Рішення

від 13.11.2008 по справі 17/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/184

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

       «13 »листопада 2008 року                                                                      Справа №17/184

За ПОЗОВОМ: Товариства  з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІСТЕМЗ",  

      03150,  м. Київ, вул. Горького, 95

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства  з обмеженою відповідальністю "Альфа - Оіл",

     юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 18

     адреса місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 31

Про стягнення 179447,30  грн.

                                                                                                                         Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Гладишенко М.І. –представник, довіреність б/н від 22.09.08р.

Від Відповідача: Черненко С.М. –головний бухгалтер, довіреність б/н від 03.11.08р.

          Рішення прийняте після відкладень розгляду справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством  з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІСТЕМЗ" заявлено позов  до  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Альфа - Оіл" про стягнення 179447,30 грн., в тому числі 121470,00 грн. основного боргу, 20321,73 грн. пені та 37655,57 грн. інфляційних.

В судовому засіданні 07.10.08р. представником Позивача надане уточнення позовних вимог, згідно якого в зв`язку з помилкою, допущеною в обрахунку розміру збитків, завданих у зв'язку зі збільшенням індексу інфляції, Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 121470,00 грн. основного боргу, 20321,73 грн. пені та  25206,72грн. інфляційних.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог шляхом їх уточнення є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сума позову внаслідок уточнення зменшилася, а не збільшилася, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказане зменшення Позивачем позовних вимог шляхом їх уточнення.  

Відповідач відзиву на позов не надав, у судовому засіданні представник Відповідача позов визнав частково, заявивши, що послуги в грудні 2007–січні 2008 років не надавалися, оскільки Позивач зупинив їх надання 03 грудня 2007 року.

Крім того, представник Відповідача заявив клопотання про розстрочення сплати основного боргу, крім грудня 2007 –січня 2008 року.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          01.06.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №121/06/07-Р (далі Договір).

          Згідно п.1.1. Договору, Виконавець (Позивач) зобов'язується надавати  Замовнику (Відповідачу) послуги відповідно до специфікації (Додаток 1), надалі „Послуги”, у порядку, встановленому даним Договором, а Замовник зобов'язується своєчасно приймати Послуги та оплачувати їх відповідно до умов даного Договору.

          Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.2.1. Договору, форма розрахунків: безготівкова, платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця. Вартість послуг визначається в Додатку до даного Договору, який є його невід'ємною частиною. У випадку зміни цін Сторонами підписується новий Додаток.  В залежності від об'єму послуги, строку дії Договору, технічних характеристик Сторін або/та інших домовленостей, Виконавцем можуть надаватися знижки на використання Послуги. Такі дані фіксуються в Додатку до даного Договору.

           За умовами п.п.3.3.-3.4 Договору включення Послуг відбувається  протягом у строк до 30 робочих днів з дати проведення оплати вартості Включення  та суми місячної абонентської плати за Послуги, або в інший встановлений сторонами строк. В подальшому Виконавець виставляє Замовнику рахунок за Послуги, що надаватимуться в наступному розрахунковому місяці до 20 числа поточного місяця шляхом використання електронної пошти або факсимільним повідомленням. В свою чергу Замовник здійснює абонентську плату за Послуги шляхом внесення авансового платежу не пізніше 25 числа попереднього до наступного розрахункового місяця.

          Згідно п.п.10.1., 10.6. Договору, він набуває чинності з моменту підписання Акту включення Послуги та діє протягом одного календарного року. Після настання дати припинення дії Договору, зазначеної у п.10.1, у випадку, якщо жодна із Сторін за 30 робочих днів до настання цієї дати не повідомить іншу Сторону письмово (рекомендованим листом або кур'єром) про своє бажання припинити дію Договору, строк дії Договору пролонгується на 1 (один) рік на тих самих умовах.

Враховуючи, що Акт включення Послуги був підписаний сторонами 01 червня 2007 року, Договір набрав чинності з 01 червня 2007 року.

На виконання умов Договору, Позивачем згідно Специфікації послуг від 01 червня 2007 року, яка є Додатком №1 до Договору №121/06/07-Р від 01 червня 2007 року, Відповідачу надавалися такі послуги, як доступ до мережі і сервісів Інтернет, абонентська плата за користування якою складала 27270,00 грн. Розмір абонентської плати змінювався. Так, відповідно до Специфікації послуг від 01 липня 2007 року (Додаток №2), він складав 18000,00 грн., а Специфікацією послуг  від 01 вересня 2007 року (Додаток №3) абонентська плата передбачена у розмірі 15000,00 грн. за місяць користування послугою.

   Відповідачем були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджують надання послуг: №А-0000529 від 30.06.07р. за червень 2007 року на суму  27270,00 грн.; №А-0000652 від 31.07.07р. за липень 2007 року на суму 18000,00 грн.; №А-0000766 за серпень 2007 року на суму 18000,00 грн.; №А-0001007 від 30.09.07р. за вересень 2007 року на суму 15000,00 грн.; №А-0001080 від 31.10.07р.  за жовтень 2007 року на суму 15000,00 грн.; №А-0001215 від 30.11.07р. за листопад 2007 року на суму 15000,00 грн.

Як зазначено у позові, відповідно до умов Договору Позивачем надавалися послуги Відповідачу також у грудні 2007 року та січні 2008 року, проте, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) останнім підписані не були.

31 серпня 2007 року між сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт, який підписаний представниками сторін та скріплено печатками. Зазначеним актом підтверджується надання послуг Позивачем за Договором №121/06/07-Р від 01 червня 2007 року, а саме: за червень 2007 року на суму  27270,00 грн.; за липень 2007 року на суму 18000,00 грн.;  за серпень 2007 року на суму 18000,00 грн.

          14 вересня 2007 року представником Відповідача підписаний графік погашення заборгованості, яка виникла станом на 31.08.07р., згідно якого Відповідач мав сплатити борг до січня 2008 року.

          Проте,  Відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

          Позивачем  було надіслано Відповідачу повідомлення від 03.12.07р. №312/12 про існування  заборгованості та невиконання умов графіку її погашення.

          Як зазначено у позовній заяві, Позивачем 28.01.2008р. була надіслана Відповідачу претензія №09/01 від 28.01.08р. про відшкодування заборгованості за неоплату послуг на суму 215542,87 грн., в т.ч. за Договором в сумі 106470 грн. Проте, Відповідач суму заборгованості не сплатив, відповіді на зазначену претензію не надав.   

          Таким чином, згідно позовних вимог Позивачем Відповідачу були надані вищевказані послуги по доступу до мережі і сервісів Інтернет за період з червня 2007 року по січень 2008 року включно на загальну суму 138270 грн.

          Як зазначено в письмових поясненнях представника Позивача, наданих в судовому засіданні 07.10.08р., 15.11.07р. Відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 16800 грн.

          Таким чином, станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача за надані послуги  становить 121470,00 грн.

Оскільки сума основного боргу в розмірі  121470,00 грн. не була  сплачена Відповідачем у термін, визначений умовами Договору, Позивачем нараховано Відповідачу  20321 грн. 73 коп. пені за період  з 30.06.07р. по 11.08.08р. та інфляційні за період з липня 2007р. по червень 2008р. у розмірі 25206 грн. 72 коп.

          Враховуючи, що добровільно вищевказані суми Відповідачем не погашено, Позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

          Згідно ст.901 Цивільного кодексу України  за договором про надання послуг одна сторона  (виконавець) зобов'язується  за завданням другої сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно ст. 610  Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612  Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

          Відповідно до п.п.7.2.-7.4. Договору, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, Виконавець надсилає Замовнику для підписання Акт здачі-приймання Послуг. Акт здачі-приймання Послуг складається на підставі фактично наданого обсягу Послуг. За вимогою Замовника  до акту додається Доповнення з приведеним розрахунком, в якому вказується конфігурація та  вартість Послуг. У випадку простоїв Послуги з вини Виконавця, в акті здачі-приймання  робіт враховується знижка на підставі підписаного Сторонами Акту простою Послуг з вини Виконавця, або Акту простою Послуги за вимогою Замовника. Замовник підписує Акт здачі-приймання Послуг та інші акти протягом трьох днів з моменту отримання і надсилає їх Виконавцю.

Таким чином, належним доказом надання послуг по Договору за певний місяць є  акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаний обома сторонами.

З наданих Позивачем документів вбачається, що Відповідачем були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджують надання послуг: №А-0000529 від 30.06.07р. за червень 2007 року на суму  27270,00 грн.; №А-0000652 від 31.07.07р. за липень 2007 року на суму 18000,00 грн.; №А-0000766 за серпень 2007 року на суму 18000,00 грн.; №А-0001007 від 30.09.07р. за вересень 2007 року на суму 15000,00 грн.; №А-0001080 від 31.10.07р.  за жовтень 2007 року на суму 15000,00 грн.; №А-0001215 від 30.11.07р. за листопад 2007 року на суму 15000,00 грн. а  всього на загальну  суму  108270 грн.

          Як зазначено в письмових поясненнях представника Позивача, наданих в судовому засіданні 07.10.08р., 15.11.07р. Відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 16800 грн.

          Таким чином, залишок суми основного боргу за період з червня по листопад 2007 року включно складає  108270 грн. –16800 грн. = 91470 грн.

Дана сума не заперечується і Відповідачем, а тому позов в частині стягнення 91470 грн. основного боргу підлягає задоволенню.  

Крім того, в позові зазначено, що відповідно до умов Договору Позивачем надавалися послуги Відповідачу також у грудні 2007 року та січні 2008 року, проте, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) останнім підписані не були.

Представник Відповідача позов визнав частково, заявивши, що послуги в грудні 2007 –січні 2008 років не надавалися, оскільки Позивач зупинив їх надання 03 грудня 2007 року.

Як зазначено в письмових поясненнях представника Позивача, наданих в судовому засіданні 07.10.08р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за  грудень 2007 –січень 2008 років надсилалися Відповідачу звичайним листом, проте належних письмових доказів даного надіслання суду надано не було.

          На вимогу суду, в судовому засіданні 04.11.08р. представником Позивача були надані докази їх надіслання вже після подання позовної заяви, а саме: фіскальні чеки, описи  вкладення та повідомлення про вручення, згідно яких Відповідач отримав дані акти 16.10.08р.

Проте самі витребувані акти незважаючи на неодноразове витребування суду Позивачем надані не були.

          Ухвалою суду від 04.11.08р. від Позивача витребовувалися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за  грудень 2007 –січень 2008 років, докази їх підписання сторонами або інші належні, достатні та допустимі докази надання Позивачем Відповідачу послуг по доступу до мережі і сервісів Інтернет в грудні 2007 –січні 2008 років.           

Доказів підписання цих актів Відповідачем суду не представлено.

          В судовому засіданні 13.11.08р. представником Позивача був наданий акт відключення послуги, згідно якого відключення послуги відбулося 01 лютого 2008 року.

          Як вбачається з даного акту, останній складений і підписаний лише представниками Позивача без підпису представників Відповідача.

Договором не визначено, яким чином мали здійснюватися як включення, так і відключення послуги.

Разом з тим, акт включення Послуги від 01 червня 2007 року був підписаний обома сторонами.

З урахуванням викладеного та з урахуванням специфіки послуг, що надавалися Позивачем Відповідачу, факт надання яких важко визначити в матеріальному вигляді, суд доходить висновку, що належним доказом відключення послуги має бути акт, підписаний саме обома сторонами.  

Крім того, в судовому засіданні 13.11.08р. представником Позивача був наданий графік споживання Відповідачем послуг доступу до мережі і сервісів Інтернет, наданих Позивачем за період з 01 червня 2007 року по 31 січня 2008 року, який отриманий за допомогою системи візуалізації актуальної загрузки каналу.

Даний графік судом також не може бути визнаний належним доказом надання Позивачем Відповідачу послуг по доступу до мережі і сервісів Інтернет в грудні 2007 –січні 2008 років, оскільки невідомо яким чином та на підставі яких первинних документів чи даних він складений.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, суд доходить виноску, що Позивач не довів належними та достатніми доказами надання ним Відповідачу послуг по доступу до мережі і сервісів Інтернет в грудні 2007 –січні 2008 років, а тому в частині стягнення 30000грн. основного боргу за зазначений період в позові має бути відмовлено.

Згідно  ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до частин 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до п.6.2. Договору, у разі затримки плати за надані Виконавцем Послуги Замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день простою, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          Враховуючи, що сума основного боргу в розмірі  121470,00 грн. не була  сплачена Відповідачем у термін, визначений умовами Договору, Позивачем нараховано Відповідачу  20321 грн. 73 коп. пені за період  з 30.06.07р. по 11.08.08р.          

          Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України:

«Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.»

Враховуючи, що п.6.2. Договору визначений розмір пені, проте не визначено період, за який вона має розраховуватися, суд доходить висновку, що пеня має бути нарахована за 183 дні (шість місяців) прострочки і становитиме 9459,55 грн., з них:

·          по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-0000529 від 30.06.07р. на суму 27270грн. за період прострочки з 30.06.07р. по 30.12.07р. –2187,58 грн.;

·          по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-0000652 від 31.07.07р. на суму 18000 грн. за період прострочки з 26.07.07р. по 25.01.08р. –1492,58 грн.;

·          по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-0000766 від 31.08.07р. на суму 18000грн. за період прострочки з 26.08.07р. по 25.02.08р. –1552,90 грн.;

·          по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-0001007 від 30.09.07р. на суму 15000грн. за період прострочки з 26.09.07р. по 27.03.08р. –1344,34 грн.;

·          по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-0001080 від 31.10.07р. на суму 15000грн. за період прострочки з 26.10.07р. по 26.04.08р. –1392,99 грн.;

·          по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-0001215 від 30.11.07р. на суму 15000грн. за період прострочки з 26.11.07р. по 27.05.08р. –1489,16 грн.

Таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 9459,55 грн.

          В стягненні решти пені має бути відмовлено з підстав необґрунтованого розширення періоду нарахування пені та необґрунтованого нарахування пені на основний борг за період з грудня 2007 по січень 2008 року, в стягненні якого судом відмовлено.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, просить стягнути інфляційні за період з липня 2007р. по червень 2008р. у розмірі 25206 грн. 72 коп.

Проте, враховуючи необґрунтоване нарахування Позивачем інфляційних на основний борг за період з грудня 2007 по січень 2008 року, в стягненні якого судом відмовлено, сума інфляційних, яка підлягає стягненню має становити 22746,11 грн.

          В стягненні решти інфляційних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача 91470 грн. основного боргу, 9459 грн. 55 коп. пені та 22746грн. 11 коп. інфляційних.

          В решті позову має бути відмовлено.

Представник Відповідача  в судовому засіданні 04.11.08р. заявив клопотання про розстрочення сплати основного боргу, крім періоду грудня 2007 –січня 2008 року.

Підставою надання розстрочки є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Оскільки суду не представлено належних письмових доказів наявності таких обставин, суд вважає, що клопотання представника Відповідача про розстрочення рішення задоволенню не підлягає.

          Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути в повному обсязі покладені на Відповідача.

          Керуючись ст. ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю "Альфа - Оіл"  (юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 18, адреса місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 31, код 30505206, р/р2600600560227 в  АКБ  „Правекс-Банк” м. Київ, МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СІСТЕМЗ" (03150,  м. Київ, вул. Горького, 95, код 31863903, р/р 2600116238 в ВАТ „УПБ” м. Київ, МФО 300205) 91470 грн. основного боргу, 9459 грн. 55 коп. пені, 22746 грн. 11коп. інфляційних, 1795 грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.        

Суддя                                                                             І.В. Кушнір

13.11.08