Постанова

від 07.08.2008 по справі 20-5/092-7/126

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 07 серпня 2008 р.                                                                                   

№

20-5/092-7/126 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -  головуючого (доповідача), Бенедисюка І.М.,

Стратієнко Л.В.,

за

участю представників сторін: позивача - ОСОБА_2,

відповідача

-

розглянувши

касаційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1. на рішення господарського суду

м.Севастополя від 8 січня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 13 травня 2008 року у справі за позовом ВАТ

"Техком Севастополь" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

про розірвання договору купівлі-продажу нежилих приміщень та за зустрічним

позовом про зобов'язання здійснити нотаріальне посвідчення договору

купівлі-продажу від 23.08.2002 року,

встановив:

Позивач

звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом до відповідача про

розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме: частини

профілакторію а/к-1 (літера Б ІІ-2, III), розташованого за АДРЕСА_1, загальною

площею 216,4 м (реконструйованою площею 338 м ), вартістю 37100 грн., укладеного

23.08.2002 року між відкритим акціонерним товариством "Севастопольська

автобаза", правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство

"Техком Севастополь" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

          Відповідач, в свою чергу, звернувся до

позивача з зустрічною позовною заявою про зобов'язання ВАТ "Техком

Севастополь" здійснити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу

від 23 серпня 2002 року.

Рішенням

господарського суду м.Севастополя від 8 січня 2008 року (суддя Шевчук Н.Г.) в

задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

        Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року рішення суду скасоване

частково. Позов ВАТ "Техком Севастополь" задоволений. Розірваний

договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.08.2002 року, а саме:

частини профілакторію а/к (літера Б ІІ-2, III), розташованого за АДРЕСА_1,

загальною площею 216,4 кв.м (реконструйованою площею 338 кв.м), вартістю 37100

грн., укладений між відкритим акціонерним товариством "Севастопольська

автобаза" (правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство

"Техком Севастополь") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

В

іншій частині рішення суду залишене без змін.

          У касаційній скарзі суб'єкт

підприємницької діяльностіОСОБА_1. просить скасувати вказані судові рішення,

посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та

процесуального права.

Заслухавши

пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі

встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність

застосування апеляційним господарським судом, при прийнятті оскаржуваної

постанови, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з таких підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2002 року між ВАТ

"Севастопольська автобаза", правонаступником якого є відкрите

акціонерне товариство "Техком Севастополь" та приватним підприємцем

ОСОБА_1. був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме:

частини профілакторію а/к-1 (літера Б ІІ-2, III), розташованого за АДРЕСА_1,

загальною площею 216,4 кв.м (реконструйованою площею 338 кв.м ), вартістю 37100

грн.

Відповідно

до акту оцінки та пунктів 1.3, 2.1 і 2.2 укладеного договору вартість будівель

складає 37100 гривень, які покупець зобов'язаний внести за придбане майно

протягом 12 місяців шляхом безготівкового перерахунку і внесків готівки через

касу продавця.

Згідно

п.1.2 вказаного договору передбачено, що право власності на майно переходить до

покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Пізніше

між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. та ВАТ "Севастопольська

автобаза", правонаступником якого є позивач у справі, була укладена

додаткова угода до договору купівлі-продажу будівлі від 23.08.2008 року, при

цьому дату укладення додаткової угоди не зазначено.

Умовами

вказаної додаткової угоди сторони домовились про здійснення заліку зустрічних

зобов'язань, а саме зарахування сум сплачених за договором оренди з правом

викупу №17/10-003/10 від 15.10.2001 року та доповнення №2 від 15.10.2001 року

до договору оренди від 01.11.1998 року в рахунок погашення зобов'язань за

договором купівлі-продажу від 23.08.2002 року.

Відповідно

до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням

зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк

виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування

зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї з сторін.

Однак,

якщо одна з сторін звернулась з заявою про залік, а друга сторона зобов'язання

протипоставить цій вимозі заперечення відносно характеру, строку, розміру

виконання та таке інше, в такому випадку спір підлягає судовому вирішенню, і

залік можливий лише за рішенням суду (господарського суду).

Як

правильно встановлено судом апеляційної інстанції, 15 жовтня 2001 року між ВАТ

"Севастопольська автобаза" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був

укладений договір №17/10 003/10, предметом якого є оренда нежитлового

приміщення складу зберігання оборотних агрегатів, площею 98,8 м. кв., вартістю

15273 грн. на строк 10 років з 20.09.2001 року до 20.09.2011 року з правом

викупу. При цьому, майно, що орендується, використовується для створення

інфраструктури по ремонту та обслуговуванню автомобілів.

Умовами

вказаного договору був визначений порядок викупу майна, що орендується, а саме,

викуп орендуємого об'єкта нерухомості здійснюється за його розрахунковою

вартістю на момент укладення цього договору. Орендуєме майно переходить у

власність орендаря з моменту внесення ним всієї належної суми орендної плати за

весь період дії цього договору та здійснення розрахунків в погашення

розрахункової вартості майна, що орендується. Викуп майна оформляється

договором купівлі-продажу між орендодавцем та орендарем.

При

цьому, орендар вносить 50% від розрахункової вартості майна на розрахунковий

рахунок орендодавця протягом перших 36 місяців дії цього договору, а залишок

суми (50% від розрахункової вартості) підлягає внесенню на розрахунковий

рахунок орендодавця, починаючи з моменту виконання пункту 8.1.1 цього договору,

щоквартально в рівних частках, одночасно з перерахуванням орендної плати.

Порядок

передачі та оформлення права власності на орендуєме майно здійснюється

сторонами за актом прийому-передачі протягом 30 календарних днів з моменту

закінчення дії договору, а також здійснення орендарем останнього перерахування

орендної плати та розрахункової вартості майна на розрахунковий рахунок

орендодавця в порядку, передбаченому пунктом 8.1 договору.

Орендар

має право завершити розрахунки по викупу об'єкта, що орендується, достроково. У

випадку дострокового викупу об'єкту цей договір припиняється.

Пунктом

4.4 договору передбачено, що початок виплати орендної плати настає з моменту

завершення монтажних, обробних і підготовчих робіт та здачі в експлуатацію

об'єкту в приміщенні, що орендується, але не пізніше, ніж через рік з моменту

підписання договору.

Крім

того, актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2002 року підтверджена

сплата позивачем на користь відповідача за договором оренди з правом викупу

40571,14 грн., включаючи орендну плату та вартість орендованого майна.

Також,

правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, що 23 серпня 2002 року

між ВАТ "Севастопольська автобаза" та фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1. був укладений договір купівлі-продажу приміщення, яким передбачено

передачу у власність позивача нежитлових приміщень: частини профілакторію а/к

-1 (літери Б ІІ-2, III), загальною площею 216,4 кв.м (реконструйованою площею

338 кв.м), що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Ковпака, 5, вартістю

37100 грн., згідно акта оцінки без посилання на договір оренди з правом викупу

від 15.10.2001 року.

При

цьому, пунктом 2.1 зазначеного договору передбачений обов'язок покупця внести

37100 грн. за придбані будівлі протягом 12 місяців.

11

травня 2005 року позивачем на адресу відповідача була направлена заява про

проведення заліку зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з тим, що він

достроково оплатив вартість придбаного шляхом викупу об'єкту, що

підтверджується платіжними дорученнями та актом звірки взаєморозрахунків станом

на 01.09.2002 року і за договором оренди від 15.10.2001 року переплата складає

38919,11 грн., яку, за твердженням відповідача, позивач зобов'язаний зарахувати

в погашення боргу підприємця ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу в сумі 37100

грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням

господарського суду м.Севастополя від 17 квітня 2007 року по справі №20-7/005,

яке вступило в законну силу, відмовлено в задоволенні позову щодо здійснення

зарахування зустрічних вимог з тих підстав, що проведення заліку вимог по

сплаті за договором оренди з правом викупу №17/10-003/10 і доповненням №2 від

15.10.2001 року до договору оренди від 01.11.1998 року та зобов'язань з оплати

за договором купівлі-продажу від 23.08.2003 року шляхом укладення додаткової

угоди до договору купівлі-продажу будівлі шляхом викупу від 23.08.2002 року

неможливо.

Враховуючи

викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що

зарахування зустрічних однорідних вимог за умовами додатку до договору

купівлі-продажу від 23.08.2002 року здійснити не можливо, оскільки вимоги не є

зустрічними за своєю правовою природою.

Крім

того, вірно встановлено судом апеляційної інстанції відсутність доказів

підтверджуючих факт сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. вартості

нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 23.08.2002 року.

Також,

умовами спірного договору купівлі-продажу від 23.02.2002 року не передбачено

іншого засобу виконання зобов'язання покупця щодо порядку розрахунків ніж

шляхом безготівкового перерахування готівкових коштів та внесення готівки через

касу продавця в сумі 37100 грн.

Відповідно

до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства.

Згідно

ч.2 ст.193 Господарського суду України, кожна сторона повинна вжити всіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На

підставі п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення

зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від

зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання

договору.

Виходячи

з викладеного, апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про

задоволення позовних вимог позивача щодо розірвання спірного договору

купівлі-продажу нежитлових приміщень та обгрунтовано скасував рішення місцевого

суду в частині відмови в задоволенні первісного позову ВАТ "Техком

Севастополь", залишивши без змін рішення суду в частині відмови в

задоволенні зустрічних позовних вимог за їх необгрунтованістю.

Касаційною

інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність наведеним судом

нормам матеріального права.

Наведені

висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та

діючому законодавству.

Доводи

касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної постанови помилкові і не

відповідають матеріалам справи.

З

урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

          На підставі викладеного та керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року залишити

без змін, а касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

-без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                

В. Дерепа

Судді                                                                                         

І.Бенедисюк                            

Л.Стратієнко