Рішення

від 05.11.2008 по справі 28/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/47

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.11.08 р.                                                                                                       Справа № 28/47                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „Арабі Ко”, ЄДРПОУ 35123112, м.Київ                                           

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, ЄДРПОУ 23339161,

                           м.Маріуполь

про стягнення 4420 грн. 26 коп.

Представники:

від позивача: не з'явився  

від відповідача: 1) Чулов В.О. - керівник, що підтверджується  довідкою Головного управління статистики у Донецької області  №7-22-98 від 24.05.2005р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.09.2008 р.  

                             2) Демченко В.С. представник за довіреністю

СУТЬ СПРАВИ:

         Позивач, Приватне підприємство „Арабі Ко”, м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь,  про стягнення 4420 грн. 26 коп., у тому числі: заборгованість в сумі 3929 грн. 26 коп., пеня в розмірі 431 грн. 90 коп. та 3% річних на суму боргу в розмірі 59 грн. 10 коп.  

         В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №71-АБ від 01.09.2007р., видаткові накладні №ДНК-001403 від 05.09.2007р., №ДНК-001463 від 19.09.2007р., №ДНК-001520 від 26.09.2007р., №ДНК-001580 від 03.10.2007р., №ДНК-001622 від 10.10.2007р., №ДНК-001753 від 24.10.2007р., №ДНК-001892 від 07.11.2007р., №ДНК-001950 від 14.11.2007р., №ДНК-001993 від 21.11.2007р., №ДНК-002101 від 30.11.2007р., №ДНК-002358 від 26.12.2007р., податкові накладні.  

Господарський суд Донецької області ухвалою від 13.08.2008р. порушив провадження у справі № 28/47 та призначив її розгляд на 02.09.2008р.

Відповідач в судовому засіданні 17.09.2008р. повідомив суд про те, що товар згідно з наявними в матеріалах цієї справи видатковими накладними він отримував, але договір №71-АБ від 01.09.2007р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь, Чуловим В.О. не підписувався.

Згідно з відзивом, який надійшов до суду 17.09.2008 р. відповідач  проти позову заперечує в зв'язку з тим, що на його адресу не поступала претензія щодо виплати заборгованості.

До господарського суду Донецької області 02.10.2008р. надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечує з наступних підстав:

- договір №71-АБ від 01.09.2007р. не має юридичної сили, так як підписувався з боку відповідача не уповноваженою особою, на підставі чого зазначене співробітництво треба розглядати не як договірні, а як одноразові угоди, а тому посилання на п.6.1. та п.6 зазначеного договору для нарахування пені є необґрунтованими;

- при здійсненні останньої поставки від 26.12.2007р. позивачем не було виставлено на адресу відповідача рахунок-фактуру, в зв'язку з чим  зобов'язання  по сплаті грошових коштів у відповідача не виникло.

         Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

02.10.2008р. сторонами було заявлено клопотання про продовження розгляду справи №28/47 на 1 місяць. Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.10.2008р.  вказане клопотання було задоволене, розгляд справи №28/47 продовжено до 13.11.2008р.

22.10.2008р. надійшло клопотання Приватного підприємства „Араби Ко”, м.Київ  щодо розгляду цієї справи за відсутністю представника позивача.

Згідно з поясненнями відповідача без номеру та дати, що надійшли до господарського суду 22.10.2008р. в період роботи з 05.09.2007р. по 30.11.2007р. такі документи, як рахунок, накладна, податкова накладна, сертифікати якості позивачем надавались відповідачу в повному обсязі, питань щодо оплати у позивача не виникало. Одночасно, відповідач стверджує, що при здійсненні останньої поставки 26.12.2007р. позивач надав тільки накладну та податкову накладну. Відповідачем було повідомлено позивача про відсутність рахунку, необхідного для сплати, проте, станом на 22.10.2008р. рахунок так і не виставлявся. Крім того, відповідач зазначає, що посилання в платіжних документах щодо часткової сплати боргу на договір №71-АБ від 01.09.2007р. є помилкою оператору.

Позивачем 22.10.2008р.  було надано відгук б/н від 20.10.2008р. на відзив відповідача зі змісту якого вбачається, що позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими з наступних підстав:

- відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту підписання договору №71-АБ від 01.09.2007р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь, Чуловим В.А. Вказаний договір в судовому порядку недійсним не визнаний. Посилання відповідача щодо підписання зазначеного договору не уповноваженою особою не можна приймати до уваги, враховуючи, що відповідачем проводились оплати за цим договором;

- відповідно до п.3 договору №71-АБ від 01.09.2007р. оплата за поставлений товар проводиться протягом 30 календарних днів з дня отримання товару по видатковій накладні, виставлення рахунку спірним договором не передбачено;

- відповідачем не надано доказів того, що договір №71-АБ від 01.09.2007р. не має юридичної сили.

Суд приймає до уваги всі зазначені вище пояснення та розглядає справу по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем, Приватним підприємством „Араби Ко”, м.Київ, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь був підписаний договір №71-АБ від 01.09.2007р. згідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання передати товар у кількості та асортименті, замовленому відповідачем, а відповідач зобов'язується оплатити його та прийняти. Кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється фіксується у видатковій накладній, яка формується у відповідності із замовленням відповідача. Договір вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до його розірвання з ініціативи однієї з сторін.  Договір підписаний представниками сторін без зауважень та розбіжностей, підписи сторін засвідчені печатками.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

Також, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковими накладним №ДНК-001403 від 05.09.2007р., №ДНК-001463 від 19.09.2007р., №ДНК-001520 від 26.09.2007р., №ДНК-001580 від 03.10.2007р., №ДНК-001622 від 10.10.2007р., №ДНК-001753 від 24.10.2007р., №ДНК-001892 від 07.11.2007р., №ДНК-001950 від 14.11.2007р., №ДНК-001993 від 21.11.2007р., №ДНК-002101 від 30.11.2007р., №ДНК-002358 від 26.12.2007р., було поставлено товар на загальну суму 39480 грн. 11 коп.

Факт отримання товару поставленого на підставі вказаних вище накладних підтверджено відповідачем. Крім того, зазначений факт, також, підтверджується печатками та підписами представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь, що містяться на вказаних вище видаткових накладних.

Відповідно до п.4.1. спірного договору відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як зазначає позивач, поставлений ним відповідачу товар на суму 39480 грн. 11 коп. був оплачений останнім лише в сумі 35550 грн. 85 коп.,  що підтверджується журналом проводок за період з 01.09.2007 р. по 20.10.2008 р. та карткою рахунку відповідача 361,  на підставі чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3929 грн. 26 коп.

Факт оплати поставленого позивачем товару лише в сумі 35550 грн. 85 коп. відповідачем не спростовано.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі враховуючи, що  договір №71-АБ від 01.09.2007р. не має юридичної сили, в зв'язку з тим, що договір підписаний з боку відповідача не директором. Як зазначає  відповідач, відповідно до п.9.8. ч.9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь” повноваження на підписання від імені товариства, як перша особа має директор та уповноважені ним особи, а відповідного наказу на надання повноважень щодо підписання спірного договору іншою особою директором не підписувалось. Тому, відповідач стверджує, що поставки позивачем товару здійснювались не відповідно до  договору №71-АБ від 01.09.2007р., а як одноразові угоди.

Як встановлено судом, в преамбулі  договору №71-АБ від 01.09.2007р. вказано: „ПП „Арабі Ко” в особі директора Серденя О.А., що діє на підставі Статуту, надалі „Постачальник”, з одного боку, і   ТОВ „Лазурь” в особі директора Чулова В.О., що діє на підставі Статуту, надалі „Покупець”, разом уклали цей договір про наступне”.  Договір з боку відповідача підписаний та скріплений  печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю  „Лазурь”,  біля підпису стоїть фамілія і ініціали Чулова В.О.

