Рішення

від 03.05.2012 по справі 16/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.05.12

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел-факс 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

«26»квітня 2012р. справа № 5028/16/6/2012

Позивач: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , код ЄДРПОУ 31301827, вул. Шолуденка,1, м. Київ, 04116

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» , код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 24 323 494,58 грн.

суддя Фесюра М.В.

Представники сторін:

позивача: Романюк В.В.

відповідача: Ковальчук О.О.

Позивачем заявлено позов про стягнення 24 323 494,58 грн., в т. ч. 21 088 839,44 грн. основного боргу, 1 627 383,56 грн. пені, 892 586,86 грн. інфляційних, 714 684,72 грн. трьох відсотків річних за природний газ, поставлений протягом жовтня - грудня 2010 року на підставі договору поставки природного газу № 06/10-1404 БО-39.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову не заперечив. Однак, в частині стягнення пені Відповідач просить зменшити розмір пені до 1% від її заявленої суми, посилаючись у відповідності до п. 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України на наявність поважних причин. Зокрема, відповідач вказав на те, що заборгованість з оплати постачання за природний газ утворилася внаслідок тієї обставини, що органами місцевого самоврядування тарифи для опалення та підігріву води затверджувалися у меншому розмірі, ніж економічно -обґрунтовані тарифи, причому в порушення приписів статті 31 Закону України „Про житлово -комунальні послуги", без відшкодування з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Також, як на причину несвоєчасного проведення платежу за отриманий газ Відповідач вказує на неплатоспроможність населення, яке є споживачем тепло енергії.

Сторона, повідомила, що вона включена до Переліку підприємств паливно - енергетичного комплексу відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу»і в даний час перебуває у процедурі банкрутства. Відповідач вважає, що стягнення нарахованих позивачем інфляційних та трьох відсотків річних частково компенсує збитки позивача.

Позивач проти зменшення розміру пені заперечив з огляду на те, що вона нарахована відповідно до умов договору і що позивач також знаходиться в складних умовах функціонування.

Вислухавши пояснення повноважних представників, дослідивши докази, суд,-

ВСТАНОВИВ

14 жовтня 2010 року між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"(Постачальник) та ВАТ „Облтеплокомуненерго" (Покупець) укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/10-1404 БО-39 (далі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Згідно п. 1.2 Договору визначено обсяг постачання газу в період з 01.10.2010 по 31.12.2010 р. у розмірі 8252,580 тис. куб. м.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%;

Крім того, встановлено тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%., всього з ПДВ -2957,93 грн.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з жовтня 2010 по грудень 2010 року природний газ на суму 29 343 278,76 грн., що підтверджується копіями двосторонніх актів приймання-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 31.10.10р., 30.11.10р., 31.12.10р., які підписані сторонами та додані до матеріалів справи.

Згідно пункту 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 % відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, останній свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 8 254 439, 32 грн.

Заборгованість на час подання позову та розгляду справи судом становила 21 088 839,44 грн.

Відповідач, всупереч приписам ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів повного погашення заборгованості за отриманий газ.

Враховуючи невиконання договірних зобов'язань відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 627 383,56 грн. за прострочку виконання зобов'язання за період з 19.09.2011р. по 19.03.2012р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.3.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення Покупцем умов п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 9.3 договору, строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Крім того, позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% відсотки річних в сумі 714 684,72 грн. за несвоєчасні розрахунки за період з 21.11.2010 року по 19.03.2012 року та 892 586,86 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2010 року по лютий 2012 року.

Відповідач проти порядку та розміру донарахованих пені, інфляційних та річних не заперечив, проте просить суд скористатись наданим законодавством правом щодо зменшення розміру стягуваної пені до 1% від її заявленої суми.

Суд вважає за можливе частково задовольнити таке клопотання відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора , суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові , але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частково задовольняючи клопотання відповідача суд враховує наступне.

Боржником самостійно погашено основний борг за спожитий газ у розмірі 28 % від його загальної суми, а позивачем, крім пені, заявлено до стягнення також інфляційні та 3% річних, які частково компенсують порушення покупцем строків оплати газу.

Відповідач є підприємством ПЕК, яке включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05р. № 568.

Стосовно боржника господарським судом Чернігівської області 15.04.08р. порушено справу про банкрутство № 16/142б/88б (9/55б/25б) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. На даний час згідно ухвали господарського суду Чернігівської області від 17.02.11 у рамках провадження по згаданій справі про банкрутство відповідно до внесених Законом України від 13.01.11р. "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" змін, процедуру підготовчого засідання продовжено до 01.01.2013року.

Згідно наданих Відповідачем відомостей станом на 24.04.2012р. дебіторська заборгованість за надані послуги теплопостачання складає 69 014, 32 тис. грн.., в т.ч. населення - 29 936,83 тис. грн.., бюджетні установи -34 695,27 тис. грн..

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе скористатися наданим правом та зменшити розмір стягуваної пені до 10 % від її заявленої суми, в решті позовних вимог щодо стягнення пені має бути відмовлено, а позовні вимоги щодо основного боргу, інфляційних та 3 % річних підлягають повному задоволенню у заявлених сумах.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати мають бути покладені на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (вул. Комсомольська, 55 б, м. Чернігів, 14000 ЄДРПОУ 03357671) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 31301827, вул. Шолуденка,1, м. Київ, 04116) 21 088 839,44 грн. основного боргу, 162 738,36 грн. пені, 892 586,86 грн. інфляційних, 714 684,72 грн. трьох відсотків річних та 64 380 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03 травня 2012 року.

Суддя М.В.Фесюра