ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2012 р. Справа № 45/2
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Черкащенка М.М., суддів:Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача -не з'явився; відповідача -не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Підприємства "Ніка" Товариства Інвалідів "Шанс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 та на рішеннягосподарського суду м. Києва від 06.02.2012 у справі № 45/2 за позовомПідприємства "Ніка" Товариства Інвалідів "Шанс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Інвест" простягнення 14 099,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Підприємство "Ніка" Товариства Інвалідів "Шанс" (далі -Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Інвест" (далі -ТОВ "Арго-Інвест") про стягнення 14 099,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2011 порушено провадження у справі № 45/2 за позовом Підприємства "Ніка" ТІ "Шанс" до ТОВ "Арго-Інвест" про 14 099,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.02.2012 (суддя Балац С.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., суддів Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2012 залишено без зміни, а апеляційну скаргу Підприємства "Ніка" ТІ "Шанс" -без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 та рішенням господарського суду м. Києва від 06.02.2012, Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 18.07.2012.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що між ЗАТ "Західно-Український Консорціум" (постачальник) та ТОВ "Арго-Інвест" (покупець) 14.02.2010 укладено договір № 552 (далі - договір), предметом якого є поставка товару покупцеві на підставі специфікації (п. 1.1., 1.2. договору).
Згідно специфікації до договору ЗАТ "Західно-Український Консорціум" зобов'язувався поставити наступний товар: 1) ЖБ 83,3/80,3*73 0,18/0,19 F5L/1C-R1Y/0N N256_1 -НІКА Премія -Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 8 320 штук; 2) ЖБ 83,3/80,3*73 зігована 0,18/0,19 F4L/2C-R1Y N184-Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 21 070 штук, загальною вартістю всіх банок 25 394,35 грн.
Платіжним дорученням від 11.03.2010 № 76 Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс" перерахувало ТОВ "Арго-Інвест" 14 099,00 грн. з призначенням платежу: "Сплата за банку жерстяну згідно договору б/н від 01.03.10, у т. ч. ПДВ 20% - 2349,83 грн.".
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 08.04.2010, за якою замовником є ЗАТ "Західно-Український Консорціум", вантажовідправником є ТОВ ВКТ "Арго", а вантажоодержувачем є Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс", позивачу передано вантаж, а саме: 1) ЖБ 83,3/80,3*73 0,18/0,19 F5L/1C-R1Y/0N N256_1 -НІКА Премія -Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 8 320 штук, 2) ЖБ 83,3/80,3*73 зігована 0,18/0,19 F4L/2C-R1Y N184-Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 21 070 штук, про що свідчить підпис та відбиток печатки позивача на вказаній товарно-транспортній накладній в графі "Вантаж одержав".
Згідно довідки № 471/1 від 09.04.2010 ТОВ ВКТ "Арго" за замовленням ЗАТ "Західно-Український Консорціум" передало вантажоодержувачу: товарно-матеріальні цінності згідно товарно-транспортної накладної від 08.04.2010; два екземпляри оригіналів видаткової накладної № КП-0000096 від 08.04.2010 на суму 26058,80 грн. за підписом ОСОБА_4 та скріпленими печаткою ТОВ "Арго-Інвест" для підписання даних накладних уповноваженим представником Підприємства "Ніка" ТІ "Шанс", скріплення печаткою останнього та передачі оригіналу накладної для ТОВ "Арго-Інвест".
Видатковою накладною від 08.04.2010 №КП-0000096 постачальником визначено ТОВ "Арго-Інвест", а одержувачем - Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс", підставою передачі товару визначено договір б/н від 01.03.2010. Предметом передачі був наступний товар: 1) ЖБ 83,3/80,3*73 0,18/0,19 F5L/1C-R1Y/0N N256_1 -НІКА Премія -Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 8320 штук, 2) ЖБ 83,3/80,3*73 зігована 0,18/0,19 F4L/2C-R1Y N184-Арахіс (L-літ./Y-жовта) в кількості 21070 штук, загальною вартістю 26 058,80 грн.
Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс" 20.09.2011 надіслало ТОВ "Арго-Інвест" вимогу про повернення протягом 7 календарних днів помилково перерахованих 14 099,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти в сумі 14 099,00 грн., сплачені позивачем за поставку товару, а відповідачем отримано вказані кошти в рахунок оплати такого товару, відповідно, зазначені кошти сплачені позивачем не помилково, а на підставі договірних відносин, що виникли між сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що платіж Підприємством "Ніка" ТІ "Шанс" здійснено на користь ТОВ "Арго-Інвест" за товар, який був переданий позивачу, хоч і через ЗАТ "Західно-Український Консорціум", проте за вказівкою відповідача, а тому між сторонами спору виникли договірні відносини з поставки товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Також, судами встановлено, що в платіжному дорученні від 11.03.2010 № 76 визначено предмет договору, який деталізовано в товарно-транспортній накладній від 08.04.2010.Позивач прийняв товар за товарно-транспортною накладною від 08.04.2010 і не відмовився від його прийняття.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Доводи Підприємство "Ніка" ТІ "Шанс" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Підприємства "Ніка" Товариства Інвалідів "Шанс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 та рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2012 у справі № 45/2 -без змін.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Нєсвєтова Н.М.
Студенець В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2012 |
Оприлюднено | 26.07.2012 |
Номер документу | 25363598 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Студенець B.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні