Постанова

від 24.04.2012 по справі 23/385

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 23/385

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

Учасники судового процесу:

від позивача ОСОБА_2 - за дов. № 37.01/63 від 27.03.2012,

ОСОБА_3 - за дов. № 37.01/63 від 27.03.2012,

Кислиця О.І. - голова центральної ради

від відповідача ОСОБА_5 - за дов. № 41 від 19.03.2011

розглянувши апеляційну скаргу Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010

у справі № 23/385 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби

до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»

про стягнення 93 023,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Всеукраїнська професійна спілка працівників органів державної податкової служби звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» про відшкодування збитків у розмірі 93 023,00 гривень.

Заявою від 07.09.2010 позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 87 669,83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 у справі № 23/385 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та пошкодженням автомобіля Toyota Prado (державний номер НОМЕР_1).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 23/385 від 19.10.2010 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі № 23/385 (у складі колегії суддів: Новіков М.М. - головуючий; судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 (у складі колегії суддів: Новіков М.М. - головуючий; судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.) у справі № 23/385 було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим апеляційне провадження у справі № 23/385 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

11.04.2011 листом від 18.03.2011 № 10 1358/11-18 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув матеріали справи № 23/385 до суду та повідомив, що у зв'язку з тим, що вузлів та агрегатів автомобіля на дослідження не надано, експерти, відповідно до пункту 2.1.3., 4.8. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» МЮ України, сповіщають про неможливість дачі висновку судової автотехнічної експертизи.

Згідно розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 01-24/149 від 22.04.2011, у зв'язку з перебуванням судді - доповідача у справі Новікова М.М. на лікарняному, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 23/385.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ, було визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 23/385: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 апеляційну скаргу Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби було прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., поновлено апеляційне провадження у справі № 23/385 та призначено розгляд справи.

Представник позивача 21.06.2011 у судовому засіданні заявив клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 у справі № 23/385 було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. У зв'язку з призначенням судової автотехнічної експертизи апеляційне провадження у справі № 23/385 було зупинено до отримання висновку експерта.

На адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової автотехнічної експертизи № 6166/11-118/6167/11-14 від 31.01.2012 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та матеріали справи № 23/385.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 апеляційне провадження у справі № 23/385 було поновлено та призначено розгляд справи.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у письмових заперечення, рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

24.02.2010 між Всеукраїнською професійною спілкою працівників органів державної податкової служби (позивач у справі) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (відповідач у справі) був укладений договір № КІ/220000478 (надалі - Договір) відповідно до умов якого відповідач зобов'язався організовувати і забезпечувати безперебійну заправку нафтопродуктами автотранспорту позивача, а позивач приймати та оплачувати паливо.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що позивач отримує нафтопродукти на автозаправних станціях відповідача з використанням паливних карт.

Відповідно до пункту 4.1. Договору якість товару, що передається, повинна відповідати вимогам, які пред'являються до якості даного виду товару чинними ДСТУ та підтверджуватися сертифікатом якості.

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що 01.05.2010 заправив автомобіль Toyota Prado (державний номер НОМЕР_1) дизельним паливом Євро-сірка на автозаправній станції відповідача № 24-15. Розрахунок було проведено паливною картою.

Факт заправки на автозаправці відповідача підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чеку № 5965 від 01.05.2010.

З висновку СТО № 2 «Аверс-Центр» від 13.05.2010 вбачається, що позивач 11.05.2010 звернувся на станцію технічного обслуговування для перевірки паливного насосу високого тиску. Перевіркою паливного насосу високого тиску DENSO № 294000-0364 виявлено несправність насосу, причиною виникнення якої могло бути застосування палива, що не відповідає ДСТУ.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами обов'язків по даному договору, винна сторона відшкодовує іншій стороні всі збитки та затрати, які виникли у зв'язку із цим.

04.05.2010 позивачем за участі представників відповідача було проведено відбір проб дизельного палива Євро у кількості трьох ємкостей кожна, об'ємом один літр, що підтверджується актом без номеру від 04.05.2010. Проби відібрано до сухого, чистого посуду, який представниками автозаправної станції було опечатано.

Згідно акту № 1232 від 06.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЦ ПММ» прийняло зразок палива дизельного, що розміщений в одній ємкості загальним об'ємом один літр, герметично запакований, опечатаний, має супровідну етикетку. Згідно акту № 1232 від 06.05.2010 етикетка написів не містить.

Відповідно до паспорту № 1232 від 07.05.2010 за вмістом води зразок палива не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 до дизельного палива підвищеної якості сорт С вид ІІ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг» 12.07.2010 було складено кошторис капітального ремонту дизельного двигуна автомобіля Toyota Prado (державний номер НОМЕР_1). Згідно кошторису товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг» було виконано роботи з збирання, встановлення та запуску двигуна та проведено діагностику, якою виявлено несправність паливної рамки у зв'язку із попаданням у неї води. Усунення зазначеної несправності коштувало 4 792,00 грн. Загальна вартість робіт коштувала 93 023,00 грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи пояснень позивача від 07.09.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг» було складено приблизний кошторис на ремонт автомобіля, а капітальний ремонт автомобіля вартістю 82 877,83 грн. здійснило приватне підприємство «АМИ»; паливної системи, а саме заміни паливної планки - Приватне підприємство «Інжпроект» та фізична-особа підприємець ОСОБА_7 на суму 4 792,00 грн.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 87 669,83 грн. збитків за ремонт автомобіля, обґрунтовані тим, що несправність автомобіля виникла у зв'язку із використанням палива неналежної якості, що було придбано згідно договору № КІ/220000478 від 24.02.2010.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фіскальний чек № 5965 від 01.05.2010 не засвідчує факт заправки саме автомобіля Toyota Prado (державний номер НОМЕР_1).

Також, на підтвердження позовних вимог позивачем було надано НОМЕР_2 від 07.05.2010, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЦ ПММ», відповідно до якого за вмістом води зразок палива не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007. Однак, як вбачається із атестату акредитації Національного агентства з акредитації № 2Р138 від 20.11.2009 галузь акредитації товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦ ПММ» визначено додатком до атестату. Матеріали справи не містять вищезазначеного додатку. Таким чином, відсутня можливості встановити чи уповноважене Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЦ ПММ» надавати висновки щодо відповідності палива вимогам ДСТУ.

Як зазначено у висновку судової автотехнічної експертизи № 6166/11-118/6167/11-14 від 31.01.2012 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз загальний перелік робіт та запасних частин, які проводилися при ремонті двигуна автомобіля не виключать можливості того, що вони могли бути пошкоджені внаслідок певного часу експлуатації двигуна із застосуванням неякісного палива. В свою чергу, короткочасне використання неякісного дизельного палива, особливо з наявністю підвищеного змісту в ньому води, в загальних випадках призводить до виходу з ладу паливної системи, а саме ТНВД та форсунок, а в деяких випадках і до пошкодження поршнів.

Крім того, судові експерти у висновку судової автотехнічної експертизи № 6166/11-118/6167/11-14 не надали однозначної, стверджувальної відповіді про те, що саме пальне, яким був заправлений автомобіль марки Toyota Prado, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1 01.05.2010 паливо Євро-сірка на автозаправній станції відповідача № 24-15, вплинуло на вихід із ладу вузлів та агрегатів двигуна автомобіля.

Позивачем не доведено, що зразки палива, передані на експертизу, відносяться до тієї ж партії нафтопродуктів, якою було заправлено автомобіль Toyota Prado (державний номер НОМЕР_1).

Натомість, у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що пальне, яким 01.05.2010 був заправлений автомобіль марки Toyota Prado, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1 було злито, а для проведення експертизи були надані зразки пального, які були відібрані на автозаправній станції відповідача № 24-15 вже після 01.05.2010.

Також позивачем не надано доказів виклику представника відповідача для огляду автомобіля та встановлення причин виходу його з ладу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачами не було надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження факту заподіяння відповідачем збитків позивачу саме відповідачем, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв'язку між якістю пального та несправністю автомобіля.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби на рішення господарського суду міста Києва 19.10.2010 у справі № 23/385 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва 19.10.2010 у справі № 23/385 залишити без змін.

Матеріали справи № 23/385 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Тищенко А.І.

Отрюх Б.В.