Рішення
від 21.07.2008 по справі 6-4-13-28/209-06-5413
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21"

липня 2008 р.

Справа  № 6-4-13-28/209-06-5413

 

За

позовом:  Приватного підприємства «УПТК»

до

відповідачів: 1)

Закритого акціонерного товариства «Одеське виробничо -торгівельне суконне

об'єднання «Лазур»;

       2) Приватного підприємства «Експрес»;

       3) Товариства з обмеженою

відповідальністю «Одєтекс»,

                               4)  ОСОБА_1

                               5)  ОСОБА_2

 

про визнання недійсним рішення ЗАТ

«Одеське виробничо -торгівельне суконне об'єднання «Лазур»від 31.10.2005р.,

визнання недійсним рішення ПП «Експрес»від 19.12.2005р., визнання недійними

передачі майна, визнання недійним рішення ТОВ «Одєтекс»від 19.12.2005р. та

поновлення права власності.

 

За

позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Закритого

акціонерного товариства «Одеське виробничо -торгівельне суконне об'єднання

«Лазур»

До відповідачів по справі  1. Приватного підприємства «Експрес»

                                              

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс»,

та

до позивача по справі:   Приватного підприємства «УПТК»                             

Про визнання недійсною передачу майна та

поновлення права власності

 

За участю третіх

осіб,  які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору:

1.          Другої Державної виконавчої служби у

Суворовському районі м.Одеси

2.          ДПІ у Суворовському районі м.Одеси

3.           Управління ПФУ у Суворовському

районі м.Одеси

 

Суддя                                                                                                

Демешин О.А.

 

Представники сторін:

Від позивача:  

Охотська Л.В. довіреність

Від відповідача 1: Пак О.І. - довіреність

Від відповідача 2: не з'явився

Від відповідача 3: не з'явився

Від відповідача 4: ОСОБА_3. - довіреність

Від відповідача 5: ОСОБА_3. - довіреність

 

Від третьої особи, яка

заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Пак О.І. - довіреність

Від третіх осіб, які

не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

                            1. не з`явився

                            2. не з`явився

                            3. не з`явився

 

     Суть спору:  Відповідно

до уточнених у судовому засіданні 23.04.2008р. позовних вимог Приватне

підприємство ««УПТК» (далі -Позивач) просить: 

визнати недійсним рішення Закритого акціонерного товариства  «Одеське виробничо -торгівельне суконне

об'єднання «Лазур»(далі -Відповідач 1) про передачу до статутного капіталу

приватного підприємства «Експрес»(далі -Відповідач 2) об`єкту нерухомого майна

-оздоблювального корпусу загальною площею 8272,1кв.м. вартістю 1212000грн.,

розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1 (далі -майно)

оформленого протоколом засідання ради ЗАТ «Лазур»б\н від 31.10.2005р.; визнати

недійсним передачу відповідачем 1 вказаного нерухомого майна приватного

підприємству «Експрес» по Акту приймання-передачі від 11.11.2005р. в якості

внеску до статутного фонду;    визнати

недійсним рішення ПП «Експрес»про передачу цього майна до статутного капіталу

ТОВ «Одєтекс»(далі Відповідач 3) по протоколу №2 від 19.12.2005р.; визнати

недійсним передачу приватним підприємством «Експрес»майна товариству з

обмеженою відповідальністю «Одєтекс»по Акту приймання-передачі від 19.12.2005р.

в якості внеску до статутного капіталу; визнати недійсним рішення ТОВ

«Одєтекс»(протокол загальних зборів № 3 від 19.12.2005р.) про збільшення

статутного фонду товариства за рахунок внеску ПП «Експрес»у вигляді нерухомого

майна -оздоблюваного корпусу; поновити право власності закритого акціонерного

товариства «ОВТСО «Лазур»на оздоблюваний корпус площею 8272,1кв.м.ё розташований   за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська,

1.

             Позивач уточнені позовні вимоги

підтримує у повному обсязі.

             ТОВ «Одєтекс», СПД ОСОБА_1. та СПД

ОСОБА_2 . з позовом не згодні з підстав, викладених у відзивах.

