Рішення

від 10.10.2008 по справі 41/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  41/223

10.10.08

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім –2005"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Мяу –Гау"

Про  стягнення 11 164,66 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача       Леонов А.С. - представник за довіреністю № 8 від 10.10.2008 року;

Від відповідача          не з'явились;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стім –2005" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу –Гау" про стягнення 11 164,66 грн.

Ухвалою від 19.08.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.09.2008 року.

18.09.2008 року представники позивача та відповідача у судове засідання  не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 18.09.2008 року розгляд справи відкладено на 10.10.2008 року.

Представник позивача в позовній заяві просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві на суму позовних вимог.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що дана вимога про забезпечення позову задоволенню  не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому в клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену вимогу суд визнав її такою, що не підлягає задоволенню,  оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що майно може зникнути, зменшитись або буде передане іншим особам.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2008 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2008 року позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.10.2008 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стім –2005"  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мяу –Гау"  (Покупець) був укладений Договір № 236 (далі - Договір).

Умови Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору сторони погодили, що Постачальник зобов'язується поставити продукти харчування та інший товар у власність Покупця в кількості та в термін відповідно даному Договору та специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, що поставлений для використання у підприємницькій діяльності.

На виконання вимог договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 13 253,70 грн., що підтверджується відповідними документами, а саме:  видаткова накладна № 15751 від 11.02.2008 року на суму 2 304,06 грн.; видаткова накладна № 16371 від 22.02.2008 року на суму 2 958,52 грн.; видаткова накладна № 17605 від 20.03.2008 року на суму 122,40 грн.; видаткова накладна № 17606 від 20.03.2008 року на суму 2 492,33 грн.; видаткова накладна № 18398 від 07.04.2008 року на суму 2 673,19 грн. та видаткова накладна № 19112 від 22.04.2008 року на суму 2 703,20 грн.

Згідно п. 2.1 Договору термін оплати кожної партії товару 4 календарний день з моменту підписання товарних накладних.

За твердженням позивача, відповідач, покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору виконав частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11164,66 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Стім –2005" доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві. Проте позивач до матеріалів справи надав суду виписку з банківського рахунку від 17.03.2008 року, з якої вбачається, що відповідач перерахував позивачу грошові кошти по видатковій накладній № 16371 від 22.02.2008 року на суму 2 958,52 грн., а тому заборгованість у відповідача складає 10295,18 грн., а не 11164,66 грн. як стверджувалось позивачем.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п.2.1 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору  за отриманий товар повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку докази надані позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив,  господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу з відповідача підлягає частковому задоволенню в сумі 10295,18 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Мяу –Гау" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 13/135, код ЄДРПОУ 34002461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім –2005" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25-А, код ЄДРПОУ 33779583) 10 295  (десять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 18 коп. - боргу,  102 (сто дві) грн. 95 коп. -  витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3.          В іншій частині в позові відмовити повністю.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

СуддяО.М. Спичак

Дата підписання рішення: 11.11.2008 р.