Рішення

від 06.11.2008 по справі 32/153пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/153пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.11.08 р.                                                                                                       Справа № 32/153пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Лихач О.В. довіреність від 29.08.08р.

від відповідача: 1.Антоненко А.В. довіреність від 18.09.08р.

                           2. Телли В.Г. довіреність від 29.09.08р.

у справі за позовом: Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Оленівський комбінат хлібопродуктів” смт. Оленівка

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко Індастріз”

        м. Донецьк

   2.  Комунального підприємства „Волноваське бюро технічної

        інвентаризації” м. Волноваха

про визнання права власності.

Позивач, Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії „Хліб України” „Оленівський комбінат хлібопродуктів” смт. Оленівка, 08.09.08р. звернувся до господарського  суду Донецької області з позовом до відповідачів:                 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко Індастріз” м. Донецьк,                      2. Комунального підприємства „Волноваське бюро технічної інвентаризації”                     м. Волноваха про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач 1                 безпідставно розпочав демонтування майна, що є власністю ДП ДАК „Хліб України” „Оленівський комбінат хлібопродуктів”, посилаючись на те, що це майно було набуто ТОВ „Данко Індастріз” на підставі договору купівлі – продажу, та як слід - він є його (майна) правомірним власником.

30.10.08р. господарським судом були отримані доповнення до позовної заяви, в яких позивач уточнює підстави звернення до суду з позовом.

Суд одразу зазначає, що на першому аркуші позовної заяви вказано: „Позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно та витребування його із чужого незаконного володіння”, але ж вимоги щодо витребування майна за змістом позову – не заявлено, та державне мито стосовно такої вимоги – не сплачено. З огляду на це, судом розглядаються позовні вимоги виключно щодо визнання права власності на нерухоме майно.

Також, позивач просив суд з метою збереження спірного майна накласти на нього арешт. Зазначене клопотання не було задоволено судом з огляду на його необґрунтованість.

У задоволенні клопотання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, Оленівську селищну раду, також, було відмовлено, оскільки позивач не довів суду: яким чином вирішення даного спору вплине на права, охоронювані законом інтереси зазначеної особи щодо сторін у справі.

Підставою для відмови у задоволенні клопотання про витребування у Оленівської селищної ради копій правовстановлюючих документів, наявність яких стала підставою для прийняття виконавчим комітетом останньої рішення № 60 від 04.11.1998р. „Про визнання права особистої власності” та видачі свідоцтва про право власності на млин житнього помелу від 21.12.1998р., став той факт, що саме позивач повинен надавити докази, які підтверджують наявність у нього права власності на спірне майно. До того ж, в межах даної справи не вирішується питання щодо правомірності рішень Оленівської селищної ради.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову, посилався на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують перебування спірного майна в державній власності та наявність у останнього права повного господарського відання щодо цього майна. Також, звертав увагу суду на те, що будівля прийомної башти з залізницею, будівля душової та колодязі кам'яні не були включені до складу цілісного майнового комплексу, придбаного ТОВ „Данко Індастріз”, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Відповідач 2 у відзиві зазначив, що він не є належним відповідачем у даній справі, оскільки БТІ здійснює технічну інвентаризацію нерухомого майна та державну реєстрацію права власності на нього, а в цій частині у позивача претензії відсутні. Також пояснив, що реєстрація права власності здійснюється на підставі правовстановлюючих документів. Про те, що позивач є власником спірного майна БТІ відомо не було, оскільки звернень з вимогою про реєстрацію такого права на адресу останнього не надходило. Повідомив про те, що БТІ з 25.07.1959р. по 01.01.1997р. була здійснена технічна інвентаризація майна, що знаходиться по                вул. Поштова, 109 у смт. Оленівка.

Ухвалою від 15.10.08р. господарський суд зобов'язав Донецьку товарну біржу надати копію біржового контракту № 1123, який орієнтовно укладений 05.10.96р. між Малим приватним підприємством “Оленівський м'ясний цех” та Орендним підприємством “Оленівський комбінат хлібопродуктів”. На виконання вимог зазначеної ухвали 04.11.08р. господарським судом був отриманий лист від Донецької товарної біржі № 142/02 з додатком – засвідченою копією біржового контракту № 1123 від 28.11.1996р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Оленівської селищної ради                 № 60 від 04.11.1998р. право приватної власності на млин житнього помелу, що знаходиться по вул. Поштова, 109 у смт. Оленівка, було визнано за Малим приватним підприємством „Оленівський м'ясний цех”, на підставі якого останньому було видане свідоцтво про право власності від 21.12.1998р. (арк. справи 59,60 т. 1).

В подальшому, Мале приватне підприємство „Оленівський м'ясний цех”, згідно з розпорядженням голови Волноваської районної державної адміністрації Донецької області № 225 від 06.05.2000р., було перереєстроване в Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство „Оленівське” шляхом злиття з колективним сільськогосподарським підприємством „Оленівське”, потім – в Товариство з обмеженою відповідальністю „Оленівське”, що підтверджується розпорядженням голови Волноваської районної державної адміністрації Донецької області № 235 від 23.04.01р. (арк. справи 61, 62 т.1).

02.08.06р. рішенням виконавчого комітету Оленівської селищної ради Волноваського району № 92 право власності на об'єкти нерухомого майна нежилі будівлі – цілісний майновий комплекс (млин житнього помолу), розташований в    смт. Оленівка по вул. Поштовій, 109 та кафе „Вікторія”, розташоване в                             смт. Оленівка, м-н „Новий”, 7, було зареєстроване за гр. Корнейко Людмилою Афанасіївною, про що 19.09.06р. видане свідоцтво про право власності (арк. справи 64,65 т. 1).

27.10.06р. між Корнейко Людмилою Афанасіївною та Чаловим Ігорем В'ячеславовичем був укладений договір купівлі – продажу, відповідно до якого останній набув у власність цілісний майновий комплекс – млин житнього помолу, що знаходиться по вул. Поштова, 109 у смт. Оленівка. На земельній ділянці розташовано: млин (камінь) – А2, загальною площею 1259,10кв.м., склад № 8 – Б1 (камінь), загальною площею – 1236,20 кв.м., склад № 5 – В1 (камінь), загальною площею – 1457,80кв.м., склад № 4 – Г1 (камінь), загальною площею 1231,0кв.м., склад  № 6  - Д1 (камінь), загальною площею 496,6кв.м., склад № 7 – Е1 (камінь), загальною площею 1197,0кв.м., склад – Ж1 (камінь), загальною площею 440,5кв.м., електроцех – З1 (цегла), загальною площею 939,0кв.м., пожежне депо – К1 (шлакоблок), загальною площею 100,0кв.м., вагова – Л1 (цегла), загальною площею38,4кв.м., лабораторія – М1 (цегла), загальною площею 90,6 кв.м., прохідна – Н1 (цегла), загальною площею 15,4кв.м., туалет – О1 (шлакоблок), загальною площею 19,3кв.м., вагова – Р1 (шлакоблок), загальною площею 57,0кв.м., огорожа - №1 (бетон), ворота  - №2 (залізо).

29.05.08р. між Чаловим Ігорем В'ячеславовичем та відповідачем 1 був укладений договір купівлі – продажу, внаслідок чого останній став власником зазначеного вище нерухомого майна.

Частину майна, придбаного відповідачем 1 за договором купівлі – продажу нерухомого майна від 29.05.08р., а саме: склад № 8– Б1 (камінь), загальною площею – 1236,20 кв.м., склад  № 6- Д1 (камінь), загальною площею 496,6кв.м.  та склад               № 7– Е1 (камінь), загальною площею 1197,0кв.м., позивач вважає своєю власністю, посилаючись на таке.

На виконання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України № 4622 від 08.10.1996р. „Про реалізацію на аукціоні будівель та споруд колишнього житнього мельзаводу Оленівського комбінату хлібопродуктів” між Оленівським комбінатом хлібопродуктів та Малим приватним підприємством „Оленівський м'ясний цех” 05.12.1996р. був укладений договір купівлі – продажу державного майна № 2149, відповідно до якого останній набув у власність державне майно – будівлі, споруди та передатні прилади колишнього мельзаводу житнього помелу, яке знаходиться на балансі Оленівського комбінату хлібопродуктів за адресою: 342340, Донецька область, Волноваський район, с. Оленівка, вул. Поштова, 109, на земельній ділянці 0,4га, з подальшим оформленням в оренду відповідно до умов, визначених цим договором (арк. справи 36-37 т. 1).

За твердженням позивача об'єктом продажу було, в тому числі, майно, яке визначено в додатку до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України № 4622 від 08.10.1996р. „Про реалізацію на аукціоні будівель та споруд колишнього житнього мельзаводу Оленівського комбінату хлібопродуктів”                  (арк. справи 38 т.1). Будівля складу №8 вартістю 25276,12грн. з баштою вартістю 7105,15грн. всього вартістю 32381,27грн., будівля складу № 7 вартістю 25718,70грн., будівля складу №6 вартістю 25276,12грн., будівля прийомної башти з залізниці вартістю 25513,55грн., будівля душової та колодязі кам'яні (спірне майно) не були об'єктом продажу та залишилось власністю держави.

В подальшому, під час реорганізації державного підприємства Оленівський комбінат хлібопродуктів (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.97р. № 1218 „Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств” рішенням Спостережної ради державної акціонерної компанії „Хліб України” від 10.03.98р., протокол № 3, зареєстроване Волноваською райдержадміністрацією, реєстраційний № 05419927100010060 від 06.07.99р., ідентифікаційний код 30492847, місцезнаходження: Донецька область, Волноваський район, смт. Оленівка) у Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії „Хліб України” „Оленівський комбінат хлібопродуктів”, до статутного фонду підприємства були включені спірні об'єкти нерухомості.

Крім того, позивач зауважував на тому, що твердження відповідача 2 про те, що до складу проданого Малим приватним підприємством „Оленівський м'ясний цех” майна за біржовим контрактом й спірних об'єктів, свідчить про невизнання, також, відповідачем 2 права власності позивача та, як слід, є підставою для визначення Комунальним підприємством „Волноваське бюро технічної інвентаризації”, як співвідповідача у справі.

Оцінюючи вимоги позивача, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

По-перше, статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У статті 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 набув право власності на об'єкти нерухомості: млин (камінь) – А2, загальною площею 1259,10кв.м., склад № 8 – Б1 (камінь), загальною площею – 1236,20 кв.м., склад № 5 – В1 (камінь), загальною площею – 1457,80кв.м., склад № 4 – Г1 (камінь), загальною площею 1231,0кв.м., склад  № 6  - Д1 (камінь), загальною площею 496,6кв.м., склад № 7 – Е1 (камінь), загальною площею 1197,0кв.м., склад – Ж1 (камінь), загальною площею 440,5кв.м., електроцех – З1 (цегла), загальною площею 939,0кв.м., пожежне депо – К1 (шлакоблок), загальною площею 100,0кв.м., вагова – Л1 (цегла), загальною площею38,4кв.м., лабораторія – М1 (цегла), загальною площею 90,6 кв.м., прохідна – Н1 (цегла), загальною площею 15,4кв.м., туалет – О1 (шлакоблок), загальною площею 19,3кв.м., вагова – Р1 (шлакоблок), загальною площею 57,0кв.м., огорожа - №1 (бетон), ворота  - №2 (залізо), за договором.

Цей договір (як і низка договорів, які йому передували) є дійсними правочинами, які не оспорені та не визнані у встановленому порядку недійсними.

Отже, на момент розгляду даної справи ТОВ „Данко Індастріз” є правомірним власником вищевказаних об'єктів нерухомості.

По-друге, позивачем не надано жодного доказу у справі, який би підтверджував, що об'єкти нерухомого майна, які за даними балансу позивача обліковуються як будівлі складів №№ 6,7,8 (інвентарні номера 40,30, 15 відповідно), є тим самим майном, що за даними технічної інвентаризації, проведеної відповідачем 2, поіменоване як: склад № 8 Б-1, загальною площею 1236,20кв.м., склад № 6 Д-1, загальною площею 1196,60кв.м., склад № 7 Е-1, загальною площею 1197,00кв.м.

Так зокрема, позивач не пояснив: за яких ідентифікаційних ознак будівлю складу № 8 вартістю 25276,12грн. з баштою вартістю 7105,15грн. він вважає об'єктом – будівля складу № 8 Б-1, загальною площею 1236,20кв.м., що придбана відповідачем 1 за договором від 29.05.08р.

До того ж, як встановлено судом, первісна інвентаризація млину житнього помелу (з переліком складу майна, яке в нього включене) була проведена власником Малим приватним підприємством „Оленівський м'ясний цех”, а не державним підприємством Оленівський комбінат хлібопродуктів (правонаступником якого є позивач).

Окремо суд звертає увагу на хибність тверджень позивача про те, що Малим приватним підприємством „Оленівський м'ясний цех” була продана частина цілісного майнового комплексу колишнього мельзаводу, оскільки в договорі купівлі – продажу державного майна № 2149 від 05.12.1996р. жодним чином не обумовлено, що здійснювався продаж частки будівель, споруд та передатних приладів колишнього мельзаводу (арк. справи 36 т. 1).

Що стосується таких об'єктів, як будівля прийомної башти з залізницею, будівля душової та колодязі кам'яні (інвентарні номера 44, 76, 77, 93), суд, також, вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними, оскільки позивач не довів:

а) факту фізичного існування в теперішній час такого майна;

б) наявність його (майна) у володінні відповідача 1, реєстрації прав на майно відповідачем 2, та як слід – факту оспорювання відповідачами прав позивача щодо цього майна.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо визнання права власності на нерухоме майно за їх недоведеністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 204, 328 ЦК України, керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Оленівський комбінат хлібопродуктів” смт. Оленівка до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко Індастріз” м. Донецьк, 2. Комунального підприємства „Волноваське бюро технічної інвентаризації” м. Волноваха про визнання права власності.

Рішення набирає законної сили 17.11.08р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.       

               Суддя