Постанова

від 26.04.2012 по справі 43/140

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 № 43/140

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Дзюбка П.О.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від боржника - Чекштуріна Т.М. - ліквідатор,

від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - ОСОБА_4 (дов. від 15.03.2012),

розглянувши

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 про припинення провадження у справі

у справі № 43/140 (суддя Пасько М.В.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 06.03.2012; ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 43/140 припинено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.03.2012, справу передати на розгляд Господарського суду міста Києва в іншому складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 у справі № 43/140 відмовлено в задоволенні скарг Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора ТОВ "Міком-Хаус" ОСОБА_2

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.03.2012 та задовольнити скаргу на дії ліквідатора.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу Банку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 продовжено строк розгляду справи № 43/140 на п'ятнадцять днів та відкладено на 26.04.2012.

Представники комітету кредиторів в судове засідання не з'явились, про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Від комітету кредиторів надійшло клопотання про розгул справи за відсутності їх представника. Також комітет просив залишити апеляційну скаргу Банку без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Від ліквідатора надійшов відзив, в якому просив залишити без змін апеляційні скарги Банку без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Банку та ліквідатора, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 24 Закону про банкрутство передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

З дня свого призначення ліквідатор здійснює повноваження, встановлені статтею 25 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2 та зобов'язано провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт і ліквідаційний баланс на затвердження.

09.11.2011, 17.11.2011 Банк звернувся до суду першої інстанції зі скаргами на дії ліквідатора ОСОБА_2, у якій просив визнати неналежне виконання ОСОБА_2 обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" та усунути ОСОБА_2 від виконання повноважень ліквідатора банкрута, про що винести відповідну ухвалу.

Скарги Банку мотивовані неналежним виконанням ліквідатором своїх повноважень, а саме: в порушення приписів протоколу № 1 зборів кредиторів від 21.09.2011 та ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор не надав Банку звіт про свою діяльність, в порушення ч. 1, 6 ст. 30 Закону ліквідатором продано дебіторську заборгованість банкрута, також, на думку Банку, у звіті ліквідатора наявні порушення.

Згідно ч. 1, 6 ст. 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Уступка вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що комітет кредиторів на зборах 15.11.2011 (протокол № 3) затвердив договір № 11-23 про відступлення права вимоги від 21.10.2011, що укладений між банкрутом та ТОВ "КУА "Ефективні інвестиції" на суму 44751,00 грн., та на укладення якого 20.10.2011 ліквідатором була отримана згода від комітету кредиторів.

Тобто, комітетом кредиторів фактично було погоджено порядок продажу активів банкрута, що узгоджується з нормами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Отже, зазначеною нормою встановлено обов'язок ліквідатора звітувати про хід ліквідаційної процедури саме комітету кредиторів, а не окремому кредитору. Банк не був обраний до складу комітету кредиторів, а отже, звітування Банку не є обов'язковим для ліквідатора, що повністю узгоджується із нормами ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство. Слід також зазначити, що ліквідатор звітував Банку про хід ліквідаційної процедури, про що зазначено самим Банком у скарзі на дії ліквідатора. Матеріалами справи також підтверджується, що ліквідатор звітував перед комітетом кредиторів 21.09.2011, 30.09.2011 та 25.10.2011, тобто виконував обов'язки, передбачені чинним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ліквідатором вживались необхідні заходи для здійснення свої повноважень, в установленому Законом порядку, що є підставою для відхилення поданих Банком скарг.

Згідно ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

17.11.2011 ліквідатор подав господарському суду звіт ліквідатора банкрута у справі № 43/140, ліквідаційний баланс банкрута. 24.02.2012 ліквідатор надав господарському суд на затвердження уточнений звіт. Ліквідатором також подано протокол зборів комітету кредиторів банкрута від 13.02.2012, на яких було ухвалено рішення про затвердження звіту ліквідатора, зобов'язання ліквідатора клопотати перед господарським судом про скорочення строку ліквідаційної процедури та припинення провадження у справі про банкрутство.

В процесі ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження розміру дебіторської заборгованості було замовлено звіт її оцінку станом на 17.10.2011.

З наданих ліквідатором матеріалів вбачається, що в процесі ліквідаційно процедури із ліквідаційної маси було здійснено наступні витрати: оплата за використання системи клієнт банк та банківські послуги у розмірі 806, 85 грн.; оплата послуг КК "Сант-2000"з експертної оцінки у розмірі 7 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 23.06.11 та № 8 від 25.10.11 від 25.10.11; оплата послуг ліквідатора боржника у розмірі 20 000, 00 грн., винагорода ліквідатора боржника у розмірі 3 817, 30 грн., всього 23 817, 30 грн.

Також за рахунок ліквідаційної маси було повністю погашено заборгованість перед Управлінням пенсійного фонду у Печерському районі міста Києва у розмірі 900, 93 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 25.10.11; повністю погашено заборгованість перед Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва у розмірі 20 960, 52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 25.10.11.

Вимоги кредиторів, які включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю "ІвеА" на суму 259 638, 35 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Рівноспецбудінвест" на суму 50 550 985, 09 грн., публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" публічного акціонерного товариства "Київенерго" на суму 7 175, 90 грн., публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 59 919 455, 00 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "МТД-Інвест" на суму 868 538, 00 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ефективні інвестиції" у розмірі 3 810662,17 грн., фізичної особи ОСОБА_6 6 313 679, 50 грн., фізичної особи ОСОБА_7 6 440 285, 80 грн. та державної виконавчої служби України відділу примусового виконання рішень на суму 2 804 060, 00 грн. не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Відповідно до п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі кредиторські вимоги до банкрута, які не були задоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними.

Частинами 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство передбачено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 40 господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки після часткового задоволення вимог кредиторів не залишилося майна банкрута.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційних скаргах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 у даній справі відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 у справі № 43/140 про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора залишити без змін.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 у справі № 43/140 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі залишити без змін.

4. Матеріали справи № 43/140 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Дзюбко П.О.

Разіна Т.І.