 

              Ухвалою господарського суду Одеської

області від 26.05.2008р. до сумісного розгляду з первісним позовом прийнято

позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Закритого

акціонерного товариства «Одеське виробничо-торгівельне суконне об`єднання

«Лазур»до  позивача по справі -

Приватного підприємства «УПТК»та відповідачів по справі  - Приватного підприємства «Експрес»та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс»про: визнання недійсною

передачу до статутного капіталу приватного підприємства «Експрес»об`єкту

нерухомого майна -оздоблювального корпусу загальною площею 8272,1кв.м. вартістю

1212000грн., розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська,1, по

Акту приймання-передачі від 11.11.2005р.; 

визнання недійсною передачу приватним підприємством «Експрес»майна

товариству з обмеженою відповідальністю «Одєтекс»по Акту приймання-передачі від

19.12.2005р. в якості внеску до статутного капіталу та про поновлення права

власності закритого акціонерного товариства «ОВТСО «Лазур»на оздоблюваний

корпус площею 8272,1кв.м.ё розташований  

за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1.

                    

          Позивач і третя особа, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору, свої позовні вимоги підтримують.

          Як вбачається з відзивів наданих

представником ОСОБА_1. і ОСОБА_2., вказані відповідачі  вважають, що провадження у справі слід

припинити.

           У зв`язку з ненаданням відзивів ПП

«Експрес»та ТОВ «Одєтекс»на уточнені позовні вимоги позивача та на позов третьої

особи, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК

України.

 

В С Т А Н О В И В:

 

     31.10.2005р. на засіданні Ради ЗАТ «ОВТСО

«Лазур»(протокол від 31.10.2005р.) було прийнято рішення про внесення в якості

внеску до статутного капіталу Приватного підприємства «Експрес»будівлю

оздоблюваного корпусу загальною площею 8272,1кв.м. вартістю 1212000грн.,

розташовану за адресою:м.Одеса, вул..Червонослобідська, 1.

      По Акту приймання-передачі від

11.11.2005р. вказане майно ЗАТ «ОВТСО «Лазур»передало, а приватне підприємство

«Експрес»прийняло  в якості внеску до

статутного фонду.

    19.12.2005р. приватне підприємство

«Експрес»прийняло рішення (протокол №2 від 19.12.2005р.) про передачу  майна до статутного капіталу ТОВ «Одєтекс».        

    По Акту приймання-передачі від 19.12.2005р.

ПП «Експрес»передало, а ТОВ «Одєтекс» прийняло в якості внеску до статутного

фонду, нерухоме майно -оздоблювальний корпус загальною площею 8272,1кв.м.

вартістю 1212000грн., розташований за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська,

1. 

 

     Позивач, посилаючись на те, що станом на

момент прийняття радою ЗАТ ОВТСО «Лазур»рішення від 31.10.2005р. про передачу

приватному підприємству «Експрес»будівлі оздоблюваного корпусу, на все майно

відповідача 1 було накладено арешт по постанові державного виконавця Другого

відділу ДВС Суворовського РУЮ м.Одеси від 22.08.2005р. (Витяг з Єдиного реєстру

заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.08.2005р. № 4524183) і  з 20.07.2004р. знаходилось у податковій

заставі за вимогою ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, -  просить визнати недійсним рішення Ради ЗАТ

«ОВТСО «Лазур»(протокол від 31.10.2005р.) 

про внесення в якості внеску до статутного капіталу Приватного

підприємства «Експрес»будівлі оздоблюваного корпусу загальною площею

8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташованої за адресою:м.Одеса,

вул..Червонослобідська, 1 та передачу цього майна відповідачем 1 приватному

підприємству «Експрес».

     Приймаючи до уваги, що ПП

«Експрес»безпідставно одержало у власність майно і, як вважає позивач, не мало

право цим майном розпоряджатися , позивач просить визнати недійсними, як  рішення цього підприємства про внесення

оздоблюваного корпусу до статутного фонду ТОВ «Одєтекс»і  здійснення передачі цього майна відповідачу

3, так і рішення ТОВ «Одєтекс»про збільшення статутного фонду цього товариства

за рахунок внеску приватним підприємством «Експрес»у вигляді вказаного

майна.          

     Крім цього, позивач просить поновити право

ЗАТ «ОВТСО «Лазур»на об`єкт нерухомого майна -вищевказаний оздоблюваний корпус.

 

     ОСОБА_1. та  ОСОБА_2. з позовом не згодні і вважають, що

провадження за позовом ПП «УПТК» слід припинити у зв`язку з відсутністю предмет

спору, оскільки спірними рішеннями та діями відповідачів 1,2,3 не порушено прав

та охоронюваних законом інтересів приватного підприємства «УПТК».          

    Крім того, на думку представника ОСОБА_2. і

ОСОБА_1. -спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки

позов надано  не  особою, права якої порушено.

    

     Також, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не згодні з

позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору і

вважають, що провадження по цьому позову, слід припинити на підставі п.п.2, 6

частини першої статті 80 ГПК України.

 

     Ухвалою господарського суду Одеської

області від 21.07.2008р., одночасно з прийняттям рішення, провадження у справі

за позовом ПП «УПТК»стосовно Приватного підприємства  «Експрес» та ОСОБА_2. і  ОСОБА_1. 

-припинено у зв`язку з ліквідацією підприємства та через те, що спір не

підлягає вирішенню в господарських судах України, а в частині позовних вимог

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ПП «УПТК»-

припинено за відсутністю предмету спору.

 

            Заслухавши пояснення сторін та

дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача не

підлягають задоволенню, а позов третьої особи слід задовольнити, виходячи з

наступного:

            

      Відповідно до частини 1 статті 1

Господарського процесуального кодексу України - 

підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі 

іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без

створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу  

суб'єкта  підприємницької  діяльності,  

мають   право  

звертатися   до

господарського    суду   згідно  

з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за

захистом своїх  порушених  або 

оспорюваних прав   і  охоронюваних 

законом  інтересів,  а 

також  для  вжиття передбачених  цим 

Кодексом  заходів,  спрямованих 

на запобігання правопорушенням.

  Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу

України, також, встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на

захист своїх прав і законних інтересів.

 

  Серед способів захисту, встановлених цією

нормою закону, є  визнання недійними угод

з підстав, передбачених законодавством, відновлення становища, яке існувало до

порушення  прав та законних інтересів

суб`єктів господарювання.

 

  Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ПП

«УПТК»посилається на порушення його прав з боку відповідачів, оскільки приватне

підприємство «УПТК»є кредитором ЗАТ «Одеське виробничо-торгівельне суконне

об`єднання «Лазур», яке визнано банкрутом.

 

   Згідно вимог, встановлених Законом України

«Про відновлення  платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом»- кредитори мають права у відповідній черговості,

на погашення боргу за рахунок реалізації майна підприємства-банкрута.

 

   Однак, як вбачається з матеріалів справи і

на це посилається сам позивач у заяві про повторне уточнення позовних вимог,

передача спірного оздоблюваного корпусу закритим акціонерним товариством ОВТСО

«Лазур» приватному підприємству «Експрес»відбулася до визнання ЗАТ ОАТСО

«Лазур»банкрутом. Тобто, на момент відчуження майна, права та охоронювані інтереси

приватного підприємства «УПТК»ніяким чином не були порушені, оскільки позивач

на момент відчуження не міг бути включеним до реєстру кредиторів. 

   Наявність же грошових вимог до ЗАТ ОВТСО

«Лазур»в розмірі 61980,5грн. по наказу господарського суду Одеської області №

1\31-05-944\05 від 25.06.2005р., станом на момент прийняття закритим

акціонерним товариством ОВТСО «Лазур»рішення від 31.10.2005р. про передачу

оздоблювального корпусу до статутного капіталу ПП «Експрес»,  також, не свідчить про порушення прав

позивача, оскільки порядок та спосіб виконання судового рішення із стягнення на

користь ПП «УПТК»грошових коштів  на  звернення стягнення на майно, зокрема на

об`єкт нерухомого майна -оздоблювального корпусу загальною площею 8272,1кв.м.

вартістю 1212000грн., розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська,

1, -  не змінювався.          

 

   Також, не можна вважати порушенням прав та

інтересів позивача, прийняття рішень приватним підприємством «Експрес»про

включення цього майна до статутного фонду, 

передачі майна в подальшому до статутного фонду ТОВ «Одєтекс»та

прийняття рішення ТОВ «Одєтекс»про включення майна до статутного фонду цього

товариства, оскільки ПП «УПТК»не було кредитором вказаних суб`єктів підприємницької

діяльності. Також, між ПП «УПТК» та цими юридичними особами не існувало та не

існує корпоративних правовідносин.

 

   За таких обставин, приймаючи до уваги, що

рішеннями та діями відповідачів по справі -прав та охоронюваних законом

інтересів Приватного підприємства «УПТК»не порушено -суд вважає позовні вимоги

цього підприємства такими, що не підлягають задоволенню.

    Що стосується позову третьої особи, яка

заявляє самостійні вимоги на предмет спору, 

то він підлягає задоволенню з огляду на наступне:

    Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 ЦК

України -підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою,

п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.    

   Частиною 1 

статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства і особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності.

   Згідно частини 1 статті 92 ЦК України

-юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої

органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.  Частина 3 вказаної статті передбачає, що

орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи

закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи,

добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.    

    

    Як зазначалось вище, по Акту

приймання-передачі від 11.11.2005р. Закрите акціонерне товариство «Одеське

виробничо-торгівельне суконне об`єднання 

«Лазур»передало до статутного фонду приватного підприємства

«Експрес»об`єкт нерухомого майна -оздоблювальний корпус загальною площею

8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташований за адресою: м.Одеса,

вул.Червонослобідська, 1.

 

      Суд погоджується з доводами третьої

особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про те, що вказану

передачу нерухомого майна генеральним директором ЗАТ ОВТСО «Лазур»Соліловим

А.Н.  було здійснено з перевищенням

повноважень приймаючи до уваги наступне:

       Пунктом 8.6. Статуту ЗАТ ОВТСО

«Лазур»встановлено, що голова правління (генеральний директор) без доручення

дії від імені товариства. Право генерального директора в частині  розпорядження майном товариства обмежено

положеннями Статуту ЗАТ ОВТСО «Лазур». 

       Пунктами 8.3.1, 8.3.2 Статуту

встановлено, що виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво

виконавчо-розпорядною діяльністю, в тому числі, поточною -є Правління

товариства. До компетенції Правління віднесено всі питання діяльності

товариства.

       Абзацом 4 пункту 8.2.3. встановлено, що

Рада надає дозвіл (право)  Правлінню на

прийняття рішень по відчуженню нерухомого майна в рамках 1\3 Статутного фонду.

       Тобто, при одержанні відповідного

дозволу Ради, Правління (а не голова правління, як це було в даному випадку)

повинно було прийняти рішення на відчуження нерухомого майна.   

       Такого рішення  Правлінням ЗАТ ОВТСО «Лазур»не приймалось.

       Не можна вважати належним погодженням на

відчуження майна рішення Ради товариства від 31.10.2005р., оскільки прийняття

рішень про відчуження майна та надання Правлінню дозволу Радою товариства на

таке відчуження, як зазначено вище, - було обмежено 1\3 розміру Статутного

фонду.              

      Згідно пункту 3.1. Статуту ЗАТ ОВТО

«Лазур»статутний фонд товариства становив 2885103грн. і, відповідно, Рада могла

надавати дозвіл на відчуження нерухомого майна вартістю не більше ніж

961701грн.  Оздоблюваний корпус був

переданий до статутного фонду ПП «Експрес»вартістю в розмірі 1212000грн.

 

       Крім того, ЗАТ ОВТСО «Лазур»взагалі не

мало права на відчуження належного товариству майна, оскільки Постановою

державного виконавця Другого відділу ДВС Суворовського РУЮ м.Одеси від

22.08.2005р. було накладено арешт на все майно боржника (ЗАТ ОВТСО «Лазур») та

оголошено заборону на  відчуження цього

майна.

       Зазначені обтяження були зареєстровані в

Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (№ витягу 45244183

від 23.08.2005р.).        

       Будівля оздоблювального корпусу,

розташованого за адресою:м.Одеса, вул..Червонослобідська, 11 площею

8272,1кв.м.  входило до складу цілісного

майнового комплексу  і належало ЗАТ ОВТСО

«Лазур»на праві власності відповідно до листа Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Одеській області від 13.12.2001р. № 1\5661.

       Таким чином, будь-який орган управління

товариством (Загальні збори, Рада, Правління, голова правління)  не мав права приймати рішення про відчуження

шляхом внесення до статутного фонду приватного підприємства «Експрес»нерухомого

майна, у т.ч. оздоблюваного корпусу, яке знаходилось під арештом.

 

       Ще однією підставою для визнання

недійсним правочину з передачі нерухомого майна приватному підприємству «Експрес»є

те, що з 20.08.2004р. всі активи ЗАТ ОВТСО «Лазур»знаходились у податковій

заставі.

      Підпунктом 8.6.1. пункту 8.6. статті 8

Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платниками податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків,

активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження

ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим

органом.  До таких операцій вказаною

нормою Закону віднесено, зокрема, операції купівлі чи продажу, інших видів

відчуження нерухомого майна.

 

       Згоди податкового органу на відчуження

об`єкту нерухомості -оздоблювального корпусу закритому акціонерному товариству

ОВТСО «Лазур»- не надавалось.

       Відповідно до частини 1 статті 227 ЦК

України -правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, може

бути визнаний судом недійсним.

 

       За таких обставин, суд вважає, що

правочин за яким Закрите акціонерне товариство ОВТСО «Лазур»передало, а

приватне підприємство «Експрес»прийняло до статутного капіталу по Акту

приймання-передачі від 11.11.2005р. об`єкт нерухомого майна -оздоблювальний

корпус загальною площею 8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташований за

адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1 -слід визнати недійсним з моменту

укладення цього правочину.

       При цьому, суд вважає, що припинення

провадження у справі стосовно ПП «Експрес»у зв`язку з ліквідацією вказаного

товариства, не спростовує можливості визнання недійсною вищевказаної угоди,

оскільки недійсність правочину на момент його укладення, не пов`язана з

наявністю чи відсутністю в ЄДРПОУ 

юридичної особи на момент вирішення спору, предметом якого є визнання

недійсною угоди, однією із сторін якої було ліквідоване підприємство.

       На думку суду, укладання правочинів

(які, відповідно до вимог закону, слід визнавати недійсними)  з подальшою ліквідацією однієї із сторін

таких угод -не повинно тягнути за собою 

неможливість визнання  цих

правочинів недійсними  тільки з

підстав  припинення провадження  щодо ліквідованого підприємства по справі за

позовом особи, права та інтереси якої порушено спірним правочином -оскільки

така практика (укладення однієї з сторін незаконної угоди та ліквідація цієї

особи з метою уникнення поновлення порушеного права іншою стороною угоди)  -не відповідає принципам добросовісного

підприємництва і унеможливлює право іншої сторони угоди на захист своїх

порушених прав.

 

        Як встановлено частиною 1 статті 317 ЦК

України -права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належить

власникові цього майна.

        Недійсний правочин, відповідно до

частини 1 статті 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що

пов`язані з його недійсністю.         

 

       Правочин з передачі оздоблюваного корпусу

приватним підприємством «Експрес»товариству з обмеженою відповідальністю

«Одєтекс»по Акту приймання-передачі від 19.12.2005р., також слід визнати

недійсним,  як такий, що суперечить

вимогам цивільного законодавства, оскільки відчуження нерухомого майна було

здійснено особою (ПП «Експрес»), яка не мала права володіти, користуватися і

розпоряджатися цим майном, тобто -не мала права власності на це майно, виходячи

з того, що недійсний правочин з передачі цього майна від ЗАТ ОВТСО «Лазур»до ПП

«Експрес»по Акту приймання-передачі від 11.11.2005р., -  не створив для ПП «Експрес»правових

наслідків.        

 

            Абзацом 2 статті 216 ЦК України

встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього

правочину, а в разі неможливості такого повернення -відшкодувати вартість,

того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

  Приймаючи до уваги те, що передача нерухомого

майна від ЗАТ ОВТСО «Лазур»до ПП «Експрес»та від ПП «Експрес»до ТОВ

«Одєтекс»здійснювалась (по вищевказаним актам приймання-передачі)  в якості внесків до статутних фондів осіб,

яким передавалось це майно, - суд зазначає, що в даних випадках слід здійснити

односторонню реституцію, оскільки ні ПП «Експрес»( одержуючи майно від ЗАТ

ОВТСО «Лазур»), ні ТОВ «Одєтекс»(одержуючи майно від ПП «Експрес») - відповідно

нічого, як  закритому акціонерному

товариству ОВТСО «Лазур», так і приватному підприємству «Одєтекс» - не

надавали.

 

  Виходячи з того, що ТОВ «Одєтекс»одержало

оздоблювальний корпус внаслідок недійсних правочинів, суд вважає, що при

застосуванні наслідків недійсності цих правочинів, слід зобов`язати ТОВ

«Одєтекс»повернути вказане нерухоме майно безпосередньо третій особі, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору -закритому акціонерному товариству ОВТСО

«Лазур».     

 

Абзацом третім частини 2

статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів

господарювання захищаються шляхом відновлення становища, яке існувало до

порушення прав та законних інтернів цих суб`єктів.

 

За таких обставин, суд

вважає обґрунтованими позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на

предмет спору в частині поновлення права власності ЗАТ ОВТСО «Лазур» на об`єкт

нерухомого майна - оздоблювальний корпус загальною площею 8272,1кв.м. вартістю

1212000грн., розташований за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1. 

 

  Приймаючи до уваги вищевикладене, у

задоволенні позову ПП «УПТК»слід відмовити, а позов третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору -ЗАТ ОВТСО «Лазур»задовольнити, поклавши на

вказану особу судові витрати, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних

дій саме цієї особи при первісній передачі майна приватному підприємству

«Експрес».   

 

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

1. У

задоволенні позову приватному підприємству «УПТК» відмовити.

 

      2. Позов третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору -закритого акціонерного товариства Одеське

виробничо-торгівельне суконне об`єднання «Лазур»- задовольнити у повному

обсязі.

 

3.          Визнати недійсним правочин з передачі

Закритим акціонерним товариством «Одеське

виробничо-торгівельне

суконне об`єднання «Лазур»до статутного капіталу приватного

підприємства

«Експрес»об`єкту нерухомого майна -оздоблювального корпусу загальною площею

8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташованого за адресою: м.Одеса,

вул.Червонослобідська, 1, по Акту приймання-передачі від 11.11.2005р.;

 

4.          Визнати недійсним правочин з

передачі  об`єкту нерухомого майна

-оздоблювального

корпусу

загальною площею 8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташованого за адресою:

м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1, приватним підприємством «Експрес»товариству

з обмеженою відповідальністю «Одєтекс»в якості внеску до статутного капіталу по

Акту приймання-передачі від 19.12.2005р.

 

5.          Поновити право власності закритого

акціонерного товариства «Одеське виробничо-

торгівельне

суконне об`єднання «Лазур»(65006, м.Одеса, вул..Червонослобідська, 1, код

ЄДРПОУ  00307000) на оздоблюваний корпус

площею 8272,1кв.м.ё розташований   за

адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1.

 

6.          В якості застосування наслідків

недійсності правочинів з передачі Закритим

акціонерним

товариством «Одеське виробничо-торгівельне суконне об`єднання «Лазур»до

статутного капіталу приватного 

підприємства «Експрес»об`єкту нерухомого майна -оздоблювального корпусу

загальною площею 8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташованого за адресою:

м.Одеса, вул.Червонослобідська, 1, по Акту приймання-передачі від 11.11.2005р.

та  з передачі  об`єкту нерухомого майна -оздоблювального

корпусу загальною площею 8272,1кв.м. вартістю 1212000грн., розташованого за

адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська,1, приватним підприємством «Експрес»товариству

з обмеженою відповідальністю «Одєтекс»в якості внеску до статутного капіталу по

Акту приймання-передачі від 19.12.2005р. 

-   зобов`язати товариство з

обмеженою відповідальністю «Одєтекс»(65010, м.Одеса, вул.Бригадна, 131, код

ЄДРПОУ 33387508) передати закритому акціонерному товариству «Одеське

виробничо-торгівельне суконне об`єднання «Лазур»(65006, м.Одеса,

вул..Червонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 

00307000) на оздоблюваний корпус площею 8272,1кв.м. розташований   за адресою: м.Одеса, вул.Червонослобідська,

1.

 

         

Рішення суду набирає законної сили після закінчення

10-денного строку з дня його прийняття

                                                   

Наказ видати.

 

Суддя                                                             

                         Демешин

О.А.

 

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення21.07.2008
Оприлюднено26.11.2008
Номер документу2373092
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —6-4-13-28/209-06-5413

Ухвала від 12.03.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Постанова від 30.09.2008

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лашин В.В.

Ухвала від 10.10.2008

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лашин В.В.

Рішення від 21.07.2008

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

Ухвала від 21.07.2008

Господарське

Господарський суд Одеської області

Демешин О.А.

Ухвала від 04.08.2008

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лашин В.В.

Постанова від 10.12.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Ухвала від 24.10.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Ухвала від 25.07.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

Ухвала від 21.05.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Карабань В.Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні