Постанова

від 20.04.2012 по справі 5002-29/3022-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2012 р. Справа № 5002-29/3022-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокурораСтупак Д.В. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачаОСОБА_5 -довіреність від 01.12.2012 р. третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора АР Крим на постановувід 22.12.2011 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№ 5002-29/3022-2011 господарського суду АР Крим за позовомСакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до - Фрунзенської сільської ради - Приватного акціонерного товариства "МТС "Україна" треті особи - Державне підприємство "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НАУ" - Національний університет біоресурсів і природокористування України провизнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки, спонукання до повернення земельної ділянки

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 р. касаційна скарга Заступника прокурора АР Крим була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 27.03.2012 р.

Ухвалами від 27.03.2012 р та від 03.04.2012 р розгляд касаційної скарги відкладався із продовженням строку розгляду справи за клопотанням сторони.

17.04.2012 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.04.2012 р. із повідомленням присутніх у судовому засіданні.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Фрунзенської сільської ради та ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (в подальшому ПАТ "МТС "Україна") про:

- визнання недійсними рішення Фрунзенської сільської ради № 291 від 25.06.2007 р. "Про видачу дозволу ЗАТ "УМЗ" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розташування радіотехнічного об'єкту в с. Фрунзе"

- визнання недійсним рішення Фрунзенської сільської ради № 849 від 11.02.2010 р. "Про передачу ЗАТ "УМЗ" земельної ділянки в оренду для розміщення радіотехнічного об'єкту по вул. Гагаріна, західніше офісної будови ДП "НДППЗ ім. Фрунзе" НАУ в с. Фрунзе";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.03.2010 р., укладеного між Фрунзенською сільською радою та ЗАТ "Український мобільний зв'язок";

- зобов'язання ЗАТ "УМЗ" повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки ДП НДППЗ ім. Фрунзе є державним підприємством, то в силу статей 80, 142 Земельного кодексу України припинення його права постійного користування землею здійснюється власником земельної ділянки, тобто відповідним державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

Таким чином, прокурор зазначив, що рішення Фрунзенської сільської ради № 291 від 25.06.2007 р. та № 849 від 11.02.2010 р. прийняті з перевищенням повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України та в порушення статті 84 і пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим у поясненнях на позовну заяву просило її задовольнити з мотивів, наведених прокурором.

Фрунзенська сільська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що рішення № 291 від 25.06.2007 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки було прийнято з огляду на необхідність на попередньому етапі визначити згоду всіх сторін на оформлення землекористування в подальшому, і вказане рішення про надання дозволу не тягне за собою передачу земельної ділянки в оренду. До прийняття рішення сільською радою № 849 від 11.02.2010 р. про затвердження проекту землеустрою 25.09.2008 р. була отримана згода постійного землекористувача на вилучення земельної ділянки.

При цьому, як зазначав відповідач, держава в особі Сакської районної державної адміністрації надало право Фрунзенській сільській раді вирішити питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки, що вбачається з листа -роз'яснення № 014-16/963 від 27.04.2011 р., в якому райдержадміністрацією було зазначено, що враховуючи те, що земельні ділянки, вилучені рішеннями сільської ради № 894 від 19.05.2010 р. та № 849 від 11.02.2010 р. у ДП НДППЗ ім. Фрунзе знаходяться на території населеного пункту -с. Фрунзе, Фрунзенська сільська рада не перевищила повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності, в тому числі в частині порядку вилучення земельних ділянок.

ПАТ "МТС України" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні вказуючи на недоведеність та необґрунтованість вимог прокурора.

ДП "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НАУ" у поясненнях на позовну заяву з вимогами прокурора не погодилось, просило відмовити у їх задоволенні зазначаючи, що постійним землекористувачем було надано згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,005 га в с. Фрунзе по вул. Гагаріна, 4 для розміщення радіотехнічного об'єкту ЗАТ "Український мобільний зв'язок", і в даний час ні орган управління від імені держави - Національний університет біоресурсів і природокористування України, ні ДП НДППЗ ім. Фрунзе не мають претензій до ПАТ "МТС України" щодо використання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду АР Крим від 29.09.2011 р. (суддя Башилашвілі О.І.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Фрунзенської сільської ради № 291 від 25.06.2007 року та № 849 від 11.02.2010 року прийняті з порушенням вимог діючого законодавства України з перевищенням повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України , в порушення статті 84 та пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України , а тому підлягають визнанню недійсними, як й підлягає визнанню недійсним укладений на виконання цих рішень договір оренди землі.

За апеляційними скаргами Фрунзенської сільської ради та ПАТ "МТС "Україна" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Воронцова Н.В., Проценко О.І., Заплава Л.М.) переглянувши рішення господарського суду АР Крим від 29.09.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 22.12.2011 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про віднесення до державної власності спірної земельної ділянки, яка знаходиться під державним підприємством, а відтак відсутність у Фрунзенської сільської ради повноважень на розпорядження цією земельною ділянкою, оскільки вона не належить до визначеного законом кола осіб, що реалізують право власності на землю від імені держави.

При цьому, судом зазначено, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Рескомзему, оскільки саме до його функцій віднесено здійснення контролю за дотриманням органами місцевого самоврядування приписів земельного законодавства, проте судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушеного права останнього, що як наслідок виключає його захист.

Заступник прокурора АР Крим подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р. скасувати, а рішення господарського суду АР Крим від 29.09.2011 р. у даній справі залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані положення статті 84, 142 та пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та залишено поза увагою, що в даному випадку надання земельної ділянки відповідачу на підставі рішення органу місцевого самоврядування суперечить вказаним нормам.

Крім того, як зазначив прокурор, встановивши перевищення сільською радою наданої законом компетенції з розпорядження спірною земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність порушень прав та охоронюваних інтересів Рескомзему, при цьому, не взявши до уваги, що в даному випадку прокурором позов заявлено в інтересах держави і визначено позивачем саме Рескомзем як орган, який спеціально уповноважено державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, які склалися між сторонами внаслідок порушення сільською радою порядку вилучення спірної земельної ділянки у державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та надання її в оренду.

Заслухавши доповідь судді -доповідача , пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 22.03.1990 року держплемптахозаводу ім. Фрунзе, в подальшому Державному підприємству "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе НАУ" видано державний акт на право постійного користування землею серії Б № 014870. Площа земельної ділянки наданої в постійне користування ДП "НДГГЛЗ ім. Фрунзе" складає 4077,0 га. Цільове призначення земельної ділянки - для сільськогосподарського призначення.

25.06.2007 р. рішенням 13 сесії 5 скликання Фрунзенської сільської ради № 291 узгоджено ЗАТ "УМЗ" (в подальшому ПАТ "МТС") місце розташування радіотехнічного об'єкту на земельній ділянці загальною площею 0,0050га по вул. Гагаріна, 4 в с. Фрунзе Сакського району АР Крим на землях, не наданих у власність чи постійне користування в межах населеного пункту, надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду для розташування радіотехнічного об'єкту. Дане рішення дійсне до 25.06.2008 р.

11.02.2010 р. рішенням 39 сесії 5 скликання Фрунзенської сільської ради № 849 зокрема затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки ЗАТ "УМЗ" (в подальшому ПАТ "МТС") для розташування радіотехнічного об'єкту загальною площею 0,0050 га із земель сільськогосподарського призначення ДП "НДГІПЗ ім. Фрунзе" НАУ в межах населеного пункту на території Фрунзенської сільської ради, вилучено вказану земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення ДП "НДГІПЗ ім. Фрунзе" НАУ, переведено дану земельну ділянку із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики й передано в оренду ЗАТ "УМЗ" строком на 10 років для розміщення радіотехнічного об'єкту.

19.05.2010 р. рішенням 41 сесії 5 скликання Фрунзенської сільської ради № 892 "Про затвердження договору оренди землі, укладеного сільським головою від імені Фрунзенської сільської ради із ЗАТ "Український мобільний зв'язок" на території Фрунзенської сільської ради в межах населеного пункту" вирішено затвердити договір оренди землі між Фрунзенською сільською радою та ЗАТ "УМЗ", укладений 29.03.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про визнання недійсними рішень Фрунзенської сільської ради № 291 від 25.06.2007 р., № 849 від 11.02.2010 р., про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.03.2010 р., укладеного між Фрунзенською сільською радою та ЗАТ "Український мобільний зв'язок" та зобов'язання ЗАТ "УМЗ" повернути земельну ділянку, з посиланням на перевищення Фрунзенською сільською радою повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України та прийняття спірних рішень в порушення статті 84 і пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, з огляду на відсутність у органу місцевого самоврядування повноважень на розпорядження землями державної власності.

Статтею 84 Земельного кодексу України визначено правовий режим земель державної власності та визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Частиною 3 статті 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать: зокрема земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Відповідно до пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що згідно витягу з протоколу №3 засідання вченої ради Національного аграрного університету від 25.09.2008р. вбачається, що останнім надано згоду на вилучення земельної ділянки із земель державної власності, які знаходяться в постійному користуванні ДП "НДППЗ ім. Фрунзе НАУ" в межах населеного пункту на території Фрунзенської сільської ради Сакського району лише 25.09.2008 р.

Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; в) держава, що реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За приписами статті 142 цього Кодексу, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації

Судом першої інстанції було встановлено, що ДП "НДППЗ ім. Фрунзе", який згідно державного акта на землю є постійним користувачем спірної земельної ділянки, є державним підприємством, у зв'язку з чим припинення його права постійного користування землею здійснюється власником земельної ділянки, тобто відповідним державним органом виконавчої влади, якому делеговані такі повноваження, а не органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що рішення Фрунзенської сільської ради № 291 від 25.06.2007 року та № 849 від 11.02.2010 року прийняті з порушенням вимог діючого законодавства України з перевищенням повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України , в порушення статті 84 Земельного кодексу України та пункту 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України , а тому підлягають визнанню недійсними.

Крім того, судом першої інстанції з посиланням на приписи статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зазначено, що оскільки судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 29.03.2010 р., укладений між Фрунзенською сільською радою та ЗАТ"Український мобільний зв'язок" укладений на підставі рішень Фрунзенської сільської ради № 291 від 25.06.2007 року та № 849 від 11.02.2010 року, які прийняті з порушенням вимог діючого законодавства України, то і сам договір оренди земельної ділянки від 29.03.2010 р. підлягає визнанню недійсним.

Статтею 105 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, а у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Проте, скасовуючи рішення, судом апеляційної інстанції були залишені поза увагою приписи законодавства та не спростовано висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду піддягає скасуванню, а рішення -залишенню в силі.

Керуючись статтями 111 9 , 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 р. у справі № 5002-29/3022-2011 скасувати, а рішення господарського суду АР Крим від 29.09.2011 р. залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач