Рішення

від 10.11.2008 по справі 34/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/315

10.11.08

За позовом

Комунального підприємства «АТП 052814»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал»

простягнення 69 200,00 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Максименко Н.В., представник за дов. №2-д-2 від 21.10.2008;Богданова К.І., представник за дов. №2-д/1 від 21.10.2008;

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «АТП 052814»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал»(далі – Відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за неналежне виконання умов Договору №1 від 28.08.2006 (далі –Договір).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що для придбання автомобіля з бюджету м. Слов'янська у 2006 році виділені бюджетні асигнування в сумі 134 200,00 грн. головному розпоряднику бюджетних коштів –Управлінню житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради.

При цьому, як пояснив Позивач, за результатами проведеного одержувачем бюджетних коштів Комунальним підприємством «АТП 052814» тендеру, відповідно до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»від 22.02.2000р. № 1490-ІІІ укладено Договір Позивачем з Відповідачем, згідно з умовами якого Відповідач зобов'язаний продати автомобіль ЗІЛ-130 МДК-4101 у термін тридцять календарних днів з моменту 100% оплати.

Позивач платіжним дорученням від 21.09.2006 перерахував бюджетні кошти в сумі 134 200,00 грн. Відповідачу за автомобіль, однак останній взяті на себе зобов'язання не виконав, автомобіль не поставив, а після надсилання Позивачем на його адресу претензій частково повернув останньому 65 000,00 грн. попередньої оплати.

Підсумовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що Відповідач визнає свої зобов'язання по поверненню коштів, однак станом на день подання позову до суду коштів в сумі 69 200,00 грн. не сплатив.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі №34/315 від 05.09.2008, а також ухвали про відкладення розгляду справи надсилались Відповідачу за юридичною адресою зазначеній в позовній заяві, а саме: 01025, м. Київ, пров. Десятинний, 7-А.

Юридична адреса Відповідача підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.10.2008.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:  

Рішенням Слов'янської міської ради №4-IV-5 від 23.06.2006 ухвалено придбання для міста Слов'янська поливально миючого автомобіля ЗІЛ 431412 та МДК-4101 з метою оновлення парку прибиральної техніки.

28.08.2006 між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) укладено Договір №1, п.1.1 якого передбачено, що Продавець передає у власність Покупця товар, а Продавець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі –товар), який зазначений у специфікаціях (Додаток №1), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною. Кількість товару, що є предметом Договору, може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та потреб Покупця.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що загальна сума цього Договору складає 134 200,00 грн., в т.ч. ПДВ –22 366,67 грн.

Відповідно до п.2.2.1 Договору оплата вартості товару відбувається шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця.

Згідно п.3.1 Договору Продавець зобов'язується з моменту отримання 100% передплати, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, поставили Покупцю товар у повному обсязі, про що Покупець повідомляється не пізніше, ніж за 3 (три) дні до дати поставки товару.

Між Позивачем та Відповідачем укладено Додаток №1 до Договору, яким визначено найменування товару (ЗІЛ-130 (ЗІЛ-431412 на автошасі) та МДК-4/01-02/03/04 Комбінована 5,5м.куб./6т), його кількість та вартість.

06.09.2006 виділені бюджетні асигнування в сумі 134 200,00 грн. головному розпоряднику бюджетних коштів – Управлінню житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради.

Платіжним дорученням №5 від 21.09.2006 Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти в сумі 134 200,00 грн. за товар.

29.11.2006 Відповідач направив на адресу Позивача лист за №3-29/116, згідно якого повідомив останнього про те, що невиконання договірних зобов'язань сталось внаслідок поважних та об'єктивних підставі та просив Позивача продовжити строк поставки товару, передбаченого п.3.1 Договору до 14.12.2006.  

Однак, Відповідач в порушення умов Договору товар у передбачений Договором строк не поставив.

30.01.2007 Позивач направив на адресу Відповідача претензію за №19 з пропозицією в добровільному порядку поставити автомобіль або повернути кошти з урахуванням пені, які складають 140 325,00 грн.

02.02.2007 та 06.02.2007 Відповідач надсилав на адресу Позивача листи, відповідно до яких визнавав, що за ним рахується борг та зобов'язувався перерахувати на рахунок Позивача борг у строки вказані в листі №01/02/027 від 02.02.2007.

01.06.2007 Відповідач, в свою чергу, направив на адресу Позивача лист за №01-01/067 з орієнтовним графіком погашення заборгованості.   

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника Позивача, Відповідач повернув Позивачу суму попередньої оплати в сумі 65 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач, як у передбачений Договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення грошових коштів в сумі 69 200,00 грн. не виконав.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо  продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як слідує з матеріалів справи, Позивач здійснив Відповідачеві передоплату відповідно до умов Договору, однак Відповідач свого обов'язку щодо поставки товару у строк визначений в Договорі не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 69 200,00 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 6, 15, 22, 253, 525, 526, 530, 693, 1212 ЦК України, статтями 193, 230, 232 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кардинал»(01025, м. Київ, пров. Десятинний, 7-А, код ЄДРПОУ 32426425, р/р 26000710273980 в КРУ Банку «Фінанси та Кредит»ТОВ, МФО 300937, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Комунального підприємства «АТП 052814»(84107, м. Слов'янськ, вул. Д. Бєдного, 109, код ЄДРПОУ 05448998, р/р 26002274761001 у Краматорському відділенні Приватбанку) 69 200 (шістдесят дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. боргу, а також 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                    Р.Б. Сташкив