Ухвала

від 08.08.2012 по справі 15/396-20/355

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 серпня 2012 р. № 15/396-20/355

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі№15/396-20/355 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" доПідприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" в особі його Закарпатської філії; Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" третя особаФедерація професійних спілок України прозаборону використання знака для товарів і послуг, зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення 100 000 грн. матеріальних збитків і 40 000 грн. моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" як власник торговельної марки (знака для товарів і послуг) "Санаторій Квітка Полонини" за свідоцтвом України від 10.04.2007 № 74472 (заявка від 19.08.2005) для послуг 44 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про: припинення дій, що порушують права позивача, шляхом заборони Підприємству "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" в особі його Закарпатської філії" без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" використовувати в будь-який спосіб знак для товарів і послуг "Санаторій Квітка Полонини"; зобов'язання вилучити інформацію щодо торговельної марки "Санаторій Квітка Полонини" з веб-сайту www.kvitka-centr.com , а також розмістити на цьому сайті відомості про порушення права інтелектуальної власності позивача шляхом опублікування змісту резолютивної частини судового рішення у справі; стягнення з Підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва" в особі його Закарпатської філії 100 000 грн. збитків та 40 000 грн. моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовано використанням спірного позначення за відсутності необхідного дозволу на веб-сайті www.kvitka-centr.com стосовно санаторно-оздоровчих послуг у корпусі № 2 санаторію "Квітка полонини".

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами. Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2011 у справі №15/396-20/355, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012, у позові відмовлено повністю. Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 495, 500 Цивільного кодексу України, статей 1, 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 № 3689-XII мотивовано наявністю у відповідача права на використання спірного позначення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі №15/396-20/355 рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі №15/396-20/355, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 500 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі №18/89-10 .

Розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як убачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі №18/89-10 , якою рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. Оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, на зазначену постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" в допуску справи №15/396-20/355 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко С.Могил О.Подоляк С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)