ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа
Колегія суддів
Одеського апеляційного господарського суду
у складі:
Головуючого
Лашина В.В.
Суддів :
Єрмілова Г.А. Воронюка
О.Л.
при секретарі
Толок В.В.
за участю представників сторін:
Від позивача (ПП "УПТК") -
Охотська Л.В., довіреність №
б/н, дата видачі : 15.09.08;
Від відповідача (ТОВ
"Одєтекс") - Байдерін О.А.,
довіреність № б/н, дата видачі : 01.05.08;
Від відповідача (ЗАТ "Одеського виробничо-торгівельного
суконного об'єднання "Лазур") -
Пак О.І., довіреність № б/н, дата видачі : 12.06.08;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства
з обмеженою відповідальністю “Одєтекс”
на рішення господарського
суду Одеської області від 21.07.2008 року
по справі
№ 6-4-13-28/209-06-5413
за позовом Приватного
підприємства “УПТК”
до 1)
Закритого акціонерного товариства “Одеське виробничо -торгівельне суконне
об`єднання “Лазур”;
2) Приватного підприємства
“Експрес”;
3) Товариства з обмеженою
відповідальністю “Одєтекс”,
4) ОСОБА_1
5) ОСОБА_2
про визнання
недійсним рішення ЗАТ “Одеське виробничо -торгівельне суконне об`єднання
“Лазур” від 31.10.2005р., визнання недійсним рішення ПП “Експрес” від
19.12.2005р., визнання недійсними передачі майна, визнання недійсним рішення
ТОВ “Одєтекс” від 19.12.2005р. та поновлення права власності.
За позовом третьої особи, яка
заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Закритого акціонерного товариства
“Одеське виробничо - торгівельне суконне
об`єднання “Лазур”
До відповідачів по справі 1.
Приватного підприємства “Експрес”
2. Товариства з обмеженою
відповідальністю “Одєтекс”
та до позивача по справі: Приватного
підприємства “УПТК”
про визнання
недійсною передачу майна та поновлення права власності
За участю третіх осіб, які не
заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1.Другої Державної виконавчої
служби у Суворовському райні м. Одеси
2. ДПІ у Суворовському районі м.
Одеси
3. Управління ПФУ у Суворовському
районі м. Одеси
Відповідно до ст.77 ГПК України в
судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.08.2008р. до 16.09.2008р., та з
16.09.2008р. до 30.09.2008р.
В С Т А Н О В
И Л А:
13 червня 2006 р. Приватне
підприємство „Управління виробничо-технологічної комплектації” (далі -ПП
„УВТК”) звернулось до господарського суду з позовом (з врахуванням уточнених
позовних вимог /а.с. 117-122, т.3/) до Закритого акціонерного товариства
„Одеське виробничо-торгівельне суконне об`єднання „Лазур” (далі -ЗАТ „Лазур”),
Приватного підприємства „Експрес” (далі -ПП „Експрес”), Товариства з обмеженою
відповідальністю „Одєтекс” (далі -ТОВ „Одєтекс”) про визнання недійсним рішення
ЗАТ „Лазур” від 31.10.2005 р. про передачу до статутного капіталу ПП „Експрес”
об`єкту нерухомого майна -оздоблювального корпусу площею 8272,1 кв.м вартістю 1
212 000 грн., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1
згідно протоколу засідання Ради ЗАТ „Лазур” від 31.10.2005 р.; про визнання
недійсною передачу ЗАТ „Лазур” вказаного нерухомого майна ПП „Експрес” в якості
внеску до статутного капіталу згідно акту прийому-передачі від 11.11.2005 р.;
про визнання недійсним рішення ПП „Експрес” про передачу до статутного капіталу
ТОВ „Одєтекс” об`єкту нерухомого майна -оздоблювального корпусу площею 8272,1
кв.м вартістю 1 212 000 грн., розташованого за адресою: м. Одеса, вул.
Червонослобідська, 1 згідно протоколу загальних зборів засновників № 2 від
19.12.2005 р.; про визнання недійсною передачу ПП „Експрес” до ТОВ „Одєтекс”
зазначеного нерухомого майна в якості внеску до статутного капіталу згідно до
акту прийому-передачі від 19.12.2005 р.; про визнання недійсним рішення ТОВ
„Одєтекс” про збільшення статутного капіталу цього товариства за рахунок внеску
ПП „Експрес” вказаного нерухомого майна, згідно до протоколу загальних зборів
засновників ТОВ „Одєтекс” № 3 від 19.12.2005 р., а також про поновлення права
власності ЗАТ „Лазур” на об`єкт
нерухомого майна -оздоблювальний корпус площею 8272,1 кв.м, розташований за
адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1 та застосування наслідків визнання
правочинів недійсними, встановлені ст. 216 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Одеської
області від 22.08.2006 р. до участі у справі в якості інших відповідачів були
залучені фізичні особи -ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
26 травня 2008 р. ЗАТ „Лазур” звернулось
до господарського суду з зустрічною позовною заявою до ПП „Експрес”, ТОВ
„Одєтекс” та ПП „УВТК” про визнання недійсною передачу ЗАТ „Лазур” об`єкту
нерухомого майна -оздоблювального корпусу площею 8272,1 кв.м вартістю 1 212 000
грн., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1 в якості
внеску до статутного капіталу ПП „Експрес” згідно акту прийому-передачі від
11.11.2005 р.; про визнання недійсною передачу ПП „Експрес” до ТОВ „Одєтекс”
зазначеного нерухомого майна в якості внеску до статутного капіталу згідно до
акту прийому-передачі від 19.12.2005 р., а також про поновлення права власності
ЗАТ „Лазур” на це майно. Зазначений зустрічний позов прийнято до сумісного
розгляду з первісним позовом ухвалою господарського суду Одеської області від
26.05.2008 р.
Ухвалою господарського суду Одеської
області від 21.07.2008 р. провадження у справі в частині позовних вимог ПП
„УВТК” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було припинено у зв`язку з тим, що спір не
підлягає вирішенню в господарських судах; провадження у справі за позовом ПП
„УВТК” та за позовом ЗАТ „Лазур” стосовно ПП „Експрес” було припинено у зв`язку
з ліквідацією останнього; провадження у справі за позовом ЗАТ “Лазур” до ПП
„УВТК” припинено у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2008 р. (суддя
Демешин О.А.) у задоволенні позову ПП „УВТК” відмовлено, зустрічний позов ЗАТ
„Лазур” задоволений у повному обсязі. Визнаний недійсним правочин з передачі
ЗАТ „Лазур” до статутного капіталу ПП „Експрес” об`єкту нерухомого майна
-оздоблювального корпусу площею 8272,1 кв.м вартістю 1 212 000 грн.,
розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1 згідно акту
прийому-передачі від 11.11.2005 р.; визнаний недійсним правочин з передачі
зазначеного майна від ПП „Експрес” до статутного капіталу ТОВ „Одєтекс”.
Поновлено право власності ЗАТ „Лазур” на оздоблювальний корпус площею 8272, 1
кв.м, розташований по вул. Червонослобідська, 1 у м. Одесі. В якості
застосування наслідків недійсності правочинів ТОВ „Одєтекс” було зобов`язано
передати ЗАТ „Лазур” зазначене нерухоме майно.
Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ
„Одєтекс” в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення,
яким оскаржуване рішення скасувати частково, а саме: в задоволенні позовних
вимог ЗАТ „Лазур” відмовити, посилаючись на неповне з`ясування місцевим
господарським судом обставин, що мають значення для правильного вирішення
спору, на порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки суд
задовольнив вимоги що стосуються ліквідованої особи, не врахував відсутність у
переліку, встановленому ст. 16 ЦК України, такого захисту права як його
поновлення, не врахував того, що рішення Наглядової ради ЗАТ „Лазур” від
31.10.2005 р., на підставі якого здійснювалась передача спірного нерухомого
майна до статутного капіталу ПП „Експрес”, рішення загальних зборів засновників
ПП „Експрес” від 19.12.2005 р. про передачу цього майна до статутного капіталу
ТОВ „Одєтекс” та рішення загальних зборів засновників ТОВ „Одєтекс” від
19.12.2005 р. про збільшення статутного капіталу за рахунок внеску ПП „Експрес”
є чинними та у встановленому законом порядку не скасовані, а також не надав
аналіз статусу добросовісного набувача ТОВ „Одєтекс”, який правомірно набув
право власності на спірне майно.
У відзивах на апеляційну скаргу ПП
„УВТК” та ЗАТ „Лазур” вважають оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а
доводи апелянта безпідставними та хибними.
В судове засідання не з'явилися представники сторін - приватного підприємства
“Експрес”; ОСОБА_1; ОСОБА_2; Другої Державної виконавчої служби у Суворовському
райні м. Одеси; ДПІ у Суворовському районі м. Одеси; Управління ПФУ у
Суворовському районі м. Одеси, які були неодноразово належним чином повідомлені
про час і місце його проведення, про причини неявки, суд не повідомили.
Заслухавши пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши юридичну повноту
встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає
апеляційну скаргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних під
став.
Як вбачається з матеріалів справи,
згідно з протоколом Наглядової ради ЗАТ „Лазур” від 31.10.2002 р. було вирішено
затвердити результати експертної оцінки оздоблювального корпусу та постановлено
увійти до складу учасників ПП „Експрес” з передачею останньому в якості внеску
до статутного капіталу оздоблювального корпусу, інвентарний № 14, розташованого
за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1 за загальною вартістю 1 212 000
грн. з урахуванням ПДВ.
На виконання цього рішення був
складений акт прийому-передачі зазначеного нерухомого майна від 11.11.2005 р.,
підписаний головою правління ЗАТ „Лазур” Соліловим О.М. та директором ПП
„Експрес” Хухаревим В.Г.
Згідно з протоколом № 2 зборів
засновників ПП „Експрес” від 19.12.2005 р. було вирішено вступити до складу
учасників ТОВ „Одєтекс” та внести до його статутного капіталу оздоблювальний
корпус (свідоцтво про право власності ЯЯЯ № 257828 від 25.11.2005 р., виданий
Виконавчим комітетом Одеської міської ради), розташований за адресою: м. Одеса,
вул. Червонослобідська, 1 загальною вартістю 1 212 000 грн. з урахуванням ПДВ,
а також інше майно загальною вартістю 408 698,45 грн.
Актом прийому-передачі від 19.12.2005
р., складеного уповноваженими представниками ПП „Експрес” та ТОВ „Одєтекс” було
оформлено перехід спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ
„Одєтекс”
19.12.2005 р. були проведені загальні
збори засновників ТОВ „Одєтекс”, на яких було вирішено змінити склад учасників
товариства, збільшити його статутний капітал за рахунок внеску ПП „Експрес”.
23.01.2006 р. виконавчим комітетом
Одеської міської ради ТОВ „Одєтекс” було видано свідоцтво про право власності
на будівлю оздоблювального корпусу загальною площею 8272,1 кв.м, розташованого
по вул. Червонослобідська, 1 у м. Одесі.
Приймаючи рішення про відмову у
задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що права та
охоронювані законом інтереси ПП „УВТК” не були порушені у зв`язку з прийняттям
рішень щодо передачі спірного майна до статутного капіталу ПП „Експрес”, ТОВ
„Одєтекс” та самою передачею цього майна, оскільки позивач на момент відчуження
не був включений до реєстру кредиторів ЗАТ „Лазур”, що у ПП „УВТК” існують на
даний час грошові вимоги, але зміни порядку та способу виконання судового
рішення на звернення стягнення на майно ЗАТ „Лазур” не відбувалось, а також з
того, що між ПП „УВТК” та згаданими юридичними особами не існує та не існувало
корпоративних відносин.
Судова колегія погоджується з цими
висновками суду першої інстанції та вважає, що господарським судом цілком вірно
встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка.
Щодо задоволення зустрічного позову
ЗАТ „Лазур”, то місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності
до положень статуту ЗАТ „Лазур” генеральний директор діяв з перевищенням своїх
повноважень щодо передачі спірного майна до статутного капіталу ПП „Експрес”, а
Наглядова рада ЗАТ „Лазур” не мала права приймати рішення щодо такої передачі.
Також господарський суд зазначив, що ЗАТ „Лазур” взагалі не мало право
відчужувати спірне майно, оскільки постановою державного виконавця Другого
відділу ДВС Суворовського району м. Одеси від 22.08.2005 р. було накладено
арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, про що
зроблено запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна,
а також всі активи ЗАТ „Лазур” знаходились у податковій заставі з 20.08.2004
р., тоді як згоди податкового органу на їх відчуження не надавалось. При цьому,
судом першої інстанції у відповідності до ст. 216 ЦК України застосовані
наслідки визнання правочинів недійсними у вигляді реституції.
Однак ці висновки суду першої
інстанції судова колегія вважає помилковими, зробленими при неповному
з`ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності та з неправильним застосуванням
до спірних правовідносин норм матеріального права з огляду на таке.
Постановляючи рішення про
поновлення права власності ЗАТ „Лазур” на спірне майно та застосування
реституції до спірних правовідносин, суд першої інстанції не дослідив у повному
обсязі саме обставини справи щодо ТОВ „Одєтекс” як добросовісного набувача.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України
передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені
законом, зокрема із правочинів.
У відповідності до ст. 85 ГК України,
ст. 115 ЦК України та ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”
господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність
засновниками і учасниками як внески до статутного капіталу.
Натомість, матеріали справи
свідчать, що ЗАТ „Лазур” дійсно не мало права на відчуження спірного нерухомого
майна внаслідок відсутності необхідної цивільної дієздатності, наявності
арешту, вчиненого Державною виконавчою службою, та податкової застави. У
зв`язку з цим таке право було відсутнє й
у ПП „Експрес”.
Водночас, у відповідності до ст.
330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права,
добросовісний набувач набуває право власності на нього.
Отримуючи право власності на спірне
нерухоме майно, ТОВ „Одєтекс” у відповідності до ст. 12, частин 1-5 ст. 203,
ст. 204 ЦК України встановило необхідний обсяг цивільної дієздатності ПП
„Експрес”, що передало його до статутного капіталу в якості внеску, наявність
правильного вираження волевиявлення підприємства, направленого на реальне
настання відповідних наслідків у вигляді отримання корпоративних прав ТОВ
„Одєтекс”, здійснений у формі, що не заборонена законом та без встановленого
порушення прав третіх осіб на момент вчинення правочину. Тобто, ТОВ „Одєтекс”
при отриманні внеску до його статутного капіталу виходило з презумпції
правомірності такого правочину.
До того ж, така правомірність була
підтверджена рішенням загальних зборів засновників ПП „Експрес” про передачу до
статутного капіталу ТОВ „Одєтекс” об`єкту нерухомого майна -оздоблювального
корпусу площею 8272,1 кв.м вартістю 1 212 000 грн., розташованого за адресою:
м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1 згідно протоколу загальних зборів
засновників № 2 від 19.12.2005 р., а також свідоцтвом про право власності серії
ЯЯЯ № 257828 від 25.11.2005 р., виданого ПП „Експрес” Виконавчим комітетом
Одеської міської ради.
Виключення з правила, передбаченого ст. 330
ЦК України, є вимоги, що викладені у ст. 388 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК, якщо
майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його
відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач),
власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
•було загублене власником або
особою, якій він передав майно у володіння;
•було викрадене у власника або
особи, якій він передав майно у володіння;
•вибуло з володіння власника або
особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Слід зазначити, що між ЗАТ „Лазур”
та ПП „Експрес”, а в подальшому між ПП „Експрес” та ТОВ „Одєтекс” не укладався
договір, в противному випадку, враховуючи предмет правочину з передачі спірного
нерухомого майна в якості внеску до статутного капіталу, - до нього
застосовувались би наслідки додержання форми договору (нотаріальне посвідчення,
внесення відповідного держмита) та встановлювалась би необхідність його
державної реєстрації.
Також ані ПП „УВТК” ані ЗАТ „Лазур”
не було доведено належними доказами підстав, які б обґрунтовували допустимість
витребування майна від
ТОВ „Одєтекс” як добросовісного
набувача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України
кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог чи заперечень.
Клопотання ПП „УВТК” та ЗАТ „Лазур” про зупинення провадження у справі у зв`язку
з подачею апеляціної скарги по данній справі, та в зв'язку з тим, що подані
касаційні скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 21.07.2008 р.
по справі № 22-28/160-07-3324 по перегляду постанови Одеського апеляційного
господарського суду від 20.05.2008 р.,
судова колегія вважає необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню,
оскільки, такі підстави для зупинення провадження не передбачені, і не
відповідають вимогам ст. 79 ГПК України і у першому випадку сам факт подачі апеляційної скарги не є підставою
зупинення провадження у справі, а у другому - різні предмети спору за вказаною
та даною справою, тобто ці справи не взаємопов'язані.
За таких обставин, судова колегія
вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не
відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню частково в частині
задоволення позовних вимог ЗАТ „Лазур” та пунктів 3-6 резолютивної частини
оскаржуваного рішення, ЗАТ „Лазур” в
задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись
ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю „Одєтекс” задовольнити, а рішення господарського
суду Одеської області від 21.07.2008 р. по справі № 6-4-13-28/209-06-5413 -скасувати частково в
частині задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Одеське
виробничо-торгівельне суконне об`єднання „Лазур”, а також в частині пунктів 3-6
резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від
21.07.2008 р. по справі № 6-4-13-28/209-06-5413.
У задоволенні позовних вимог
Закритого акціонерного товариства „Одеське виробничо-торгівельне суконне
об`єднання „Лазур” відмовити у повному обсязі.
Головуючий
В.В. Лашин
Суддя
Г.А. Єрмілов
Суддя
О.Л.
Воронюк
Постанова
підписана
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2008 |
Оприлюднено | 17.12.2008 |
Номер документу | 2513495 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лашин В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні