Ухвала

від 26.04.2012 по справі 2а-3048/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р. Справа № 142246/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське виробниче підприємство "Максан" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року про закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське виробниче підприємство "Максан" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними дій та наказу,-

встановив:

17.03.2011 року позивач звернувся в суд із позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова по складенню Акту про результати невиїзної документальної перевірки від 08 лютого 2011 року №86/23-118/23270601.

Представником позивача подано до суду заяви про уточнення позовних вимог від

11.07.2011 року та від 21.07.2011 року, відповідно до яких просить визнати протиправними дії відповідача щодо викладення в акті про результати перевірки від 08.02.2011 року № 86 23-118/23270601 висновків про нікчемність, фіктивність правочинів та відповідні висновки про завищення валових доходів, валових витрат, завищення податкового зобов'язання, податкового кредиту, а також наказ відповідача від 27.01.2011 року № 70.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ЛВП «МАКСАН» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року-відповідачем складено акт перевірки від 08.02.2011 року № 86/23-118/23270601, в якому, на думку позивача, викладено неправомірні висновки.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання протиправними дій по складенню акта перевірки. Клопотання мотивоване тим, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень не породжує будь-яких прав і обов'язків осіб, а тому не може бути предметом спору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі № 2а-3048/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське виробниче підприємство «МАКСАН» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними дій та наказу, в частині визнання протиправними дій щодо викладення в акті від 08.02.2011 року № 86/23-118/23270601 висновків про нікчемність, фіктивність правочинів та відповідних висновків про завищення валових доходів, валових витрат, а також завищення податкового зобов'язання, та податкового кредиту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Наказу від 27.01.2011 року № 70 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, згідно з ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТзОВ «ЛВП «МАКСАН» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 08.02.2011 року №86/23-118/23270601.

Під час проведення вказаної перевірки відповідач дійшов висновку, що ТзОВ «ЛВП «МАКСАН» порушено ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товари, послуги по вказаних правочинах не були придбані в порушення ст.ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України. Перевіркою також, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, що викладено в акті від 08.02.2011 року №86/23-118/23270601.

При винесення оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з таких міркувань.

Дії відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків за результатами проведення такої перевірки стосуються фіксування і оформлення результатів перевірки, а також формування самого акту, не створюють для позивача прав та обов"язків. Такі дії не носять правового характеру та не мають самостійного юридичного значення, а тому не є діями, які в розумінні ст. 17 КАС України, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що вимоги позивача стосовно визнання протиправними висновків і дій відповідача не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки безпосередньо випливають з акту перевірки, є його частиною, та за своєю правовою природою нерозривно пов'язані з останнім.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Законодавство України не містить заборони оскаржити дії податкових органів окремо від рішень податкових органів.

Саме на протиправності дій відповідача із викладення у акті перевірки висновків про нікчемність правочинів наголошується у позовній заяві. Оскільки юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини у державі, а для оскарження дій податкових органів встановлений судовий порядок то суд зобов'язаний був винести рішення по суті вимог.

Право на судовий захист встановлено щодо будь якої особи та щодо будь яких дій, бездіяльності чи рішення. "Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси" -стаття 6 КАС.

Згідно частини 2 статті 162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.

"Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень" - встановлено останнім абзацом частини 2 статті 162 КАС.

Згідно п.3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В силу п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. 195,ст. 197, п.3 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське виробниче підприємство "Максан" задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року про закриття провадження по справі № 2а-3048/11/1370 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: В.Я. Макарик

І.М.Обрізко