Ухвала

від 03.05.2012 по справі 2-1028/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1028/2008 Провадження № 22-ц/0290/1039/2012Головуючий в суді першої інстанції:Гриценко І.Г. Категорія: 37 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012 м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Шемети Т. М.

суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В.,

при секретарі: Сніжко О. А.,

з участю ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Іванівської сільської ради про визнання права власності, та встановлення факту, що має юридичне значення, та за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Іванівської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, про визнання недійсним рішення сесії сільської ради, та встановлення порядку користування земельною ділянкою ,-

в с т а н о в и л а :

04.09.2007р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Іванівської сільської ради Вінницького району про встановлення факту, що померла 5 січня 1996 року ОСОБА_10 володіла, користувалася і розпоряджалася АДРЕСА_1 який складався з буд. «А», на правах власника по день своєї смерті, також просила визнати за нею право власності на вказаний будинок, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_10, яка була головою колгоспного двору по АДРЕСА_1. Позивач з 1990 року теж являлась членом цього ж колгоспного двору, а тому після смерті голови двору з 1996 року було відкрито особовий рахунок на домоволодіння вже на неї та зазначено її головою двору. Однак, як виявилося. Правовстановлюючі документи на будинок, не зважаючи на те, що він 1923 року забудови. Відсутні, а за даними ООБТІ при інвентаризації будинок було записано на покійну ОСОБА_10.

08.07.2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Іванівської сільської ради Вінницького району з позовом про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, про визнання недійсним рішення сесії сільської ради, а також встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.07.2008 року обидва позови були об'єднані в одне провадження.

В ході розгляду справи сторони дійшли мирової угоди, яка ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2008 року була визнана на наступних умовах:

- встановлено факт володіння, користування та розпорядження на правах власника будинком з господарськими будівлями та спорудами 1923 року забудови, в АДРЕСА_1 ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року;

- визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 100% будинку з господарськими будівлями та спорудами, 1923 року забудови, в АДРЕСА_1;

- визнано частково недійсним рішення Іванівської сільської ради №136 13 сесії 5 скликання від 24.12.2007 року про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, 0.25 га для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд і 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту, а саме в частині 0,06 га земельної ділянки виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходяться збудований будинок "Б", сарай "В", гараж "Д" і гараж "Г", що побудовані ОСОБА_6 з її чоловіком в АДРЕСА_1;

- зобов'язано Іванівську сільську раду, до 01.09.08 року зобов'язана розглянути заяву ОСОБА_4 і ОСОБА_6 щодо 0,06 га землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, по АДРЕСА_1;

- ОСОБА_6 згодна з тим, щоб ОСОБА_4 проживала один рік до 30.07.09 року в її будинку в кімнаті 2-7 та користуватися загальним входом в будинок;

- ОСОБА_4 в подальшому не буде мати претензій до ОСОБА_6, ОСОБА_4 щодо збудованого будинку в період з 1991 року по 2000 р. господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

- Прийнято відмову ОСОБА_6, ОСОБА_7 від позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності на спадкове майно і про визнання недійсним рішення Іванівської сільської ради №136 від 24.12.2007 р. в частині 0,34 га по АДРЕСА_1

- Провадження по справі закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою в частині визнання мирової угоди, ОСОБА_2 01.03.2012 року подав через Вінницький районний суд Вінницької області апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2008 року. Апелянт посилається на те, що суд, визнавши мирову угоду, порушив його права та інтереси: визнав за його дружиною ОСОБА_6 та сином ОСОБА_4 право власності на збудований в 1992-1996 роках ним будинок. В даному випадку суд вийшов за межі позовних вимог, так як такі позовні вимоги не заявлялися та порушив його права як власника новозбудованого будинку, не залучив його до участі у справі.

ОСОБА_4 та ОСОБА_9 подали письмові заперечення проти апеляційної скарги та просять в її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Ухвала суду повинна відповідати вимогам ст.ст. 209, 210 ЦПК України, повинна бути законною та мотивованою.

Винесена судом першої інстанції ухвала від 30.07.2008 року не відповідає вимогам процесуального закону та постановлена з їх порушенням:

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було подано заяву про прийняття відмови від позову в частині вимоги про визнання недійсним рішення сесії Іванівської сільської ради № 136 від 24.12.2007 р. в частині надання згоди на передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0, 400 га, в тому числі: 0, 2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0, 1500 га для ведення особистого селянського господарства в

-2-

АДРЕСА_1, одночасно в заяві викладено клопотання про залишення без розгляду вимоги про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Іванівка Вінницького району та вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до частки кожного із спадкоємців у будинку, тобто по 1/3 частці (а.с.54, т.2).

При надходженні такої заяви суд повинен був вирішити заявлені клопотання у відповідності до вимог закону. Інститут відмови від позовних вимог та залишення позовної вимоги без розгляду -це різні поняття та не можуть бути суміщені.

В разі прийняття відмови від позову провадження по справі в цій частині закривається (ст.. 205 ч.1 п. 3) та наслідком закриття провадження по справі є перешкодою для повторного звернення до суду з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (ст. 206 ч.3 ЦПК України).

Залишення заяви без розгляду (ст.. 207 ЦПК України) - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Залишення заяви без розгляду здійснюється мотивованою ухвалою судді або суду, на яку може бути подана апеляційна скарга, оскільки вона перешкоджає подальшому руху. На відміну від закриття провадження в справі, у разі залишення заяви без розгляду ця стаття передбачає інші процесуальні наслідки. Після усунення обставин, що були підставами залишення заяви без розгляду, заінтересована особа вправі знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку.

Таким чином, суміщення таких клопотань позивачів не є можливим та по кожному клопотанню повинно було бути прийнято відповідне рішення суду: про закриття провадження по справі в частині позовних вимог та про залишення частини позовних вимог без розгляду. Всупереч цьому суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив про прийняття відмови ОСОБА_6, ОСОБА_7 від усіх заявлених позовних вимог: про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності на спадкове майно і про визнання недійсним рішення Іванівської сільської ради №136 від 24.12.2007 р. в частині 0,34 га по АДРЕСА_1 При цьому слід зазначити, що будь-якої заяви з приводу вимоги про визнання за позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 права власності на частки спадкового майна після смерті ОСОБА_12 позивачі до суду не подавали. Отже, суд першої інстанції невірно вирішив заявлене клопотання лише на підставі ст.. 205 ЦПК України, не застосувавши положення ст.. 207 ЦПК України та вийшов за межі поданого клопотання, прийнявши відмову і від вимоги, від якої позивачі не відмовлялися.

Що стосується мирової угоди: після подання відповідного клопотання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про залишення частини позовних вимог без розгляду та про відмову від частини позовних вимог, залишилась по суті невирішеною заявлена ними вимога про визнання за ними права власності на частки в спадковому майні та позовні вимоги ОСОБА_4 про встановлення факту володіння, користування та розпорядження на правах власника будинком з господарськими будівлями та спорудами 1923 року забудови, в АДРЕСА_1 ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року та про визнання за нею права приватної власності на АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, «мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову». Всупереч цій нормі права суд першої інстанції визнав мирову угоду, ряд положень якої не стосується заявлених позовних вимог, а саме: - визнано частково недійсним рішення Іванівської сільської ради №136 13 сесії 5 скликання від 24.12.2007 року про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, 0.25 га для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд і 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту, а саме в частині 0,06 га земельної ділянки виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходяться збудований будинок "Б", сарай "В", гараж "Д" і гараж "Г", що побудовані ОСОБА_6 з її чоловіком в АДРЕСА_1 і Вінницького району; - зобов'язано Іванівську сільську раду, до 01.09.08 року зобов'язана розглянути заяву ОСОБА_4 і ОСОБА_6 щодо 0,06 га землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, по АДРЕСА_1.

Отже, визнавши укладену сторонами мирову угоду в цілому, суд порушив положенням ст.. 175 ЦПК України.

Окрім того слід зазначити, що ОСОБА_2 як представник ОСОБА_8 не був повідомлений належним чином про день та час слухання справи, а заява на а.с. 53, т. 1 є неінформативною (кому адресована, ким написана, тощо), а тому не може братися до уваги; в матеріалах справи відсутня інформація з нотаріальної контори щодо прийняття чи неприйняття спадщини після смерті ОСОБА_10, без якої вирішення даної справи є неможливим.

Таким чином, винесена 30.07.2008 року Вінницьким районним судом ухвала постановлена з порушенням вимог ст.ст. 175, 205, 207 ЦПК України, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому підлягає скасуванню, а справа -направленню до суду першої інстанції для належного вирішення заявлених клопотань та позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 липня 2008 року скасувати, справу направити до Вінницького районного суду для продовження розгляду.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т.М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

В.В. Сопрун

З оригіналом згідно: Т.М.Шемета