Постанова

від 24.04.2012 по справі 5020-537/2011-1629/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5020-537/2011-1629/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка I.A. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Саранюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Индустрия - Сервис"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2012 року

у справі № 5020-537/2011-1629/2011

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Вегес"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Индустрия - Сервис"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова контора "Сова"

про визнання векселя таким, що не підлягає оплаті та визнання вексельного зобов'язання недійсним

за участю представників

позивача -Монько С.В.

відповідачів 1. не з'явився

2. не з'явився

3. не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю „Опт-ИндустріяВ» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» , товариства з обмеженою відповідальністю „Индустрия-СервисВ» , товариства з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВАВ» про визнання переказного векселя серії АА № 0024861, виданий товариством з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» 05 червня 2009 року та пред'явлений до оплати товариством з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВАВ» , таким, що не підлягає оплаті, та визнання вексельного зобов'язання за даним векселем недійсним.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 червня 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2011 року вищезазначені рішення скасовано, а справу №5020-537/2011 передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17 жовтня 2011 року справу прийнято до провадження присвоєно №5020-537/2011-1629/2011.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 грудня 2011 року (суддя Єфременко О.О.) у справі №5020-537/2011-1629/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2012 року (судді: Гонтар В.І., Борисова Ю.В., Плут В.М.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія" задоволено. Визнано таким, що не підлягає оплаті переказний вексель серії АА №0024861, виданий товариством з обмеженою відповідальністю "Вегес" 05.06.2009р., а також визнано недійсним зобов'язання за даним векселем.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Идустрия-Сервис" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 01.12.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Опт-Индустрія" у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що при винесенні постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-ИндустріяВ» (покупець) 17 липня 2006 року укладений договір купівлі-продажу товару, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар, який визначається згідно з заявкою покупця, вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов'язувався прийняти зазначений товар та сплатити його вартість.

Відповідно до пункту 3.2. зазначеного договору покупець зобов'язується сплатити 100% вартості товару протягом 20 (двадцяти) днів з дня фактичного отримання останнього відповідно до вимог діючого законодавства України.

Факт належної поставки покупцю товару відповідно до видаткової накладної №ВГ-0000005 від 17 липня 2006 року загальною вартістю 900000,48 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи покупця, скріпленим печаткою покупця, що містяться на зазначеній накладній, довіреністю серії ЯЛД № 315689 від 17 липня 2006 року.

08 липня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Индустрия-СервисВ» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» (покупець) був укладений договір поставки № 08/7, згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов'язувався постачати у встановлені договором строки у власність покупця рибопродукцію (товар), а покупець -приймати та оплачувати товар.

Відповідно до пункту 4.2. зазначеного договору загальна сума даного договору встановлюється у розмірі 3000000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 6.3. договору поставки № 08/7 визначена можливість застосування у взаєморозрахунках між сторонами простих та переказних векселів.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» та товариством з обмеженою відповідальністю „Индустрия-СервисВ» за період з 01 січня 2005 року по 05 червня 2009 року, внаслідок здійснення товарних поставок та часткових оплат за договором поставки № 08/7 від 08 липня 2005 року, сальдо на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Индустрия-СервисВ» склало 1018410,34 грн.

05 червня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» (трасантом) був оформлений переказний вексель серії АА 0024861, відповідно до якого платник (трасат)-товариство з обмеженою відповідальністю „Опт-ИндустріяВ» 05 квітня 2011 року заплатить товариству з обмеженою відповідальністю „Индустрия-СервисВ» суму у розмірі 900000,48 грн.

За актом прийому-передачі векселя від 05 червня 2009 року переказний вексель серії АА 0024861 був переданий товариством з обмеженою відповідальністю „ВегесВ» та прийнятий товариством з обмеженою відповідальністю „Индустрия-СервисВ» .

21 лютого 2011 року переказний вексель серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року був проданий товариству з обмеженою відповідальністю „Правова контора „СОВАВ» на підставі договору купівлі-продажу векселів № Б110221-1/1.

06 квітня 2011 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Конновим Олександром Євгеновичем був складений акт про протест векселя про неоплату.

Враховуючи, що предметом даного спору є відносини щодо вексельного зобов'язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме Закону України „Про обіг векселів в УкраїніВ» , Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, постанова Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселівВ» , а також норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Одним із видів боргових цінних паперів згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" є векселі. Пунктом 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" з урахуванням приписів п.7 ст. 164 Господарського кодексу України встановлено, що векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст.1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до положень статті 1 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель містить:

1. Назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2. Безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

3. Найменування особи, яка повинна платити (трасат);

4. Зазначення строку платежу;

5. Зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

6. Найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

7. Зазначення дати і місця складання векселя;

8. Підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Статтею 2 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів зазначених вище не має сили переказного векселя.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що переказний вексель серії АА 0024861 від 05 червня 2009 року в частині з надписом акцептовано не міститься підпису платника.

У відповідності до встановленого постановою Правління Національного банку України № 508 від 16 грудня 2002 року визначення, акцепт -засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу. Акцепт має бути безумовним. Він має бути надписаний на векселі і може складатися лише з підпису трасата на лицьовому боці векселя. Акцепт трасата може бути обмежений частиною вексельної суми. Якщо за час від акцепту до пред'явлення векселя до платежу в текст векселя були внесені зміни без згоди акцептанта, останній відповідає згідно з умовами наданого ним акцепту. Акцептант -особа, яка бере на себе зобов'язання платежу за переказним векселем (трасат або посередник в акцепті). Акцептант відповідає згідно з умовами свого акцепту.

З вищезазначеного вбачається, що взяття зобов'язань здійснити платіж за переказним векселем має відбуватись шляхом акцепту, що полягає у здійсненні відповідного напису чи підпису на векселі. Відсутність акцепту свідчить про те, що взяття зобов'язань здійснити платіж за переказним векселем не відбулось, тобто згідно з положеннями ст.28 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі не відбулось і виникнення у держателя права вимоги, що ґрунтується на переказному векселі.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірний вексель не має сили переказного векселя, а тому у товариства з обмеженою відповідальністю не виникло жодних зобов'язань з оплати суми зазначеної у ньому.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Частиною 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає в перевірці застосування норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Индустрия-Сервис" залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2012 року зі справи №5020-537/2011-1629/2011 залишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

В. І. Саранюк