Рішення

від 04.08.2011 по справі 8/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/354 04.08.11

за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»

до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення 6 592,34 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача ОСОБА_1 предст. за дов. №01/2011 від 20.05.11 р.

від відповідача ОСОБА_2 предст. за дов. №08-03-28/105-11 від 21.02.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в сумі 6 592,34 грн. в порядку регресу у зв'язку із виплатою страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту ДНТ №69/09 від 12.05.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, було виплачено страхове відшкодування страхувальнику ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» -власнику транспортного засобу «Фольксваген Пасат», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування", статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки відповідальність водія автомобілю марки ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору та підтверджена полісом ВВ/8007293, тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків в сумі 6 592,34 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. порушено провадження у справі № 8/354 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 14.07.2011 р.

В судове засідання призначене на 14.07.2011 р. представники сторін з'явилися.

Представники сторін надали суду пояснення по справі.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 04.08.2011 р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2009 р. Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона»застрахувало за договором страхування наземного транспорту ДНТ №69/09 (надалі -договір) транспортний засіб автомобіль «Фольксваген Пасат», державний номер НОМЕР_1.

09.08.2009 р. в м. Києві, на перехресті вул. Гешка-Малиновського сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю застрахованого автомобілю «Фольксваген Пасат», державний номер НОМЕР_1, та автомобілю марки ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_2 під управлінням гр. ОСОБА_3, в результаті чого було пошкоджено обидва транспортні засоби. Зазначений факт встановлений Постановою Рівненського міського суду від 11.08.2009 р., якою гр. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підставі договору та відповідно до звіту №088 від 15.09.2009 р. про розмір заподіяної шкоди (7 657,34 грн.), позивач сплатив страхувальнику 6592,34 грн., виходячи з вартості відновлюваного ремонту з вирахуванням франшизи 1 065,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6511238 від 10.12.2009 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

22.12.2009 р. позивач звернувся до відповідача, як до страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність по автомобілю ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_2, згідно полісу ВВ/8007293 з регресними вимогами, проте оплату так і не отримав. Регресну вимогу було отримано відповідачем 25.12.2009 р., доказом чого є повідомлення про вручення, що залучено до матеріалів справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортним засобом -автомобілем ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_2, керував ОСОБА_3, з вини якого сталося ДТП, що призвело до заподіяння шкоди автомобілю «Фольксваген Пасат», державний номер НОМЕР_1.

Посилання відповідача на те, що шкоду має відшкодовувати лише ОСОБА_3, як особа, вина якого встановлена цивільним судом, не заслуговує на увагу з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_2, встановлена в судовому порядку Постановою Рівненського міського суду від 11.08.2009 р.

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем на підставі полісу ВВ/8007293.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 993, 1187, 1188, 1194, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 30726778) 6592 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 34 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 65 (шістдесят п'ять) грн. 92 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 25.04.12 року