Вирок

від 13.04.2007 по справі 1-15/2007

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-15 Категорія 65

Справа № 1-15 Категорія 65

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року                                  Маневицький

районний суд Волинської області

в складі:        головуючого                                                  Невара О.В.

при

секретарі                                               Леферович

І.М.

з участю        прокурора                                                     Лікунова Ю.О.

потерпілої                                                    ОСОБА_2

представника

цивільного позивача          ОСОБА_3

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Холоневичі Ківерцівського району Волинської області,

мешканця с Велика Осниця Маневицького району Волинської області, українця,

громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого

Великоосницьким сільським головою, потерпілого внаслідок Чорнобильської

катастрцфи, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 КК, ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний

ОСОБА_1., перебуваючи на посаді Великоосницького сільського голови, будучи

посадовою особою місцевого самоврядування 9

категорії 8 рангу, 21 вересня 2006 року, достовірно

знаючи про перебування у власності сім'ї ОСОБА_4 трьохкімнатної приватизованої

квартири в м. Кузнецовську Рівненської області за адресою: АДРЕСА_1, яку вона

отримала 15.12.1993 року з

послідуючим зняттям її з черги квартирного обліку, а також про те, що члени

сім'ї ОСОБА_4 на квартирному обліку, як такі, що потребують поліпшення житлових

умов, в Кузнецовському міськвиконкомі Рівненської області не перебувають, в

порушення вимог ст.ст. 31,

34, 39 Житлового кодексу України, п.п. 2, 13, 15, 19, 20 „Правил

обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих

приміщень", не перевіривши, чи потребує зазначена сім'я поліпшення

житлових умов, достовірно знаючи, що на розгляд виконавчого комітету

Великоосницької сільської ради Маневицького району не було винесено питання про

постановку на квартирну чергу сім'ї ОСОБА_4, зловживаючи службовим становищем,

склав і видав завідомо неправдиве рішення виконавчого комітету Великоосницької

сільської ради Маневицького району №

35 від 21.09.2006 року про

взяття сім'ї ОСОБА_4 на квартирний облік та включення її в списки громадян, які

мають право на позачергове отримання житла. На підставі рішення виконавчого

комітету Великоосницької сільської рада Маневицького району № 36 від 21.09.2006

року вивільнене житлове приміщення по АДРЕСА_2 було виділено сім'ї ОСОБА_4

згідно ордера б/н від 21.09.2006 року. Таким чином, внаслідок неправомірних дій

сільського голови ОСОБА_1. сім'ї ОСОБА_4 було надано житловий будинок з

господарськими будівлями та спорудами, вартістю 57149 гривень, який перебував в комунальній власності

територіальної громади сіл Великоосницької сільської ради Маневицького району,

та порушено конституційні права на житло ОСОБА_2, яка з 2001

року перебуває

на квартирному обліку у Великоосницькій сільській раді Маневицького району на

першочергове отримання житла, чим заподіяно її інтересам істотну шкоду.

Крім того, ОСОБА_1., перебуваючи на посаді

Великоосницького сільського голови, будучи посадовою особою місцевого

самоврядування 9 категорії

8 рангу, 21 вересня 2006 року в порушення

п.п. 15, 20 „Правил

обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих

приміщень", достовірно знаючи, що на розгляд виконавчого комітету

Великоосницької сільської ради Маневицького району не було винесено питання про

постановку на квартирну чергу сім'ї ОСОБА_4, склав і видав завідомо неправдиве

рішення виконавчого комітету Великоосницької сільської ради Маневицького району

№ 35 від 21.09.2006 року про взяття

сім'ї ОСОБА_4 на квартирний облік та включення її в списки громадян, які мають

право на позачергове отримання житла, незважаючи на те, що таке рішення на

розгляд виконавчого комітету не виносилося і рішення про взяття сім'ї ОСОБА_4

на квартирний облік не приймалося.

