Постанова

від 24.04.2012 по справі 6/639-32/526

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 6/639-32/526

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Сітайло Л.Г.

Алданової С.О.

за участю секретаря Кравчук О.І.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. від 15.11.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_3 (дов. від 15.09.2010 р.)

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Мартинівська ГЕС»та Товариства з обмеженою

Відповідальністю «Промислово-комерційна фірма

«ЕКОенерджі»

на ухвалу

господарського суду м. Києва

від 21.03.2012 р.

у справі № 6/639-32/526 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Мартинівська ГЕС»(далі ТОВ «Мартинівська

ГЕС»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»

(далі ТОВ «Промислово-комерційна фірма

«ЕКОенерджі»)

про визнання недійсними угоди та авалю

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2012 р. по справі № 6/639-32/526 відмовлено в задоволенні заяви боржника у справі -ТОВ «Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»про винесення додаткового рішення щодо застосування до спірних відносин сторін наслідків недійсного правочину, а саме: про надання авалю № 1 від 26.04.2004 р., зобов'язання ТОВ «Мартинівська ГЕС»повернути на адресу ТОВ «Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»в порядку приписів статті 216,1212 ЦК України оригінал векселю № 803519312244820 від 31.10.2003 р. або відшкодувати його номінальну вартість в розмірі 3 000 000 грн. грошовими коштами.

Не погодившись із згаданою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив змінити, виключивши з мотивувальної частини наступне : «під час розгляду справи по суті місцевим господарським судом, перегляді рішення в апеляційному та касаційному порядку, було встановлено, що авальований вексель номіналом 3 000 000 грн. фактично передано від ТОВ «Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»на адресу ТОВ «Карат-Енерго», що підтверджується актом прийому-передачі векселя до платежу від 03.06.2005 р., згідно з пунктом першим якого векселедавець - відповідач передав, а аваліст - позивач прийняв простий вексель для дострокової оплати, відповідно до угоди № 22/09 від 22.09.2004 р.». В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що простий вексель за актом прийому-передачі векселя до платежу від 03.06.2005 р. ТОВ «Мартинівська ГЕС»не передавався тощо.

Відповідач також не погоджуючись із ухвалою суду оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове судове рішення, яким викладені в заяві про прийняття додаткового рішення вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що правочин може бути визнано судом недійсним лише із застосуванням передбачених законом наслідків його недійсності незалежно від того чи наведено такі в позовній заяві тощо.

В судовому засіданні представники апелянтів доводи своїх скарг підтримали, просили їх задовольнити, доводи скарг один одного заперечили, просили не брати їх до уваги тощо.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарги не підлягають задоволенню за таких обставин.

Так, при винесенні ухвали, місцевий суд посилався на ст. 88 ГПК України, згідно якої господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2010 р. по справі № 6/639-32/526 позов задоволено повністю й визнано недійсним вчинений на простому векселі № 80351931224820 від 31.10.2003 р. аваль. Визнано недійсною укладену між ТОВ «Карат-Енерго»та ТОВ «Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»угоду № 1 про надання авалю від 26.04.2004 року тощо.

Позивач в заяві про прийняття додаткового рішення просив застосувати наслідки недійсного правочину, а саме: про надання авалю № 1 від 26.04.2004 р., зобов'язання ТОВ «Мартинівська ГЕС»повернути на адресу ТОВ «Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»в порядку приписів ст.ст. 216, 1212 ЦК України оригінал векселю № 803519312244820 від 31.10.2003 р. або відшкодувати його номінальну вартість грошовими коштами в розмірі 3 000 000 грн..

За змістом ст. 216 ЦК України суд може, однак не зобов'язаний застосовувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оскарженого правочину. Інші наслідки недійсності оскарженого правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує на підставі ст. 11 ЦК України.

Як видно з матеріалів справи, під час звернення позовом до суду ТОВ «Мартинівська ГЕС»таких вимог, як-то - застосування наслідків визнання недійсним правочину у вигляді повернення сторін в попередній стан на підставі ст. 216 ЦК України не заявляло й такі обставини не досліджувались місцевим судом, адже з цього приводу між сторонами справи не виникло спору.

Приймаючи рішення місцевий суд вважав, що незастосування судами першої інстанції наслідків визнання правочину недійсним не є підставою для скасування правильного по суті рішення, тим більше, що існують всі правові підстави для звернення заінтересованої сторони до суду з окремим позовом за відсутності правових підстав для застосування до спірних відносин положень ч. 1 п. 1 ст. 88 ГПК України.

Тому місцевий суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Мартинівська ГЕС»про прийняття додаткового рішення на підставі ст. 88 ГПК України тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду не знаходить.

Доводи апелянтів по суті скарг, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Посилання позивача за текстом його апеляційної скарги на необхідність зміни мотивувальної частини оскарженої ухвали й зокрема виключення з неї конкретного абзацу, текст якого наведено вище, не заслуговують на увагу як такі, що спростовуються матеріалами справи: рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 року по даній справі тощо.

Тому, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинівська ГЕС»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «ЕКОенерджі»залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 21.03.2012 р. по справі № 6/639-32/526 - без змін.

Матеріали справи № 6/639-32/526 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Сітайло Л.Г.

Алданова С.О.

26.04.12 (відправлено)