Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а/1770/1815/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1815/2011

10 квітня 2012 року 14год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 до Державна податкова інспекція у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне (далі, - ДПІ в м. Рівне) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003621742/0 від 16.11.2010року.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що не погоджується з названим рішенням позивача про визначення йому податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по операціям, здійсненим з ПП «Агроімпекс -ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд». Зазначає, що сформовані позивачем валові витрати по операціям з названим контрагентами буди підтверджені первинними документами, відомості про названих контрагентів були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, операції відображені у первинних документах з названими контрагентами є товарними, а товари фактично поставленими. В ході розгляду справи представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові та додатково зазначив, що позивачем до початку перевірки здійснено корегування сум валових витрат, відображених у декларації з названими контрагентами, а зокрема позивач подаючи уточнюючу звітність виключив з валових витрат витрати, понесені по операціям з придбання товарів у ПП «Агроімпекс -ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», однак таке уточнення не прийнято відповідачем. Відносно вказаних дій відповідача позивачем подано позов до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Рівне щодо невизнання деклараціями про доходи уточнюючих декларацій про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, надісланих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 супровідним листом №284 від 24.09.2010 р. та зобов'язання ДПІ в м. Рівне подані уточнюючі декларації про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, надіслані листом №284 від 24.09.2010 р., визнати податковою звітністю. У зв'язку з названим просив розгляд даної справи зупинити. Позов задоволити повністю.

Ухвалою суду в даній справі від 27.10.2011року розгляд даної справи було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а/1770/4270/2011, у якій позивач оскаржував протиправність дій відповідача щодо неприйняття уточнюючих декларацій про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки.

Відповідач проти позову заперечив, про що його представник подав письмові заперечення. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що операції позивача з названим контрагентом є безтоварними, діяльність названих контрагентів носила фіктивний характер. Відтак, відображені у первинних документах операції позивача з придбання товарів не повинні включатися до складу валових витрат. В підтвердження своєї позиції падав копію вироку Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року, яким визнано фіктивною діяльність 10 суб'єктів підприємницької діяльності, таких як: ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП "Тек Транс Експо Регіон", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП "Паритет", ПП "Західлісбуд", ПП "Форестер Гроуп". Щодо поданої позивачем уточнюючої звітності, у якій позивач самостійно зменшив суми витрат по операціях з названими контрагентами, то відповідач зазначив, що названа звітність відповідачем не визнана як податкова,а відтак не може бути доказом у даній справі. Проти зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній справі №2а/1770/4270/2011 у якій позивач оскаржував протиправність дій відповідача щодо неприйняття уточнюючих декларацій про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, не заперечував. В задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.

Відповідно до положень ст. 55 КАС України судом за клопотанням сторін в ході розгляду справи здійснено заміну Державної податкової інспекції в м. Рівне - відповідача у даній справі її правонаступником - ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.11) ОСОБА_4 09.10.1995 року було зареєстровано фізичною особою-підприємцем.

16.11.2010року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003621742/0 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 948 480, 09грн. Підставою для винесення названого рішення були висновки акту перевірки від 07.10.2010року №197/2571800172/17-117 (а.с.92-95 т.1).

Так в таблиці наведеній на сторінці 2 акту перевірки від 07.10.2010року вбачається, що відповідачем відсторновано з валових витрат позивача 2007, 2008, 2009років витрати за операціями позивача з ПП «Агроімпекс -ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд»на загальну суму 19 656 534,02 грн. (що відповідно з ПДВ складає суму 23 587 840,83грн.).

При цьому, такий акт перевірки не конкретизує, яку конкретно суму витрат (із наведеної загальної суми) відповідач зменшує по кожному із перелічених контрагентів, по якій операції та в якому розмірі за кожен з перелічених звітний періодів окремо.

З метою з'ясування названих обставин справи ухвалою суду проголошеною в судовому засіданні (без видалення до нарадчої кімнати) неодноразово витребовувались зазначені відомості від відповідача. Незважаючи на обумовлене, відповідачем та його представниками такі відомості не надано.

Крім того, з актів перевірки позивача вбачається, що відповідачем та його ревізорами фактично при проведенні названих перевірок не досліджено ні видів господарських операцій здійснених позивачем з ПП «Агроімпекс -ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд», ні первинних документів в яких відображено здійснення таких операцій, оскільки такі документи відповідно до протоколів виїмки від 16.12.2010року, від 11.12.2008року (а.с. 83-91, 110-121 т.1) були вилучені у позивача працівниками слідчих відділів податкової міліції ДПІ м.Рівне та ДПА в Рівненській області.

Ухвалами суду від 03.06.2011року, 15.09.2011року вживалися заходи щодо витребування від відповідача, ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс -ресурс», слідчих відділів податкової міліції ДПІ м.Рівне та ДПА в Рівненській області та експертної установи копій вилучених первинних документів по операціям позивача з переліченими контрагентами. Натомість відповідач повідомив, що копіями не володіє, а слідчі відділи податкової міліції ДПІ м.Рівне та ДПА в Рівненській та експертна установа названих копій на вимогу суду не надали.

Зважаючи на обумовлені обставини представники сторін наполягали на розгляді справи та прийнятті рішення за наявними доказами у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2011року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними дій ДПІ в м. Рівне щодо невизнання деклараціями про доходи уточнюючих декларацій про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, надісланих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 супровідним листом №284 від 24.09.2010 року та зобов'язання відповідача визнати уточнюючі декларації про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, надіслані супровідним листом №284 від 24.09.2010 року, податковою звітністю. За наслідками розгляду даного позову Рівненським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №2а/1770/4270/2011року від 17.11.2011року про задоволення позову повністю. Дії Державної податкової інспекції у м. Рівне щодо невизнання деклараціями про доходи уточнюючих декларацій про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, надісланих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 супровідним листом №284 від 24.09.2010 року визнано - протиправними та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Рівне визнати подані фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 уточнюючі декларації про доходи, одержані за 2007 та 2008 роки, надіслані супровідним листом №284 від 24.09.2010 року, податковою звітністю».

Ухвалою Житомирського окружного апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012року названу постанову суду залишено без змін.

Отож враховуючи обумовлене, уточнюючі декларації про доходи, одержані позивачем за період 2007, 2008років, надіслані позивачем відповідачу листом №284 від 24.09.2010року є податковою звітністю позивача.

З листа позивача №284 від 24.09.2010року адресованого ДПІ у м.Рівне (а.с.130 т.2) та уточнюючих декларацій вбачається, що позивачем самостійно виключено з валових витрат раніше поданих декларацій за 2007, 2008 роки операції позивача з придбання товарів на загальну суму 19 595 303,53грн (в тому рахунку по операціям з ПП «Агроімпекс -ресурс»в розмірі 2 750 311,93 грн., ПОГ «Інвабуд»в розмірі 15 565 307,34грн., ПП «Західлісбуд»в розмірі 1 279 684,26грн.). У зв'язку з обумовленим зменшенням валових витрат, позивачем в уточнюючих деклараціях збільшено об'єкт оподаткування та визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Приймаючи до уваги обставини, що 24.09.2010року позивач самостійно виключив із складу валових витрат (раніше поданих декларацій за 2007, 2008 роки) операції позивача з придбання товарів у обумовлених контрагентів в розмірі 19 595 303,53грн та відповідно здійснив перерахунок об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб і самостійно визначив грошове зобов'язання з такого податку у зв'язку із зменшенням валових витрат, відповідач неправомірно повторно спірним рішенням визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із названої суми зменшених валових витрат.

Відповідно до пояснень представників сторін, позивач не проводив корегування показників задекларованих валових витрат 2009року та не подавав за названий період уточнюючих декларацій з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пояснень представника позивача та довідки №101 від 27.09.2011року, розмір задекларованих позивачем валових витрат (у періоді, що охоплений, названою перевіркою) по операціям з переліченими контрагентами складав 19 595 303, 53 грн. і такі витрати були ним самостійно виключенні при поданні 24.09.2010року уточнюючих декларацій з податку на доходи фізичних осіб за період 2007-2008років.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч обумовленому, відповідач та його представники не зазначили доказів та не довели обставин, з приводу того з яких джерел ними було встановлено, що сума задекларованих позивачем валових витрат по операціям саме з переліченими контрагентами складає 19 656 534,02 грн., адже форма декларації з податку на доходи фізичних осіб не містить інформації про суми задекларованих витрат по контрагентам.

Натомість, за даними позивача розмір попередньо задекларованих ним валових витрат за період, охоплений названою перевіркою складав меншу суму, а зокрема 19 595 303,53грн., котрі він самостійно виключив з таких витрат при поданні уточнюючих декларацій.

Відтак, відповідач не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0003621742/0 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Порядок визначення валових витрат врегульований нормами частини третьої статті 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», котра передбачає, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) розуміють - суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для віднесення до складу валових витрат платника затрат понесених по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи відповідачем по господарських операціях з переліченими контрагентами не досліджувалися, недоліків у їх оформленні відповідачем не виявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відповідно до витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що містяться в матеріалах справи (а.с. 146-151 т.1) відомості ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс -ресурс»внесені до Єдиного державного реєстру. Керівником ПП «Агроімпекс -ресурс»та ПОГ «Інвабуд» є Обод. П.І. Керівником ПП «Західлісбуд»є ОСОБА_11

З акту планової перевірки від 30.04.2010року вбачається (а.с. 27 т.1) та торгових патентів на роздрібну торгівлю ПММ вбачається, що фактичним видом діяльності позивача (в періоді що охоплений перевіркою) є роздрібна торгівля паливо-мастильними матеріалами.

Відповідно до пояснень представника позивача предметом господарської діяльності позивача з ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс -ресурс» була поставка паливо-мастильних матеріалів для позивача.

Допитаний в судовому засіданні свідок Обод. П.І. показав, що в період 2008-2009рр. був керівником ПП «Агроімпекс -ресурс»та ПОГ «Інвабуд». Свідок ОСОБА_11 показав був керівником ПП «Західлісбуд». Разом названі свідки показали, що в період 2008-2009рр. очолювані ними підприємства дійсно мали господарські взаємовідносини з позивачем. Предметом таких взаємовідносин була поставка для позивача паливо-мастильних матеріалів.

Крім обумовленого, в підтвердження обставин щодо товарності операцій здійснених позивачем з переліченими вище контрагентами позивач подав договори оренди складів паливо-мастильних матеріалів, автозаправних комплексів, автомобілів (а.с. 187-204, 213-218 т. 1) товарно - транспортні накладні на переміщення ПММ (а.с. 205-212, 240-250 т.1, а.с. 1-128 т.2).

Поряд з тим з протоколів виїмки від 16.12.2010року, від 11.12.2008року (а.с. 83-91, 110-121 т.1) вбачається , що працівниками слідчих відділів податкової міліції ДПІ м.Рівне та ДПА в Рівненській області у позивача були вилучені по операціям з названими вище контрагентами договори, додаткові угоди, накладні, податкові накладні, акти приймання -передачі, товаро-транспортні накладні на переміщення вантажів, що в свою чергу вказує, що позивач володів документами як на придбання ПММ так і на їх переміщення.

Стосовно ж покликань позивача на вирок Рівненського міського суду у справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010року, котрим було засуджено ряд осіб за організацію фіктивної підприємницької діяльності ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс -ресурс», то по -перше судом у названій кримінальній справі не надано правової оцінки господарським операціям позивача з названими контрагентами та не встановлено обставин щодо їх безтоварності.

Рівненським міським судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс -ресурс» прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Таким чином, вирок Рівненського міського суду Рівненської області винесений у справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010року не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності спірних поставок.

Відтак, посилання відповідача про те, що правочини позивача та названих контрагентів порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати позивачем податку на доходи фізичних осіб внаслідок безпідставного формування валових витрат, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у позивача на незаконне заволодіння майном держави у вигляді безпідставної несплати податку.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податків) у діях позивача або його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності позивача, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, будь-які протиправні дії одних платників податків не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Доводи та висновки відповідача, викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій позивача та згаданих контрагентів, є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Судом не було встановлено, а відповідачем не було встановлено та доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В супереч зазначеного відповідач не довів: обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди; правомірності тверджень про безтоварність названих операцій позивача з обумовленими контрагентами. А відтак, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень.

Враховуючи все вище викладене разом, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а відтак позивачу слід присудити понесені ним судові витрати.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003621742/0 від 16.11.2010року.

Присудити на користь позивача Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.