Крім того, ОСОБА_1., перебуваючи на посаді Великоосницького сільського

голови, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 9 категорії 8 рангу, у

листопаді 2003 року, у

вересні 2004 року, у

листопаді 2005 року,

зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог ст. 59 Закону України

„Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року та п. 4

Постанови Кабінету Міністрів України №

2288 від 13.12.1999 року

„Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої

влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури,

судів та інших органів", достовірно знаючи, що питання надання

матеріальних допомог сільському голові здійснюється лише за рішенням

відповідної ради у межах затвердженого фонду оплати праці працівників апарату

відповідного органу, видав розпорядження №

12-ос від 11.11.2003

року, розпорядження №

3-рв від 10.09.2004 року,

розпорядження № 5-рв від

23.11.2005 року про

виплату йому, як сільському голові, матеріальних допомог відповідно в сумі 343 гривень 35 копійок, 325 гривень 26 копійок, 448 гривень 02 копійок,

внаслідок чого ОСОБА_1 було незаконно виплачено з місцевого бюджету кошти на

загальну суму 1116 гривень 63 копійки, які він

використав на власні цілі.

Підсудний

ОСОБА_1. вину свою в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. З ст. 191 КК, ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366 КК України

визнав частково і показав, що всі рішення про виплату йому премій, надання

матеріальних допомог, встановлення надбавок і доплат до посадових окладів за

період 2003-2006 років

приймались сесіями Великоосницької сільської ради, що підтверджується

відповідними протоколами та рішеннями відповідних сесій сільської ради. Не

заперечує, що розпорядження № 12-ос від 11.11.2003 року, розпорядження № 3-рв

від 10.09.2004 року, розпорядження № 5-рв від 23.11.2005 року про виплату йому,

як сільському голові, матеріальних допомог відповідно в сумі 343 гривень 35

копійок, 325 гривень 26 копійок, 448 гривень 02 копійок були ним видані з

порушенням діючого законодавства, оскільки питання про надання цих матеріальних

допомог на розгляд сесій Великоосницької сільської ради, як це передбачено

законодавством, не виносились, а ці розпорядження були затверджені уже після

отримання ним вказаних коштів на наступних сесіях сільської ради, як

розпорядження, прийняті в міжсесійний період. Підтвердив, що 2.08.2006 року в

комунальну власність територіальної громади сіл Великоосницької сільської ради

було передано житловий будинок ОСОБА_5, яка отримала житло в м. Луцьку по

переселенню із забрудненої зони, як потерпіла від аварії на ЧАЕС. Не заперечує,

що на розгляд виконкому 21.09.2006

року виносилось питання лише про надання житлового будинку з господарськими

будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 сім'ї ОСОБА_4 Рішення виконкому

Великоосницької сільської ради № 36 від 21.09.2006 року про надання вказаного

будинковолодіння сім'ї ОСОБА_4 дійсно було прийняте членами виконкому. При

цьому він запевнив членів виконкому, що це рішення буде законним, оскільки

сім'я ОСОБА_4 має право відповідно до законодавства на отримання цього житла.

Ні з якими документами при розгляді цього питання він нікого не знайомив,

ніяких документів членам виконкому не показував. Він знав, що сім'я ОСОБА_4

дійсно

не перебуває на квартирному обліку, як така, що потребує поліпшення житлових

умов, в Кузнецовському міськвиконкомі, оскільки має у власності приватизовану

трьохкімнатну квартиру в м. Кузнецовськ Рівненської області. Станом на 21.09.2006 року сім'я

ОСОБА_4 на території Маневицького району Волинської області зареєстрована не

була, на квартирному обліку у Великоосницькій сільській раді не перебувала.

Рішення виконкому Великоосницької сільської ради № 35 від 21.09.2006 року про

взяття сім'ї ОСОБА_4 на квартирний облік та включення її в списки громадян, які

мають право на позачергове отримання житла, було підготовлене ним особисто. Це

питання на розгляд виконкому 21.09.2006

року не виносилось, членами виконкому не приймалось. На підставі вказаних

рішень ним 21.09.2006 року

було видано ордер сім'ї ОСОБА_4 на будинковолодіння по АДРЕСА_2. У вчиненому

розкаюється, просив його суворо не карати.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1. вину в інкримінованих йому

злочинах, передбачених ч. З ст. 191

КК, ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366 КК України,

визнав частково, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами,

дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства

по даній кримінальній справі.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що з 2001 року перебуває

на квартирній черзі у Великоосницькій сільській раді Маневицького району як

така, що потребує поліпшення житлових умов. їй відомо, що рішенням виконкому

Великоосницької сільської ради від 21.09.2006

року будинковолодіння по АДРЕСА_2, що перебувало у комунальній власності

територіальної громади сіл Великоосницької сільської ради, було передане сім'ї

ОСОБА_4 Дане будинковолодіння належало матері ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка отримала

житло в м. Луцьк по переселенню. Вважає, що вказаним рішенням виконкому було

порушено її право на отримання житла. На даний час вона ніяких претензій до

сільського голови ОСОБА_1., який своїми незаконними діями сприяв сім'ї ОСОБА_4

у отриманні колишнього будинковолодіння її матері ОСОБА_5, не має. У виборі

покарання, на яке заслуговує підсудний, покладається на думку суду.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні

підтвердили, що на засіданні виконкому 21.09.2006

року розглядалось лише питання про надання житлового будинку з

господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_2 і перебували

у комунальній власності територіальної громади сіл Великоосницької сільської

ради, сім'ї ОСОБА_4 Ніяких документів сільський голова ОСОБА_1. на засіданні

виконкому для ознайомлення не показував, сказав, що рішення про надання

вказаного будинковолодіння сім'ї ОСОБА_4 буде законним, оскільки її сім'я має

право згідно законодавства на отримання цього житла. Рішення про взяття сім'ї

ОСОБА_4 на квартирний облік та включення її в списки громадян, які мають право

на позачергове отримання житла, на виконкомі 21.09.2006 року не приймалось.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що на

засіданні виконкому 21.09.2006

року присутня не була, так як надавала меддопомогу хворому. Які питання

розглядались на виконкомі, їй невідомо. Чому в протоколі засідання виконкому

вказано, що вона була присутня на виконкомі 21.09.2006 року і голосувала при прийнятті рішень, пояснити не може.

Свідок ОСОБА_3 в

судовому засіданні підтвердила, що на засіданні виконкому

21.09.2006  року присутня не була, так як перебувала у відпустці.

Протокол засідання

виконкому та проекти рішень належним чином оформила із записів, наданих

сільським

головою ОСОБА_1., та за його вказівкою.

Протоколом

виїмки від 30.01.2007 року,

протоколом огляду речових доказів від

30.01.2007 року (а.с. 267,

268) підтверджується, що в ході проведення вказаних слідчих дій

було вилучено у Великоосницькій сільській раді Маневицького документи,

подані ОСОБА_4 для отримання житла, а також прийняті виконкомом сільської ради 21.09.2006 року

рішення з

приводу постановки на позачергову квартиру чергу сім'ї ОСОБА_4 та надання їй

житла на території Великоосницької сільської ради.

З дослідженого в судовому засіданні повідомлення

начальника Маневицького РВ УМВС України у Волинській області Іващенка І.О.

(а.с. 133) встановлено,

що групою ДСБЕЗ Маневицького РВ УМВС було зібрано матеріали по факту незаконних

дій Великоосницького сільського голови ОСОБА_1., який склав завідомо неправдиве

рішення виконкому Великоосницької сільської ради № 35 від 21.09.2006 року про

постановку сім'ї ОСОБА_4 на квартирну чергу. В подальшому на підставі вказаного

рішення та рішення виконкому № 36 від 21.09.2006 року сім'ї ОСОБА_4 було надано

житловий будинок, який перебував у комунальній власності територіальної громади

сільської ради. Зазначене підтверджується рапортом ст. о/у групи ДСБЕЗ

Маневицького РВ УМВС Наумюка І.О. (а.с. 134), згідно якого в ході проведеної

перевірки було виявлено факт зловживання службовим становищем Великоосницьким

сільським головою ОСОБА_1. при вирішенні питання про постановку на квартирний

облік сім'ї ОСОБА_4 у вересні 2006

року.

Повідомленням виконавчого комітету Кузнецовської міської

ради Рівненської області №

04/46-22/1253 від 12.09.2006

року (а.с. 151), яке

оглядалось судом, підтверджується, що 15.12.1993

року ОСОБА_10.,

ОСОБА_11 та їх синам була надана трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 відповідно

до норм житлового законодавства із зняттям з черги. Квартира ними

приватизована. На квартирному обліку при міськвиконкомі зазначені громадяни не

перебувають. Зазначене підтверджується довідками № 2618 від 15.08.2006 року, №

3103 від 29.08.2006 року, виданими ЖЕД № З м. Кузнецовська Рівненської області

(а.с. 158-159), згідно яких сім'я ОСОБА_4 прописана і проживає в м.

Кузнецовську за адресою: АДРЕСА_1; свідоцтвом про право власності на житло від

23.03.2001 року (а.с. 167), відповідно до якого квартира в м. Кузнецовську,

АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної сумісної власності сім'ї

ОСОБА_4.

Довідкою Великоосницької сільської ради Маневицького району № 2218 від

06.11.2006 року (а.с. 155), яка досліджувалась в судовому засіданні,

підтверджується, що станом на 21.09.2006 року ОСОБА_4 та члени її сім'ї на

території сільської ради зареєстровані не були.

З рішень виконавчого комітету Великоосницької сільської ради № 35, № 36 від

21.09.2006 року (а.с 171-172), які оглядались в судовому засіданні, встановлено,

що згідно вказаних рішень було взято на квартирну чергу сім'ю ОСОБА_4 в складі 4 чоловік та

включено в списки позачергового отримання житла; надано ОСОБА_4 та її сім'ї

житловий будинок в АДРЕСА_2.

З дослідженого судом ордера на жиле приміщення (а.с. 152) встановлено, що

вказаний ордер було видано сім'ї ОСОБА_4 на будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2.

З оглянутих в судовому засіданні розпоряджень № 12-ос від 11.11.2003 року,

№ 3-рв від 10.09.2004 року, № 5-рв від 23.11.2005 року, які були вилучені

1.11.2006 року у Великоосницькій сільській раді Маневицького району під час

проведення огляду місця події (а.с. 5-6) встановлено, що вказані розпорядження

були видані ОСОБА_1. про виплату йому, як сільському голові, матеріальних

допомог відповідно в сумі 343 гривень 35 копійок (розпорядження № 12-ос від

11.11.2003 року), в сумі 325 гривень 26 копійок (розпорядження № 3-рв від

10.09.2004 року), в сумі 448 гривень 02 копійок (розпорядження № 5-рв від

23.11.2005 року).

Органами

досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на

посаді Великоосницького сільського голови, будучи посадовою особою місцевого

самоврядування 9 категорії

8 рангу, у вересні

2004 року,

зловживаючи своїм службовим  

становищем,   в   порушення  

вимог   ст.   59   Закону   України  

„Про   місцеве

самоврядування

в Україні" від 21.05.1997

року та п. 4 Постанови

Кабінету Міністрів України №

2288 від 13.12.1999 року

„Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої

влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури,

судів та інших органів", достовірно знаючи, що преміювання сільських голів

здійснюється лише за рішенням відповідної ради у межах затвердженого фонду

оплати праці працівників апарату відповідного органу, видав розпорядження № 26-ос від 27.09.2004 року про виплату

йому, як сільському голові, премії в сумі 168

гривень 70 копійок,

внаслідок чого ОСОБА_1 було незаконно виплачено з місцевого бюджету кошти на

вказану суму, які він використав на власні цілі.

Законом України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні

правопорушення" від 2

червня 2005 року,

який набрав чинності з дня опублікування -30.06.2005

року, було внесено зміни до ст. 51

КУпАП.

Відповідно до ст. 51

КУпАП, викладеній у новій редакції, адміністративна відповідальність настає

в тому випадку, коли правопорушником вчинено дрібне викрадення чужого майна

шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати незалежно від того, на

які форми власності посягала особа. Крім того, встановлено, що викрадення

чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення

правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

а також, яке вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, організованою

групою, поєднане з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, якщо

вартість викраденого чужого майна знову ж таки не перевищує трьох

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон,

який скасовує або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто

поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом

чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання,

але мають судимість. З цього випливає, що суд має закрити нерозглянуті

кримінальні справи про правопорушення, які з набранням Законом чинності

перестали визнаватися злочинами. Підлягають також закриттю справи, які надійшли

до суду з обвинувальним висновком, за ініціативою суду, а також за ініціативою

прокурора, обвинуваченого, підсудного, їх захисників чи законних представників

в порядку ст. 248 або ст. 282 КПК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК

України з посиланням на ст. 5 КК України.

Згідно п. 22.5 ст. 22 Закону України

„Про податок з доходів фізичних осіб" від

2003                      

року, який набрав чинність з 1.01.2004 року, для

кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень, сума

неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної

пільги, визначеної підпунктом 6.1.1

пункту 6.1 статті 6 цього Закону для

відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22

Закону, тобто на момент заволодіння ОСОБА_1. коштами відповідно до виданого

ним розпорядження № 26-ос

від

2004                      

року, шляхом зловживання службовим становищем, розмір

неоподатковуваного мінімуму становив 61

гривню 50 копійок,

а отже сума коштів - 168

грн. 70 копійок,

якими незаконно заволодів ОСОБА_1., недостатня для кваліфікації вчиненого ним

правопорушення як злочину (61.5

грн. х 3=184.50 грн.).

На підставі викладеного, суд вважає, що епізод заволодіння ОСОБА_1. коштами

на суму 168 грн. 70 копійок, шляхом

зловживання службовим становищем, на підставі виданого розпорядження № 26-ос від 27.09.2004 року про виплату

йому премії, підлягає виключенню з його обвинувачення за відсутністю складу

злочину.

Органами

досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на

посаді Великоосницького сільського голови, будучи посадовою особою місцевого

самоврядування 9 категорії

8 рангу, в січні,

листопаді, грудні 2003 року,

травні, вересні, грудні 2004

року, січні, липні, жовтні та грудні 2005

року, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог ст. 59 Закону України

„Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року та п. 4

Постанови Кабінету Міністрів України №

2288 від 13.12.1999 року

„Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату

органів

виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів

прокуратури, судів та інших органів", достовірно знаючи, що питання

преміювання, надання матеріальних допомог, встановлення надбавок і доплат до

посадових окладів сільських голів здійснюється лише за рішенням відповідної

ради у межах затвердженого фонду оплати праці працівників апарату відповідного

органу, дав вказівку секретарям сільської ради ОСОБА_12 та ОСОБА_3 внести в

протокол № 5 від 31.01.2003 року, рішення № 5/3 від 31.01.2003 року, протокол № 10 від 26.12.2003 року, рішення № 10/9 від 26.12.2003 року, протокол № 15 від 19.01.2005 року та рішення № 15/10 від 19.01.2005 року завідомо

неправдиві дані про те, що на сесії сільської ради розглядалось питання про

встановлення йому надбавки за виконання особливо важливої роботи. В дійсності

такі питання на сесії не розглядались і рішення із цього приводу депутатами не

приймались. Внаслідок цього упродовж 2003-2005

років ОСОБА_1. незаконно отримав надбавки за виконання особливо важливої

роботи в сумі 3731 гривень 73 копійки. Крім

того, ОСОБА_1. дав вказівки секретарям сільської ради внести в протокол № 3 від

24.11.2003 року, рішення № 3/5 від 24.11.2003 року, протокол № 12 від

25.05.2004 року, рішення № 12/10 від 25.05.2004 року, протокол № 13 від

30.09.2004 року, рішення № 13/14 від 30.09.2004 року, протокол № 14 від

16.12.2004 року, рішення № 14/11 від 16.12.2004 року, протокол № 19 від

7.07.2005 року, рішення № 19/8 від 7.07.2005 року, протокол № 20 від 28.10.2005

року, рішення № 20/8 від 28.10.2005 року, протокол № 21 від 22.12.2005 року,

рішення № 21/10 від 22.12.2005 року завідомо неправдиві дані про те, що на

сесії сільської ради розглядалось питання про виплату йому премій. В дійсності

такі питання на сесії не розглядались і рішення із цього приводу депутатами не

приймались. Внаслідок цього упродовж 2003-2005

років ОСОБА_1. незаконно отримав премії на суму 2024 гривень 45 копійок. Крім

того, ОСОБА_1. дав вказівки секретарям сільської ради внести в протокол № 9 від

24.11.2003 року, рішення № 9/5 від 24.11.2003 року, протокол № 14 від

16.12.2004 року, рішення № 14/12 від 16.12.2004 року, протокол № 21 від

22.12.2005 року, рішення № 21/12 від 22.12.2005 року завідомо неправдиві дані

про те, що на сесії сільської ради розглядалось питання про виплату йому

матеріальної допомоги. В дійсності такі питання на сесії не розглядались і

рішення із цього приводу депутатами не приймались. Внаслідок цього упродовж 2003-2005 років ОСОБА_1.

незаконно отримав матеріальні допомоги на суму 1081 гривень 72

копійки. На підставі підроблених протоколів та рішень Великоосницькому

сільському голові ОСОБА_1 упродовж 2003-2006 років було незаконно виплачено з

місцевого бюджету кошти в сумі 6837 грн. 90 коп., які він використав на власні

цілі.

Крім

того, в січні, листопаді, грудні 2003 року, травні, вересні, грудні 2004 року,

січні, липні, жовтні, грудні 2005 року та січні 2006 року Великоосницьким

сільським головою ОСОБА_1. в протокол № 5 від 31.01.2003 року, рішення № 5/3

від 31.01.2003 року, протокол № 10 від 26.12.2003 року, рішення № 10/9 від

26.12.2003 року, протокол № 15 від 19.01.2005 року та рішення № 15/10 від

19.01.2005 року внесено завідомо неправдиві дані про те, що на сесії сільської

ради розглядалось питання про встановлення йому надбавки за виконання особливо

важливої роботи. Аналогічним чином ОСОБА_1. в протокол № З від 24.11.2003 року,

рішення № 3/5 від 24.11.2003 року, протокол № 12 від 25.05.2004 року, рішення №

12/10 від 25.05.2004 року, протокол № 13 від 30.09.2004 року, рішення № 13/14

від 30.09.2004 року, протокол № 14 від 16.12.2004 року, рішення № 14/11 від

16.12.2004 року, протокол № 19 від 7.07.2005 року, рішення № 19/8 від 7.07.2005

року, протокол № 20 від 28.10.2005 року, рішення № 20/8 від 28.10.2005 року,

протокол № 21 від 22.12.2005 року, рішення № 21/10 від 22.12.2005 року внесено

завідомо неправдиві дані про те, що на сесії сільської ради розглядалось

питання про виплату йому премій. Разом з тим, ОСОБА_1. вніс в протокол № 9 від

24.11.2003 року, рішення № 9/5 від 24.11.2003 року, протокол № 14 від

16.12.2004 року, рішення № 14/12 від 16.12.2004 року, протокол № 21 від

22.12.2005 року, рішення № 21/12 від 22.12.2005 року завідомо неправдиві дані

про те, що на сесії сільської ради розглядалось питання про виплату йому

матеріальної допомоги. В дійсності такі питання на сесії не розглядались і

рішення із цього приводу депутатами не приймались.

Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні

злочинів, передбачених ч. З ст. 191

КК, ч. 1 ст. 366 КК України, по

вказаних епізодах не знайшло підтвердження в судовому засіданні, а тому вони

підлягають виключенню з його обвинувачення за недоведеністю.

Так, в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_13,

ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

ОСОБА_22., ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_12, ОСОБА_3 підтвердили, що рішення про

преміювання сільського голови ОСОБА_1., надання йому матеріальної допомоги,

встановлення надбавок і доплат до посадових окладів за період 2003-2006 років в

дійсності розглядались на сесіях Великоосницької сільської ради, про що є

відповідні записи в протоколах та рішеннях вказаних сесій. Коли хто з них був

присутній на якій сесії, точно сказати не можуть, не пам'ятають. Вказали, що не

були присутні на всіх сесіях сільської ради, а тому не можуть в судовому

засіданні кожен особисто стверджувати, що рішення про преміювання сільського

голови ОСОБА_1., надання йому матеріальної допомоги, встановлення надбавок і

доплат до посадових окладів за період 2003-2006

років в дійсності не розглядались на сесіях Великоосницької сільської ради.

А тому суд не бере до уваги показання вказаних свідків, які вони давали в ході

досудового слідства по даній кримінальній справі в тій частині, що питання

преміювання, надання матеріальних допомог, встановлення надбавок сільському

голові ОСОБА_1 у 2003-2006

роках ніби не розглядались на сесіях Великоосницької сільської ради, так як

вони більш нічим не підтверджуються і не знайшли підтвердження в ході судового

розгляду даної справи.

З досліджених в судовому засіданні протоколу № 5 від 31.01.2003

року, рішення № 5/3 від 31.01.2003 року, протоколу № 10 від 26.12.2003 року, рішення № 10/9 від 26.12.2003 року, протоколу № 15 від 19.01.2005 року та рішення № 15/10 від 19.01.2005 року

встановлено, що на вказаних сесіях Великоосницької сільської ради розглядались

питання про встановлення сільському голові ОСОБА_1 надбавки за виконання

особливо важливої роботи.

З оглянутих судом протоколу №

3 від 24.11.2003 року,

рішення № 3/5 від 24.11.2003 року, протоколу № 12 від 25.05.2004 року, рішення № 12/10 від 25.05.2004 року, протоколу № 13 від 30.09.2004 року, рішення № 13/14 від 30.09.2004 року, протоколу № 14 від

2004                      

року, рішення №

14/11 від 16.12.2004 року,

протоколу № 19 від 7.07.2005 року, рішення № 19/8 від 7.07.2005 року, протоколу № 20 від 28.10.2005 року, рішення № 20/8 від

2005                      

року, протоколу №

21 від 22.12.2005 року,

рішення № 21/10 від 22.12.2005 року

встановлено, що на вказаних сесіях Великоосницької сільської ради розглядались

питання про виплату сільському голові ОСОБА_1 премій.

З досліджених в судовому засіданні протоколу № 9 від 24.11.2003

року, рішення № 9/5 від 24.11.2003 року, протоколу № 14 від 16.12.2004 року, рішення № 14/12 від 16.12.2004 року, протоколу № 21 від 22.12.2005 року, рішення № 21/12 від 22.12.2005 року

встановлено, що на вказаних сесіях Великоосницької сільської ради розглядались

питання про надання сільському голові ОСОБА_1 матеріальної допомоги.

Аналізуючи

зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає,

що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочини, передбачені ч. З ст. 191 КК, ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366 КК України,

оскільки вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою

своїм службовим становищем, повторно; будучи службовою особою, зловживаючи

службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, інших особистих інтересів

та в інтересах третіх осіб використав службове становище всупереч інтересам

служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам

окремих громадян; вчинив службове підроблення шляхом внесення до офіційних

документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видачі завідомо неправдивих

документів.

Суд вважає, що така форма вчинення злочину, передбаченого

ст. 191 КК

України, як привласнення, підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1.,

оскільки не знайшла підтвердження в ході розгляду даної кримінальної справи.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_1. вчинив три

злочини, один з яких відноситься до тяжких, інші - до злочинів невеликої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: його

позитивну характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до

кримінальної відповідальності, є потерпілим внаслідок Чорнобильської

катастрофи.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1., суд відносить

його щире каяття.

Обставин, що

обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1., судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1., а

також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами

можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді обмеження

волі в межах санкції статей, по яких він притягується до кримінальної

відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з

випробуванням та встановленням іспитового строку, та з позбавленням права

обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.

Оскільки підсудному призначається покарання не пов'язане з реальним

позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу

йому слід залишити попередню -

підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Згідно ст. 1166 Цивільного

кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також

шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному

обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудного ОСОБА_1. прокурором

Маневицького району в інтересах Великоосницької сільської ради Маневицького

району Волинської обласної про стягнення незаконно отриманих коштів на загальну

суму 7457 грн. 23 копійки,

підлягає до часткового задоволення. З підсудного підлягають стягненню на

користь Великоосницької сільської ради Маневицького району кошти на загальну

суму 1116 грн. 63 копійки, які були ним незаконно отримані, що знайшло

підтвердження під час судового розгляду даної кримінальної справи.

Речові докази - протокол № 5 від 31.01.2003 року, рішення № 5/3 від

31.01.2003 року, протокол № 9 від 24.11.2003 року, рішення № 9/5 від 24.11.2003

року, протокол № 10 від

2003                     

року, рішення № 10/9 від 26.12.2003 року, протокол № 12

від 25.05.2004 року, рішення № 12/8 від 25.05.2004 року, протокол № 13 від

30.09.2004 року, рішення № 13/14 від

2004                     

року, протокол № 14 від 16.12.2004 року, рішення № 14/11

від 16.12.2004 року, рішення № 14/12 від 16.12.2004 року, протокол № 15 від

19.01.2005 року, рішення № 15/10 від 19.01.2005 року, протокол № 19 від

7.07.2005 року, рішення № 19/8 від 7.07.2005 року, протокол № 20 від 28.10.2005

року, рішення № 20/8 від 28.10.2005 року, протокол № 21 від

року,

рішення № 21/10 від 22.12.2005 року, рішення № 21/12 від 22.12.2005 року,

протокол № 22 від 19.01.2006 року, рішення № 22/8 від 19.01.2006 року, рішення

виконкому сільської ради № 35 від 21.09.2006 року, № 36 від 21.09.2006 року,

заяву ОСОБА_4, копію консультативного заключения № 193, довідку ЖЕД № 3 від

29.08.2006 року, відповідь з виконкому Кузнецовської міської ради № 04/46-22/1253

від 12.09.2006 року, копії документів ОСОБА_4 та ОСОБА_10. на 2 аркушах, копію

експертного заключения № 860, копію довідки № 54, копію довідки ЖЕД № 3, копію

свідоцтва про шлюб, копію технічного паспорта на квартиру № 6392, копію

свідоцтва про право власності на житло, довідку на ім'я ОСОБА_25.,

розпорядження № 12-ос від 11.11.2003 року, розпорядження № 3-рв від 10.09.2004

року, розпорядження № 5-рв від 23.11.2005 року, розпорядження № 26-ос від

27.09.2004 року (а.с. 268-269) - слід залишити при справі.

Керуючись ст.ст.

323, 324 КПК України,

ст. 1166 ЦК України,

суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 191 КК, ч. 1 ст. 364 КК, ч. 1 ст. 366 КК України,

призначивши покарання:

-  за ч. 1

ст. 191 КК

України - 3 (три)

роки обмеження волі з позбавлення права

обіймати посади, пов'язані з виконанням

організаційно-розпорядчих обов'язків, на строк 2

(два) роки;

·

за ч. 1

ст. 364 КК

України - 1 (один)

рік обмеження волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням

організаційно-розпорядчих обов'язків, на строк 1 (один) рік.

·

ч. 1

ст. 366 КК

України - 1 (один)

рік обмеження волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням

організаційно-розпорядчих обов'язків на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК

України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш

суворим остаточно визначити до відбування 3

(три) роки обмеження волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з

виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК

України засудженого ОСОБА_1. від відбування призначеного основного покарання у

вигляді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років

іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього

обов'язки.

На підставі ст. 76 КК

України зобов'язати засудженого ОСОБА_1. не виїжджати за межі України на

постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично

з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу

залишити попередню - підписку

про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Великоосницької сільської ради Маневицького

району (р/р 35410002000977

в ГУДК у Волинській області, код ЄДРПОУ 04334293, МФО 803014) 1116 (одну тисячу сто

шістнадцять) гривень 63 копійки.

Речові докази - протокол

№ 5 від 31.01.2003 року, рішення № 5/3 від 31.01.2003 року, протокол № 9 від 24.11.2003 року, рішення № 9/5 від 24.11.2003 року, протокол № 10 від

2003                     

року, рішення №

10/9 від 26.12.2003 року,

протокол № 12 від 25.05.2004 року, рішення № 12/8 від 25.05.2004 року, протокол № 13 від 30.09.2004 року, рішення № 13/14 від

2004                     

року, протокол №

14 від 16.12.2004 року,

рішення № 14/11 від 16.12.2004 року, рішення № 14/12 від 16.12.2004 року, протокол № 15 від 19.01.2005 року, рішення № 15/10 від 19.01.2005 року, протокол № 19 від 7.07.2005 року, рішення № 19/8 від 7.07.2005 року, протокол № 20 від 28.10.2005 року, рішення № 20/8 від 28.10.2005 року, протокол № 21 від

року,

рішення № 21/10 від 22.12.2005 року, рішення № 21/12 від 22.12.2005 року, протокол № 22 від 19.01.2006 року, рішення № 22/8 від 19.01.2006 року, рішення

виконкому сільської ради №

35 від 21.09.2006 року, № 36 від 21.09.2006 року, заяву

ОСОБА_4, копію консультативного заключения

№ 193, довідку ЖЕД №

3 від 29.08.2006 року,

відповідь з виконкому Кузнецовської міської ради № 04/46-22/1253 від 12.09.2006 року, копії документів ОСОБА_4 та ОСОБА_10. на 2 аркушах, копію

експертного заключения №

860, копію довідки № 54, копію

довідки ЖЕД № 3, копію

свідоцтва про шлюб, копію технічного паспорта на квартиру № 6392, копію свідоцтва

про право власності на житло, довідку на ім'я ОСОБА_25., розпорядження № 12-ос від 11.11.2003 року,

розпорядження № 3-рв від

10.09.2004 року,

розпорядження № 5-рв від

23.11.2005 року,

розпорядження № 26-ос

від 27.09.2004 року - залишити при

справі.

На вирок

може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через

Маневицький районний суд протягом 15

діб з моменту його проголошення.