Рішення

від 05.11.2008 по справі 17/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/370

05.11.08

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський                        автоцентр»

До                    Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»

Про                 стягнення 739399,85 грн.

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:       Чичкань С.Д. (довіреність №б/н від 14.05.2007)  

                             Затхей В.М. (директор, протокол № 2 від 29.01.1997)

Від відповідача:   Сергєєв Д.С. (довіреність №1/04-04-1115 від 19.11.2007)

                              Ловейко О.О. (довіреність №1/04-04-1115/2 від 19.11.2007)

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 29.09.2008 до 15.10.2008, до 05.11.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача суми упущеної вигоди за 2007 рік у розмірі 495493,60 грн. та грошових коштів у розмірі 243906,25 грн., сплачених позивачем за послуги з оформлення дозволів ЄКМТ та разових дозволів в період 2006-2008рр.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідно до діючого законодавства перевезення вантажів автомобільним транспортом по територіях іноземних держав або транзитом через їхні території, виконується українськими перевізниками на основі дозволів ЄКМТ багаторазового використання. Оформлення та видачу таких дозволів на території України здійснює відповідач по справі. Позивач стверджує, що протягом 2005-2008рр. ним на користь відповідача були сплачені грошові кошти за відповідні дозволи, які були видані відповідачем, але не у повному обсязі, крім того, за видані дозволи позивачем справлялась плата, хоча дозволи мають бути видані безоплатно. В зв'язку з відсутністю у позивача всіх необхідних дозволів, останнім були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди. Збитки позивач обґрунтовує тим, що автомобілі, які здійснювали перевезення вантажів по територіях іноземних держав без необхідних дозволів, вимушено простоювали, що і завдало збитків. Посилаючись на ст.ст.199, 202, 216, 217, 224 Господарського кодексу України та ст.ст.611, 623, 1174 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду та грошові кошти, які були сплачені за дозволи ЄКМТ.   

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач стверджує наступне. ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(далі –ДП «СМАП») не є органом влади, а тому посилання позивача на ст.1174 Цивільного кодексу України як на підставу для відшкодування відповідачем завданої позивачеві шкоди є безпідставними. Посилання позивача на ту обставину, що дозволи повинні видаватися безоплатно, не заслуговує уваги, оскільки Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №757 від 20.08.2004 передбачена видача дозволів саме на платній основі. Позивачем не доведено існування причинно-наслідкового зв'язку між відсутністю у позивача дозволів та господарською діяльністю відповідача щодо видачі таких дозволів.    

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з розглядом Київським Апеляційним судом справи 8/54-11/52 та про залучення третьої особи –Міністерства автомобільного транспорту України, яке мотивоване тим, що відповідач є монополістом на ринку продажу дозволів ЄКМТ.

Судом відхилені заявлені клопотання, оскільки вони є необґрунтованими. Позивачем не доведено, що справи №17/370 та №8/54-11/52 є взаємно пов'язаними, а також у відповідності до ст.27 ГПК України не надано доказів того, що рішення зі спору в справі №17/370 може вплинути на права або обов'язки Міністерства автомобільного транспорту України щодо однієї із сторін у справі.   

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт»(далі –Закон) організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Міжнародне співробітництво у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів згідно зі ст.54 Закону забезпечує центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, який у межах повноважень: організовує контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань міжнародних перевезень пасажирів і вантажів; розробляє пропозиції щодо розвитку міжнародного співробітництва у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів; бере участь у проведенні заходів щодо укладання міжнародних договорів з питань міжнародних перевезень пасажирів і вантажів; бере участь у роботі міжнародних організацій автомобільного транспорту; забезпечує видачу дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів.

Види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні по території іноземних країн визначаються центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту з урахуванням вимог законодавства України та законодавства країни, по території якої буде здійснюватися перевезення. Порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обліку та обміну визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту. Дозвільні документи Європейської Конференції Міністрів Транспорту розподіляють на конкурсних засадах з урахуванням рівня безпеки руху й екологічної безпеки транспортних засобів, запроваджених у європейських країнах, ефективності їх використання. Порядок проведення конкурсу та видачі дозвільних документів Європейської Конференції Міністрів Транспорту визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту (ст.55 Закону).