Згідно з доданою до матеріалів цієї справи довідкою №7-22-98 від 24.05.2005р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики у Донецькій області керівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь є Чулов В.О.

В судовому засіданні відповідач повідомив суд про те, що ніяких службових розслідувань стосовно неправомірності підпису спірного договору не проводилось. Одночасно, відповідач повідомив суд про те, що ніяких кримінальних справ по відношенню до осіб, які мають доступ до печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь,  не порушувалось.

На питання суду щодо проведення почеркознавчої експертизи для встановлення того факту, що договір №71-АБ від 01.09.2007р. підписувався не Чуловим В.О., відповідач відповів, що заперечує проти проведення вказаної експертизи (зазначене підтверджується протоколом судового засідання від 05.11.2008р.).

Крім того, посилання відповідача, на те, що договір  №71-АБ від 01.09.2007р. з боку відповідача було підписано особою, яка не мала на це повноважень судом не приймається на підставі наступного:

Частиною 2 ст.92 Цивільного кодексу України встановлено, що у відношеннях з третіми особами обмеження повноважень по представництву юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа докаже, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що відповідачем не представлено суду доказів, які свідчать про  недійсність договору №71-АБ від 01.09.2007р., та доказів, які підтверджують, що договір був підписаний не директором, а особою, яка не мала на це повноважень, а також виходячи з того, що відповідач приймав товар від позивача  та  здійснював  оплату за поставлений товар на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором (в платіжних документах на оплату товару зазначено, що оплата здійснювалась на підставі договору №71-АБ від 01.09.2007р.), суд дійшов висновку, що поставка  товару та оплата за нього здійснювались саме за договором №71-АБ від 01.09.2007р.

За таких обставин, господарський суд робить висновок про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 3929 грн. 26 коп., яка виникла на підставі договору  №71-АБ від 01.09.2007р.

Судом встановлено, що фактично  заборгованість виникла відповідно до видаткової накладної №ДНК-002358 від 26.12.2007р. на суму 3929 грн. 26 коп., інші видаткові накладні позивачем оплачені, на підставі чого позовні вимоги Приватного підприємства „Арабі Ко”, м.Київ в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь заборгованості в сумі 3929 грн. 26 коп. є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 431 грн. 90 коп. та 3% річних на суму боргу в розмірі 59 грн. 10 коп.  

Статтею  230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки.

        Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

        За приписами  п. 2 ст. 551  Цивільного кодексу України якщо   предметом  неустойки  є грошова сума, її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.    

        Відповідно до п. 6.1. договору №71-АБ від 01.09.2007р. у разі  прострочення термінів оплати п.п. 4.1. та 4.2., відповідач сплачує пеню позивачу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченої оплати.

Одночасно, за приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок, а також враховуючи, що мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, суд робить висновок, що позовні вимоги Приватного підприємства „Арабі Ко”, м.Київ в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 431 грн. 90 коп. та 3% річних на суму боргу в розмірі 59 грн. 10 коп. за період з 26.01.2008р. по 26.07.2008р. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства „Арабі Ко”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 3929 грн. 26 коп., пені в розмірі 431 грн. 90 коп. та 3% річних на суму боргу в розмірі 59 грн. 10 коп.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурь” (87515, Донецька область, Жовтневий район, м.Маріуполь, провулок Кузнечний, 2, ЄДРПОУ 23339161, р/р №2600801079 в ДФ ВАТ „Родовід Банк” м.Маріуполь, МФО 394512) на користь Приватного підприємства „Арабі Ко” (03049, м.Київ, вул.Курська, 10, ЄДРПОУ 35123112, р/р №260053014913 в АКБ „Національні інвестиції”, МФО 300498) заборгованість в сумі 3929 грн. 26 коп., пеню в розмірі 431 грн. 90 коп., 3% річних на суму боргу в розмірі 59 грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.11.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя