Постанова

від 24.04.2012 по справі 5015/6976/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.12 Справа № 5015/6976/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 21.02.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2012р.

у справі № 5015/6976/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Каскад», м. Львів

до відповідача 2 Сихівського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів

до відповідача 3 Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА», м. Харків

про визнання права власності на майно та про звільнення майна з-під арешту

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3 -представник;

від відповідача 1 -не з'явився;

від відповідача 2 -не з'явився;

від відповідача 3 -Суслов А.М. -представник.

Представнику позивача та відповідача 3 права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судових засіданнях були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від відповідача 1 та відповідача 2 суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Каскад»та відповідача 2, Сихівського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2012 року у цій справі, суддя Довга О.І., в задоволені позовних вимог відмовлено повністю; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області у справі №5015/6976/11 скасувати.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, зокрема, що рішення господарського суду винесене з порушенням норм матеріального права, є необ'єктивним, необґрунтованим та, на думку скаржника, підлягає скасуванню. Як зазначає далі скаржник, судом не в повному обсязі досліджено та не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, прийнято незаконне рішення, висновки викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Також скаржник вказує, що твердження суду про те, що сторони не приступили до виконання умов договору у зв'язку з відсутністю оплати за транспортні засоби, є безпідставними, оскільки факт передачі майна відбувся, що підтверджується накладною № 2-04 від 02.04.2011р., а обов'язок по оплаті не виник у зв'язку з накладенням арешту на майно ТзОВ «Торгово-виробнича фірма «Каскад»та неможливістю у зв'язку з цим зняти транспортні засоби з обліку в органах Державтоінспекції

Відповідач 2, Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в порядку ст. 96 ГПК України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2012р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач 3, ЗАТ «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА», в порядку ст. 96 ГПК України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2012р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач 1 письмового відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.96 ГПК України суду не направив.

Присутні представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу та поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "ТВФ "Каскад" та Сихівського ВДВС Львівського МУЮ про визнання права власності на майно: легковий автомобіль марки "Daimler Chrysler", моделі А-170 CDI, 2004 року випуску сірого кольору, кузов НОМЕР_4; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_3, реєстраційний державний № НОМЕР_1, синього кольору; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний державний № НОМЕР_2, синього кольору, та звільнення цього майна з-під арешту, керуючись ст.60 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2011р. залучено до справи в якості відповідача 3, Закрите акціонерне товариство "Автоторгова група "Спецтехніка" (а.с. 69-71).

У процесі розгляду справи, 23.01.2012р., позивачем подано уточнення до позовної заяви (а.с. 92-94), у яких позивач, зокрема, просив зобов'язати ТзОВ «ТПФ «Каскад»виконати умови Договору купівлі -продажу від 02 квітня 2011 року та зняти з реєстрації транспортні засоби в органах Державної інспекції.

02 квітня 2011 року між ТзОВ "ТПФ "Каскад" (Продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу транспортних засобів (надалі -Договір) (а.с.13-14).

Відповідно до п. 1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити належні Продавцеві на праві приватної власності автомобілі марки (далі по тексту «товар»): легковий автомобіль марки "Daimler Chrаіsler", моделі А-170 CDI, 2004 р.в. сірого кольору, кузов НОМЕР_4; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 р.в., кузов НОМЕР_3, реєстр. № НОМЕР_1, синього кольору; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 р.в., кузов НОМЕР_5, реєстр. № НОМЕР_2, синього кольору.

Відчужувані транспортні засоби належать Продавцеві на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: серія САЕ 504799, виданого ОРЕВ ДАІ УМВС України у Львівській області (а.с. 16); серія ВСС 086981, виданого 11.10.2008р. ОРЕВ ДАІ УМВС України у Львівській області (а.с. 17); серія ВСС 086982, виданого 11.10.2008р. ОРЕВ ДАІ УМВС України у Львівській області (а.с. 17).

За умовами пп. 3.5. Договору загальна сума договору становить 137 787,19 грн. без ПДВ, які Покупець повинен перерахувати Продавцю протягом 90 банківських днів з моменту оформлення цього договору на його поточний рахунок і зняття з обліку та передачі товару.

Відповідно до п. 4. Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю товар не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання договору. Документом, що підтверджує факт отримання товару Покупцем є Акт приймання - передачі або видаткова накладна з підписом Покупця про отримання.

Відповідно до накладної № 2-04 від 02.04.2011р. (а.с.15) ТзОВ "ТВФ "Каскад" передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 легковий автомобіль марки "Daimler Chrаіsler", моделі А-170 CDI, 2004 р.в. у кількості 1 шт.; автобус Daewoo, BS-106, 2000 р.в. у кількості 2 шт.

Пунктом 8 Договору передбачено, що право власності на автомобілі переходить до Покупця з моменту укладення цього договору. Відповідно до ст.34 Закону України "Про дорожній рух" автомобіль, що відчужується, підлягає реєстрації набувачем в органах Державтоінспекції.

Згідно з п.8.1. Договору Продавець зобов'язується в термін не пізніше 10 днів з моменту підписання даного договору, зняти відчужувані автомобілі з реєстрації в органах Державтоінспекції.

Листом від 20.04.2011р. вих. № 47 (а.с.19) ТзОВ "ТВФ "Каскад" повідомило позивача про те, що на даний час ТзОВ "ТВФ "Каскад" не може виконати пункт 8.1. Договору купівлі-продажу транспортних засобів від 02.04.2011р., у зв'язку з тим, що Постановою про відкриття виконавчого провадження від 15 квітня 2011 року на майно, передане за договором, накладено арешт Сихівським відділом ДВС Львівського міського управління юстиції.

У квітні 2011 року до Сихівського ВДВС Львівського МУЮ надійшов на примусове виконання наказ Господарського суду Львівської області № 24/93, виданий 09.11.2010р., про стягнення з ТзОВ "ТВФ "Каскад" на користь ЗАТ "АГ "СПЕЦТЕХНІКА" 128 740,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу набрання судовим рішенням у справі № 24/93 законної сили (09.11.2010р.) боржник (ТзОВ "ТВФ "Каскад") не вжив заходів щодо добровільного виконання судового рішення, у зв'язку з чим стягувач (ЗАТ "АГ "СПЕЦТЕХНІКА") звернувся до Сихівського ВДВС Львівського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного вище наказу суду.

Керуючись ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", постановою державного виконавця від 15.04.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області за № 24/93, який видано 09.11.2010 року (а.с. 29).

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

15.06.2011 року було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою, зокрема, на підставі рішення суду накладено арешт на кошти у межах суми 141 634,55 грн., що містяться на всіх рахунках: ТзОВ «ТВФ «Каскад», ЄДРПОУ -33753125 в ПАТ КБ «Правекс банк», ВАТ СКБ «Дністер».

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України передбачено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. На зазначені договори згідно з ст. 204 ЦК України поширюється презумпція правомірності правочину.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім зобов'язуючим та консенсуальним, основною і визначальною його ознакою є перехід майна у власність покупця.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до п. 8.1 Договору продавець зобов'язується в термін не пізніше 10 днів з моменту підписання даного договору зняти відчужувані автомобілі з реєстрації в органах Державтоінспекції.

Проте, перед відчуженням, передачею транспортні засоби, що перебували в експлуатації, повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції як це передбачено Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371).

Як вбачається з матеріалів справи транспортні засоби, а саме: легковий автомобіль марки "Daimler Chrаіsler", моделі А-170 CDI, 2004 р.в.; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 р.в. та автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 р.в. не були зняті ТзОВ "ТВФ "Каскад" з реєстрації в органах Державтоінспекції ні до укладення Договору купівлі-продажу від 02.04.2011 року, ні після його укладення у строк, визначений п. 8.1 договору. Поважності не вчинення таких дій ТзОВ "ТПФ "Каскад" суду не подало.

Також, відповідно до п. 3.5. Договору ФОП ОСОБА_2 повинен був здійснити оплату за автотранспорт протягом 90 банківських днів з моменту оформлення Договору купівлі - продажу від 02.04.2011 року.

Доказів оплати за придбані транспортні засоби позивачем суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Засади правового регулювання відносин власності та захисту права власності встановлено Конституцією України.

Відповідно до ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставами позову про визнання права власності є факти, котрі свідчать про наявність спору про право між позивачем та відповідачем, про право власності у позивача відносно спірної речі та факти, котрі свідчать про відсутність у відповідача оспорюваного права на спірну річ. Для пред'явлення позову необхідні умови: наявність спірного фактичного об'єкту, по відношенню до якого і просить власник визнати право власності за собою, або відсутність його у відповідача; наявність спору про право цивільне; відсутність зобов'язально-правових відносин з приводу спірної речі між сторонами спору.

Відтак, ФОП ОСОБА_2 не може визнати за собою право власності на майно, а саме: легковий автомобіль марки "Daimler Chrаіsler", моделі А-170 CDI, 2004 р.в. сірого кольору, кузов НОМЕР_4; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 р.в., кузов НОМЕР_3, реєстр. № НОМЕР_1, синього кольору; автобус Daewoo, модель BS-106, 2000 р.в., кузов НОМЕР_5, реєстр. № НОМЕР_2, синього кольору, оскільки не припинилось право власності ТзОВ "ТПФ "Каскад".

Згідно з ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до абз. 1 та абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 року № 6, із змінами і доповненнями, за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Також, відповідно до п.5 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 28.03.2002р. № 04-5/365, відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Щодо позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, заявленої, керуючись ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", то слід відзначити, що ця позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання права власності на майно, на яке було накладено арешт, і оскільки позовна вимога про визнання права власності не підлягає задоволенню, відповідно не підлягає до задоволення вимога про звільнення майна з-під арешту.

Крім того, суд відзначає, що боржником у справі - ТзОВ "ТВФ "Каскад", жодна з вищезгаданих постанов Сихівського ВДВС Львівського МУЮ не оскаржувалась а ні до відділу ДВС, а ні у судовому порядку, як і не було ним повідомлено орган виконання судових рішень про продаж спірного майна. Відтак суд не може зобов'язати ТзОВ "ТВФ "Каскад" виконати умови Договору купівлі - продажу від 02.04.2011 року та зняти з реєстрації транспортні засоби в органах Державної інспекції, так як на майно боржника накладено арешт та оголошено заборони його відчуження відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.4і ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2012р. у справі № 5015/6976/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.