Постанова

від 25.04.2012 по справі пр30/39-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № ПР30/39-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову та рішеннявід 09.02.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі№ ПР30/39-09 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 р. за позовом Фонду державного майна України, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області пророзірвання договору купівлі-продажу від 16.12.2004 року № 40-КПНБ та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва

в судовому засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О., посвідч., Фонду державного майна УкраїниОСОБА_5, довір., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року позов Фонду державного майна України (далі -Позивач, Фонд) до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал-ЛТД" (далі -Відповідач, Товариство) про розірвання договору купівлі-продажу від 16.12.2004 року № 40-КПНБ та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва був задоволений повністю.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2011 року (суддя - Євстигнеєва Н.М.) заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року задоволено: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року у справі скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2011 року скасувати, в задоволенні заяви Товариства про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року відмовити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року залишити в силі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 року (головуючий суддя -Швець В.В., судді: Павловський П.П., Чус О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 року, у задоволенні заяви Товариства про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року за нововиявленими обставинами відмовити. .

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 32-34, 43, 112 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України та Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами прийнятого у даній справі рішення, скасовуючи це рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що в рішенні від 01.04.2011 року, що прийнято в іншій, пов'язаній із даною, справі, був встановлений факт відсутності вини Відповідача у невиконанні умов спірного у даній справі договору.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками судів, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені з грубим порушенням норм процесуального права.

Так, нормами ч. 1 ст. 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Норми п. 1 ч. 2 цієї ж статті передбачають, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини , що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Також, виходячи із приписів вказаних норм, слід зазначити, що до вказаних істотних обставин можуть були віднесені обставини, які були встановлені при прийнятті рішення в іншій пов'язаній господарській справі. При цьому такі обставини мають бути, зокрема, істотними для даної справи (рішення у якій переглядається за нововиявленими обставинами), тобто виходячи із наявності чи відсутності яких тощо було прийняте таке рішення та впливати на таке рішення -це по-перше. По-друге, про такі істотні обставини має бути прямо вказано судом (встановлені судом) в рішенні, прийнятому в іншій пов'язаній справі. До того ж, якщо про нововиявлені обставини зазначено заявником у відповідній заяві, поданої в порядку норм ст. 112 ГПК України, чи мають вони місце, чи підтверджуються доказами у справі та чи відповідають обставинам справи господарський суд має надавити відповідну правову оцінку в порядку норм ст. 43 ГПК України.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий суд послався, як на нововиявлену у даній справі обставину на факт належного виконання Товариством своїх зобов'язань за договором від 16.12.2004 року № 40-КПНБ щодо обслуговування, будівництва та використання об'єкту незавершеного будівництва, розташованого по вул. Адмірала Головко у м. Кривому Розі, що є предметом спору і по даній справі. При цьому, місцевий суд, пославшись на заяву Товариства про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, вказав, що зазначений факт був встановлений господарським судом Дніпропетровської області при прийнятті рішення від 01.04.2011 року у справі № 5005/1650/2011.

Однак, пославшись на вказані обґрунтування та доводи, викладені Товариством в заяві про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій припустилися порушень викладених приписів ст.ст. 43, 112 ГПК України, оскільки при прийнятті господарським судом Дніпропетровської області рішення від 01.04.2011 року у справі № 5005/1650/2011 (копія якого додана Товариством до своєї заяви -т. 3 а.с. 86-89) визначений факт відсутності вини Товариства за невиконання ним своїх зобов'язань за договором від 16.12.2004 року № 40-КПНБ або належного виконання таких зобов'язань (як зазначив місцевий суд) не був встановлений.

Так, при прийнятті рішення від 01.04.2011 року у справі № 5005/1650/2011 не були предметом правової оцінки, не досліджувались та навіть не вказувалось:

- ні про договір від 16.12.2004 року № 40-КПНБ;

- ні про стан виконання цього договору Фондом або Товариством;

- ні про наявність чи відсутність вини Товариства за невиконання ним своїх зобов'язань за договором від 16.12.2004 року № 40-КПНБ.

Отже, місцевий суд дійшов висновку про наявність нововиявлених обставин у даній справі, пославшись лише на обґрунтування, наведені заявником в своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, не перевіривши, чи мають місце ці обставини взагалі, чи є вони обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, як цього вимагають норми ст.ст. 43, 112 ГПК України.

Враховуючи ж, що Товариством в своїй заяві у якості нововиявленої обставини наведений лише встановлений, на його думку, в рішенні від 01.04.2011 року у справі № 5005/1650/2011 факт відсутності вини Товариства за невиконання ним своїх зобов'язань за договором від 16.12.2004 року № 40-КПНБ, що не відповідає дійсним обставинам справи, суд касаційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви Товариства про перегляд та скасування прийнятого у даній справі рішення за нововиявленими обставинами.

У зв'язку із викладеним зроблені місцевим судом та підтримані апеляційним судом висновки про задоволення заяви про перегляд рішення за новиявленими обставинами, скасування за цих підстав прийнятого у даній справі рішення від 06.04.2009 року та прийняття нового рішення про відмову у позові є такими, що не відповідають обставинам справи та зроблені з грубим порушенням норм процесуального права.

За таких обставин та виходячи із повноважень касаційної інстанції, передбачених нормами п. 2 ст. 111 9 ГПК України, оскаржувані рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як не законні, із прийняттям нового рішення (ухвали) -про відмову Товариству у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 року.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 32-34, 43, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 , 112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області 22.06.2011 р. у справі № ПР30/39-09 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Метал ЛТД" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2009 р. у справі № ПР30/39-09 за нововиявленими обставинами відмовити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанову виготовлено та підписано 26.04.2012 року.