Постанова

від 18.04.2012 по справі 45/2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 45/2

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

секретар Гончарук І.В.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Підприємства «Ніка» Товариства Інвалідів «Шанс»

на рішення господарського суду міста Києва

від 06.02.2012 р.

у справі №45/2 (суддя Балац С.В.)

за позовом Підприємства «Ніка» Товариства Інвалідів «Шанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест»

про стягнення 14099,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Ніка» Товариства Інвалідів «Шанс» (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 14099,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково сплатив відповідачеві 14099,00 грн. за платіжним дорученням від 11.03.2010 р. №76. При цьому позивач зазначив, що жодних договорів між сторонами спору не укладалося, а платіж є помилковим. Також позивач вказав, що незважаючи на звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення цих коштів, відповідач коштів не повернув чим порушив права позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2012 р. у справі №45/2 у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з відносин сторін вбачається, що позивач за платіжним дорученням від 11.03.2010 р. №76 сплачував кошти в сумі 14099,00 грн. за поставку відповідачем товару на користь позивача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 р. у справі №45/2 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим господарським судом прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

17.04.2012 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення з додатковими доказами, в яких також викладено клопотання про здійснення розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2010 р. між ЗАТ «Західно-Український Консорціум», як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір №552, предметом якого є поставка товару відповідачеві на підставі специфікації (п. 1.1., 1.2. договору від 14.02.2010 №552).

Згідно специфікації до договору від 14.02.2010 № 552 ЗАТ «Західно-Український Консорціум» зобов'язувався поставити наступний товар: 1) ЖБ 83,3/80,3*73 0,18/0,19 F5L/1C-R1Y/0N N256_1 -НІКА Премія - Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 8320 штук; 2) ЖБ 83,3/80,3*73 зігована 0,18/0,19 F4L/2C-R1Y N184-EUROGROUP-Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 21070 штук, загальною вартістю всіх банок 25394,35 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 11.03.2010 №76 позивач перерахував відповідачеві 14099,00 грн. з призначенням платежу: «Сплата за банку жерстяну згідно договору б/н від 01.03.10, у т. ч. ПДВ 20% - 2349,83 грн.»

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 08.04.2010 р., за якою замовником є ЗАТ «Західно-Український Консорціум», вантажовідправником є ТОВ ВКТ «Арго», а вантажоодержувачем є "Ніка" ТІ "Шанс", позивачу передано вантаж, а саме: 1) ЖБ 83,3/80,3*73 0,18/0,19 F5L/1C-R1Y/0N N256_1 -НІКА Премія - Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 8320 штук, 2) ЖБ 83,3/80,3*73 зігована 0,18/0,19 F4L/2C-R1Y N184-EUROGROUP-Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 21070 штук, про що свідчить підпис та відбиток печатки позивача на вказаній товарно-транспортній накладній в графі «Вантаж одержав».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки, виданої 09.04.2010 р. №471/1 товариства ВКТ «Арго», останній, як вантажовідправник, за замовленням ЗАТ «Західно-Український Консорціум» передав вантажоодержувачу (позивачеві): товарно-матеріальні цінності згідно товарно-транспортної накладної від 08.04.2010 р.; два екземпляри оригіналів видаткової накладної № КП-0000096 від 08.04.2010 на суму 26058,80 грн. за підписом ОСОБА_2 та скріпленими печаткою ТОВ «Арго-Інвест» для підписання даних накладних уповноваженим представником Підприємства «Ніка» Товариства інвалідів «Шанс», скріплення печаткою останнього та передачі оригіналу накладної для ТОВ «Арго-Інвест».

Згідно наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної від 08.04.2010 р. №КП-0000096 постачальником визначено відповідача, а одержувачем - позивача, підставою передачі товару визначено договір б/н від 01.03.2010 р. Предметом передачі був наступний товар: 1) ЖБ 83,3/80,3*73 0,18/0,19 F5L/1C-R1Y/0N N256_1 - НІКА Премія - Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 8320 штук, 2) ЖБ 83,3/80,3*73 зігована 0,18/0,19 F4L/2C-R1Y N184-EUROGROUP -Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 21070 штук, загальною вартістю 26058,80 грн.

20.09.2011 р. позивач надіслав відповідачеві вимогу про повернення протягом 7 календарних днів помилково перерахованих 14099,00 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що платіж позивачем було здійснено на користь відповідача за товар, який був переданий позивачу, хоч і через ЗАТ «Західно-Український Консорціум», проте за вказівкою відповідача, то між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

Як встановлено вище, в платіжному дорученні від 11.03.2010 р. №76 визначено предмет договору, який деталізовано в товарно-транспортній накладній від 08.04.2010 р.

Оскільки позивач прийняв товар за товарно-транспортною накладною від 08.04.2010 р. і не відмовився від його прийняття, то позивач вважав таке виконання договірних обов'язків належним та прийнятним. Колегією суддів враховано й те, що, в матеріалах справи відсутні докази існування договірних відносин між ним та ЗАТ «Західно-Український Консорціум» щодо поставки відповідних жерстяних банок.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки (у спрощений спосіб), за яким позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

З матеріалів справи та відносин сторін спору вбачається, що позивач за платіжним дорученням від 11.03.2010 №76 сплачував кошти в сумі 14099,00 грн. за поставку відповідачем товару на користь позивача.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що вартість поставленого позивачеві товару та стан розрахунків між сторонами судом апеляційної інстанції не досліджувався, оскільки вони не є предметом спору у даній справі.

З огляду на викладене, враховуючи те, що кошти в сумі 14099,00 грн., сплачені позивачем за поставку товару, а відповідачем отримано вказані кошти в рахунок оплати такого товару, відповідно, зазначені кошти сплачені позивачем не помилково, а на підставі договірних відносин, що виникли між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Підприємства «Ніка» Товариства Інвалідів «Шанс» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2012 р. у справі №45/2 залишити без змін.

Матеріали справи №45/2 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Зеленін В.О.

Синиця О.Ф.