Наказом Міністерства транспорту України №757 від 20.08.2004 був затверджений Порядок оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ (далі за текстом –Порядок), відповідно до п.1.3 якого Міністерство транспорту України отримує від секретаріату ЄКМТ багатосторонню квоту дозволів і передає їх листом у Державний департамент автомобільного транспорту. Оприбуткування бланків дозволів ЄКМТ, підготовку пропозицій щодо розподілу зазначених дозволів, подання розподілу на затвердження заступнику Міністра транспорту України та передачу дозволів ЄКМТ до державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(далі – ДП «СМАП», відповідач по справі) Міністерства транспорту та зв'язку України для оформлення і видачі українським перевізникам здійснює Державний департамент автомобільного транспорту.

Відповідно до п.2.1 Порядку після затвердження Міністерством транспорту та зв'язку України розподілу дозволів ЄКМТ українським міжнародним автоперевізникам надається інформація щодо виділення їм дозволів ЄКМТ. Оформлення і видачу дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам здійснює ДП «СМАП». При цьому перевізник в установленому порядку здійснює відшкодування ДП «СМАП»витрат, пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів.

Розподіл дозволів ЄКМТ між українськими перевізниками проводиться згідно з умовами проведення конкурсу на отримання українськими міжнародними автоперевізниками дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту. Учасник конкурсу подає заяву і заповнює анкету (п.2.5 Порядку).

Згідно з п.3.7 Порядку дозволи ЄКМТ чинні протягом календарного року (річний дозвіл) чи протягом місяця (короткочасний дозвіл).

Умови проведення конкурсу на отримання українськими міжнародними автомобільними перевізниками дозволів ЄКМТ передбачені в Додатку №1 до Порядку. На підставі рішення конкурсного комітету Державним департаментом автомобільного транспорту в десятиденний термін розробляється розподіл дозволів ЄКМТ, який подається на затвердження заступнику Міністра транспорту України. Після затвердження розподілу дозволів ЄКМТ українським міжнародним автомобільним перевізникам надається інформація щодо виділення їм дозволів ЄКМТ.

Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(далі – позивач), затвердженим в новій редакції Загальними зборами учасників (протокол №1 від 28.07.2004) та зареєстрованим Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 01.08.1996, предметом діяльності позивача, зокрема, є надання транспортно-експедиційних послуг під час перевезень зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, надання експедиційних послуг, внутрішні і міжнародні перевезення вантажів і пасажирів повітряним, морським, залізничним та автомобільним транспортом.

Позивач стверджує, що з метою здійснення міжнародних автомобільних перевезень ТОВ «Київський республіканський автоцентр»на протязі 2005-2008 років приймав участь у конкурсі на отримання дозволів ЄКМТ. На підставі конкурсу, проведеного у 2005 році, позивачеві було розподілено на 2006 рік один дозвіл з двома обмеженнями і чотири дозволи з трьома і більше обмеженнями. Для оплати наданих послуг щодо видачі вказаних дозволів відповідач виставив рахунок-фактуру №194 від 21.12.2005 на суму 25863,85 грн. На підставі конкурсу, проведеного у 2006 році, позивачеві було розподілено на 2007 рік один дозвіл з двома обмеженнями і чотири дозволи з трьома і більше обмеженнями. Для оплати наданих послуг щодо видачі вказаних дозволів відповідач виставив рахунок-фактуру №СФ-8832 від 20.12.2006 на суму 23095,20 грн. На підставі конкурсу, проведеного у 2007 році, позивачеві було розподілено на 2008 рік один дозвіл з двома обмеженнями і два дозволи з трьома обмеженнями. Для оплати наданих послуг щодо видачі вказаних дозволів відповідач виставив рахунок-фактуру №СФ-0005713 від 24.12.2007 на суму 13922,40 грн.     

Як зазначається в позовній заяві ТОВ «Київський республіканський автоцентр»має 18 автомобілів, кожний з яких виконує 2 рейси на місяць. Позивач стверджує, що протягом 2006-2007рр. ним було витрачено на купівлю разових дозволів 181440 грн. (ціна одного разового дозволу становить 70 грн.), а також в 2008 році на купівлю разових дозволів позивачем було витрачено ще 22680 грн. Також в обґрунтуванні розрахунку ціни позову позивач зазначає, що в 2007 році позивачеві було виділено на тендерній основі п'ять дозволів ЄКМТ, але відповідач їх не видав, через що у 2007 році позивач недоотримав коштів на загальну суму 495493,60 грн., що є упущеною вигодою. Загальний розмір коштів, які позивач просить стягнути з відповідача становить 739399,85 грн., які складаються з упущеної вигоди і коштів, витрачених на купівлю разових дозволів ЄКМТ.  

Дослідивши надані позивачем документи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст.611 ЦК України).  

За твердженнями позивача, між позивачем та відповідачем існують господарські відносини щодо оформлення і видачі дозволів ЄКМТ. Оскільки відповідач порушив свої господарські зобов'язання і не видав позивачеві весь обсяг дозволів ЄКМТ, тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві збитки.

Суд погоджується з запереченнями відповідача щодо посилань позивача на невидачу останньому дозволів ЄКМТ, оскільки як вже зазначалось вище, відповідно до п.1.3 Порядку ДП «СМАП»здійснює лише оформлення і видачу дозволів ЄКМТ, а підготовку пропозицій щодо розподілу зазначених дозволів здійснює Державний департамент автомобільного транспорту. Крім того, відповідно до п.2.5 Порядку розподіл дозволів ЄКМТ між українськими перевізниками проводиться згідно з умовами проведення конкурсу, за результатами якого дозволи видаються автоперевізникам.

Позивачем не доведено суду тих обставин, що відповідач видав позивачеві меншу кількість дозволів ЄКМТ, ніж та, яка мала бути видана ТОВ «Київський республіканський автоцентр».

Також є безпідставними посилання позивача на те, що дозволи видаються безоплатно, оскільки такі твердження спростовуються п.2.1 Порядку, відповідно до якого перевізник в установленому порядку здійснює відшкодування ДП «СМАП»витрат, пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів.

Позивачем не доведено, що чинним законодавством передбачена видача дозволів ЄКМТ на безоплатній основі.

Викладене вище спростовує викладені у позові обставини в частині, що стосуються вимог про стягнення збитків у розмірі 243906,25 грн., які складаються з вартості дозволів ЄКМТ, отриманих позивачем у ДП «СМАП»в період 2006-2008 рр.  

Посилання позивача на обов'язок відповідача відшкодувати упущену вигоду в розмірі 495493,60 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України (далі –ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно зі ст.225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазначала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом..        

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.   

Відповідно до ст.1174 ЦК України, на яку посилається позивач у позові, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здісненні нею своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.  

З розрахунку позовних вимог вбачається, що упущена вигода ТОВ «Київський республіканський автоцентр»складається з грошових коштів, які були витрачені позивачем під час простоїв вантажних автомобілів позивача на митних кордонах (простої є наслідком постійного дефіциту дозволів ЄКМТ), а також з коштів, втрачених перевізником внаслідок неможливості виконання деяких договорів перевезень вантажів (також через відсутність дозволів ЄКМТ).  

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди безпідставними, оскільки як вже зазначалось вище, позивачем не доведено, що йому було видано меншу кількість дозволів, ніж підлягала видачі, а також позивачем не доведено, що упущення вигоди є наслідком протиправних дій Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень».    

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем не надано суду доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди та коштів, витрачених на оплату дозволів ЄКМТ, а також не надано доказів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом  інтересів позивача, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Зайве сплачене позивачем державне мито в розмірі 45,06 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          В задоволенні позову відмовити повністю.

          2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»(02105, м. Київ, вул. П.Усенка,8, код 21457519) зайве сплачене державне мито в розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 06 коп., перераховане платіжним дорученням №241 від 25.02.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №17/370.

          3. Видати довідку.

Суддя                                                                       О.А.Кролевець