначалося, позивач не довів наявність у відповідача господарських зобов'язань перед позивачем, в зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування збитків, завданих порушенням господарського зобов'язання.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягали.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімцентр»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2012 року у справі № 5005/2057/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв