Постанова

від 17.11.2008 по справі 8/105-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/105-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.11.08                                                                                           Справа  № 8/105-38

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Зварич О.В.,

                                                    Юрченка Я.О.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача - Мельничук О.Є.

від відповідача (скаржник) - не з'явився

Розглядається апеляційна скарга Приватного підприємства «Волинський новобуд»вих.№35-А від 20.10.2008 року

на рішення  господарського суду  Волинської області від 16.10.2008 року (підписане 17.10.2008 року), суддя Кравчук А.М.

у справі  №8/105-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лум», м.Луцьк

до відповідача  Приватного підприємства «Волинський новобуд», м.Нововолинськ

про стягнення 18099,54 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.10.2008 року по справі №8/105-38 позов ТзОВ «Лум»задоволено, стягнено з ПП «Волинський новобуд»на користь ТзОВ «Лум»- 17996,28 грн. - основного боргу, 103,26 грн. - 3% річних.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за  надані послуги автомобілями КрАЗ-256 підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи ст.ст.174, 193 ГК України ст.ст. 530 ЦК України. Поряд з цим, суд враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України вважає такими, що підлягають до задоволення нараховані позивачем - 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПП «Волинський новобуд»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 16.10.2008 року по справі №8/105-38, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник вказує на те, що акти виконаних робіт за квітень, травень, червень 2008 року, представлені позивачем, не можуть бути належними доказами в підтвердження заборгованості відповідача. Поряд з цим, апелянт зазначає, що господарського договору у письмовій формі сторонами не укладалось, тому на думку апелянта, це виключає виникнення будь-яких заборгованостей по ньому із сторони відповідача.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, зазначаючи при цьому, що обставини, які мають значення для справи встановлені судом  першої інстанції повно і правильно.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

          Як вбачається з матеріалів справи, протягом квітня - червня 2008 року ТзОВ «Лум»надавав ПП «Волинський новобуд»послуги автомобілями КпАЗ-256. Згідно актів виконаних робіт відповідачем отримано послуг на загальну суму 17996,28 грн., за квітень 2008 року на суму 6755 грн. 76 коп., травень 2008 року на суму 6755 грн. 76 коп., червень 2008 року на суму 4484 грн. 76 коп. На вказаних актах виконаних робіт наявні підписи замовника та виконавця, а також відтиски печаток позивача та відповідача.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачені форми правочину,  згідно, якої волевиявлення сторін можливе як в усній так і в письмовій формі.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В даному випадку між сторонами зобов'язання виникли на підставі актів виконаних робіт,  що не суперечить ст.639 ЦК України.

Таким чином, посилання скаржника на те, що між сторонами відсутній договір, а відтак відсутні правовідносини між сторонами є безпідставним.

Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із наведеного, позивачем надсилалась на адресу відповідача претензія від 10.07.2008 року вих.№173  з вимогою погасити суму боргу в розмірі 17996,28 грн. за отримані послуги автомобілями КрАЗ-256 у квітні, травні та червні 2008 року. В претензії зазначено строки (7 днів) протягом яких необхідно було перерахувати суму заборгованості.

Проте, відповідачем  залишено вказану претензію без відповіді та задоволення.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем правомірно нараховано до стягнення - 3% річних в сумі 103,26 грн.

Доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 17996,28 грн., або відсутності такої відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Волинської області від 16.10.2008 року по справі №8/105-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волинський новобуд»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                   Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                           Зварич О.В.

Юрченко Я.О.