Рішення

від 02.04.2012 по справі 5011-24/513-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/513-2012 02.04.12

За позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

до 1) приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова

група"

2) іноземної юридичної особи "Ядран-галенська лабораторія д.д."

про відшкодування шкоди 38 752, 66 грн. в порядку регресу.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -пред. за довір. №11-03/11 від 03.01.12р.

від відповідача1: ОСОБА_2 - пред. за довір. №0112-17 від 03.01.12р.

від відповідача2: ОСОБА_3 -пред. за довір. №79/12 від 06.03.12р.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" та іноземної юридичної особи "Ядран-галенська лабораторія д.д." про відшкодування шкоди 38 752, 66 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/513-2012 та призначено її до розгляду на 02.02.2012р.

01.02.2012р. представник відповідача1 надіслав телеграму про відкладення розгляду справи. Крім того, 01.02.2012р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечував, вказуючи, що позивачем на надано суду постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, з огляду на вказане, відповідач1 просив суд відмовити у задоволення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача1.

07.07.2012р. представник позивач надав через канцелярію суду клопотання про заміну відповідача2, а саме представництво "Ядран-галенська лабораторія д.д." на належного іноземну юридичну особу "Ядран-галенська лабораторія д.д.". Позивач обґрунтовував своє клопотання тим, що відповідач2 представництво "Ядран-галенська лабораторія д.д." не є юридичною особою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2012р. було замінено представництво "Ядран-галенська лабораторія д.д." на належного відповідача2 іноземну юридичну особу "Ядран-галенська лабораторія д.д.".

17.02.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду письмові пояснення до позовної заяви, у яких зазначив, що згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Кіровоградській області, вих. №6/0020 від 06.01.2009р., 04 січня 2009 року в м. Кіровограді, на перехресті вулиць Кропивницького та Преображенської відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Nissan Miсra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить і яким керував страхувальник та транспортного засобу "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4. За довідкою ВДАІ з обслуговування м. Кіровограда при УМВС України в Кіровоградській області, вих. №1593 від 14.01.2009р., дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 16.11. Правил дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабіну Міністрів України №1306 від 10.10.2001р.

Крім того, позивач зазначає, що згідно постанови №18 про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.01.2009р., в причинному зв'язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди є невиконання вимог правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 Але враховуючи те, що тілесні ушкодження, отримані гр. ОСОБА_5, несуть характер легких тілесних ушкоджень, що виключає склад злочину, передбачений ст. 286 Кримінального кодексу України, в порушенні кримінальної справи відмовлено в зв'язку з відсутністю складу злочину.

Оскільки на момент настання ДТП гр. ОСОБА_4 працювала в представництві "Ядран-галенська лабораторія д.д.", то згідно ст. 1172 ЦК України, відповідальність за заподіяну шкоду повністю несе "Ядран-галенська лабораторія д.д.".

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3516212 від 14.08.2008р., цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить представництву "Ядран-галенська лабораторія д.д." застрахована у відповідача1. Отже, як вказує позивач, відповідач1 повинен відшкодувати позивачу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 990, 00 грн. (з урахуванням франшизи), а згідно ст. 1194 ЦК України, представництво "Ядран-галенська лабораторія д.д." повинно вплатити суму в розмірі 13 762, 66 грн.

В судовому засіданні 20.02.2012р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вих. №18/09-1121 від 10.01.2012р.

Представник відповідача1 заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача2 також заперечував проти задоволенні позовної заяви та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 15.03.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів по справі.

12.03.2012р. представник відповідача1 надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача1 13.03.2012р. надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

13.03.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що постановою №18 про відмову в порушенні кримінальної справи, яку було винесено 14.01.2009р. інспектором з дізнання групи оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування м. Кіровограда при УМВС України в Кіровоградській області ст. лейтенантом Ющенком Я.Ю. встановлено, що водій ОСОБА_4, 1984 р.н., керуючи автомобілем "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в порушення п. 8.1., 16.11 Правил дорожнього руху України, не виконала вимогу дорожнього знака 2.1. ПДР України "Дати дорогу", при цьому виїхала на перехрестя, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем "Nissan Miсra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, 1986 р.н., яка рухалася ліворуч по головній дорозі. Крім того, позивач зазначає, що згідно ст. 35 ГПК України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться про розгляді справи.

Представник відповідача2 13.03.2012р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував з наступних підстав. Відповідач2 вказує, що ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди не виконувала свої трудові (службові) обов'язки. Крім того, відповідач2 зазначає, що позивачем не надано суду доказів притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, а отже, вина особи не може вважатися доведеною.

В судовому засіданні 15.03.2012р. представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача1 та відповідача2 та продовжено строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, на п'ятнадцять днів.

29.03.2012р. від моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит від 26.03.2012р. №6958/7-3-11р.

В судовому засіданні 02.04.2012р. сторони надали суду додаткові усні пояснення по справі.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.04.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2008р. товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (далі -позивач, страховик) та ОСОБА_5 (далі - страхувальник) був укладений договір №180/02-5635382 добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки "Nissan Miсra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

04.01.2009р. на перехресті вулиць Кропивницького та Преображенської в м. Кіровограді, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Як вказує позивач, згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Кіровоградській області, вих. №6/0020 від 06.01.2009р., 04 січня 2009 року в м. Кіровограді, на перехресті вулиць Кропивницького та Преображенської відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Nissan Miсra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить і яким керував страхувальник та транспортного засобу "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4.

За довідкою ВДАІ з обслуговування м. Кіровограда при УМВС України в Кіровоградській області, вих. №1593 від 14.01.2009р., дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 16.11. Правил дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабіну Міністрів України №1306 від 10.10.2001р.

Позивач зазначає, що згідно постанови №18 про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.01.2009р., в причинному зв'язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди є невиконання вимог правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 Але враховуючи те, що тілесні ушкодження, отримані гр. ОСОБА_5, несуть характер легких тілесних ушкоджень, що виключає склад злочину, передбачений ст. 286 Кримінального кодексу України, в порушенні кримінальної справи відмовлено в зв'язку з відсутністю складу злочину.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 78 704, 84 грн., що підтверджується висновком №7 автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків заподіяних власникові "Nissan Miсra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 21.01.2009р.

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 04.02.2009р., страхового акту №02-4535-09 від 12.02.2009р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2725 від 27.03.2009р.

На підставі страхового акту №02-4535-09Д від 18.08.2009р. позивач здійснив другу виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 23 752, 66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9844 від 08.09.2009р., платіжним дорученням №11068 від 06.10.2009р., платіжним дорученням №11347 від 13.10.2009р.

Згідно полісу ВС/3516212 від 14.08.2008 відповідачем-1 була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача-2 під час експлуатації автомобіля "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, про що зазначено зокрема і у витягу з сайту МТСБУ.

Позивач зазначає, що відповідач1 повинен відшкодувати позивачу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Крім того, як вказує позивач, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_4 працювала в представництві "Ядран-галенська лабораторія д.д.", а транспортний засіб "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким вона керувала належить представництву "Ядран-галенська лабораторія д.д.". Оскільки представництво "Ядран-галенська лабораторія д.д." не є юридичною особою, то відповідальність за заподіяну шкоду повністю несе "Ядран-галенська лабораторія д.д.", Хорватія в розмірі 13 762, 66 грн., а також відповідач-1 в розмірі 24 990,00 грн., оскільки у нього була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача-2 під час експлуатації автомобіля "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно полісу ВС/3516212 від 14.08.2008.

Таким чином, позивач наполягає на стягнені з відповідачів в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 38 752, 66 грн. згідно ст.1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено повністю з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд зазначає, що для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:

1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2) Наявність шкоди.

3) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4) Вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ), викладена зокрема в ухвалі від 21.12.2005).

Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач в підтвердження наявності вини працівника відповідача-2 (ОСОБА_4), який керував під час ДТП належним відповідачу -2 автомобілем "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідальність за яким застрахована у відповідача -1 згідно полісу ВС/3516212 від 14.08.2008, і, відповідно, в підтвердження набуття права регресу, посилається на постанову №18 про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.01.2009р., оскільки позивач вважає, що вказаною постановою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода є наслідком невиконання водієм ОСОБА_4 вимог правил дорожнього руху України Але враховуючи те, що тілесні ушкодження, отримані гр. ОСОБА_5, несуть характер легких тілесних ушкоджень, що виключає склад злочину, передбачений ст. 286 Кримінального кодексу України, в порушенні кримінальної справи відмовлено в зв'язку з відсутністю складу злочину, а копію даної постанови направлено до ВДАІ з обслуговування м. Кривій Ріг для притягнення гр. ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 35.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент здійснення ДТП) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування мають міститися обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази , що підтверджують її відповідно до законодавства.

Крім того, твердження позивача, щодо того, що ст. 35 ГПК України, встановлено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи, судом не приймаються, з огляду на наступне.

В п. 4 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. №04-5/239 Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вказано, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність вини особи (ОСОБА_4), яка керувала під час ДТП транспортним засобом "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу -2 і цивільно - правова відповідальність якого під час експлуатації вказаного автомобіля застрахована у відповідача-1 за полісом ВС/3516212 від 14.08.2008, - позивачем суду не подано, як не подано і доказів того, що станом на момент вирішення спору ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення і, як наслідок, вказана особа притягнута до будь-якої обумовленої законом відповідальності.

Отже, враховуючи те, що згідно ст.ст. 1191, ст. 1172 Цивільного кодексу України підставами для відшкодування позивачу в порядку регресу сум страхового відшкодування є саме наявність вини особи, у даному випадку наявність вини працівника відповідача-2, цивільно -правова відповідальність якого щодо експлуатації транспортного засобу була застрахована у відповідача -1 , а вина особи, яка є працівником відповідача-2 (ОСОБА_4), цивільна правова відповідальність якого щодо експлуатації автомобіля "Дачія Логан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у відповідача-1 згідно полісу ВС/3516212 від 14.08.2008 - у вчиненні правопорушення не підтверджена належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави, обумовлені ст.1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, для відшкодування позивачу в порядку регресу страхового відшкодування за рахунок відповідача -2 в сумі 13 762, 66 грн., а також за рахунок відповідача -1 в сумі 24 990,00 грн. -у суду відсутні, і вимоги позивача про стягнення з відповідачів зазначених сум задоволенню не підлягають.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні позову. Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев