Постанова

від 24.04.2012 по справі 15/396-20/355

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 15/396-20/355

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я", с. Солочин Свалявського району Закарпатської області,

на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012

зі справи № 15/396-20/355

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" (далі -Товариство)

до підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" в особі його Закарпатської філії (далі -Підприємство), м. Свалява Закарпатської області,

закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі -ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"), м. Київ,

третя особа - Федерація професійних спілок України (далі -Федерація), м. Київ,

про заборону використання знака для товарів і послуг, зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення 100 000 грн. матеріальних збитків і 40 000 грн. моральної шкоди,

за участю представників:

Товариства - Олійника Р.Б.,

Підприємства -не з'явився,

ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" -не з'явився,

Федерації -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство як власник торговельної марки (знака для товарів і послуг) "Санаторій Квітка Полонини" за свідоцтвом України від 10.04.2007 № 74472 (заявка від 19.08.2005) для послуг 44 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про: припинення дій, що порушують права позивача, шляхом заборони Підприємству без згоди Товариства використовувати в будь-який спосіб знак для товарів і послуг "Санаторій Квітка Полонини"; зобов'язання Підприємства вилучити інформацію щодо торговельної марки "Санаторій Квітка Полонини" з веб-сайту www.kvitka-centr.com , а також розмістити на цьому сайті відомості про порушення права інтелектуальної власності позивача шляхом опублікування змісту резолютивної частини судового рішення зі справи; стягнення з Підприємства 100 000 грн. збитків та 40 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано використанням спірного позначення без необхідного дозволу на веб-сайті www.kvitka-centr.com стосовно санаторно-оздоровчих послуг у корпусі № 2 санаторію "Квітка полонини".

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2011 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 (колегія суддів у складі: Тищенко О.В. -головуючий суддя, судді Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.), у позові відмовлено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 495, 500 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 1, 16 Закону України 15.12.1993 № 3689-XII "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі -Закон № 3689) мотивовано наявністю у Підприємства права на використання спірного позначення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є, зокрема: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Пунктом 4 статті 5 Закону № 3689 встановлено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 3689 права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

За приписами пункту 2 цієї ж статті 16 свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Пункти 4, 5 цієї статті Закону містять приписи щодо визначення використання знака та змісту права на заборону неправомірного використання.

Водночас відповідно до статті 500 ЦК України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача); право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди на підставі повного і всебічного дослідження фактичних обставин справи та перевірки їх наявними доказами, із наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши використання Підприємством спірного позначення в мережі Інтернет до 19.08.2005 ( до подачі Товариством заявки на реєстрацію торговельної марки) для рекламування власних послуг із відпочинку, лікування та оздоровлення (що позивачем не спростовано), дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності у Підприємства права попереднього користувача, а тому й правомірно повністю відмовили в позові.

Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 зі справи № 15/396-20/355 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов