Постанова

від 03.07.2007 по справі 4-26/2007

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

3 липня

2007 року                                                                                               м.  Сімферополь

Суддя

військового суду Сімферопольського гарнізону СЕНЬКО М. Ф. при секретарі Вервес

В.Г. за участю заявника ОСОБА_1. та його захисника-адвоката ОСОБА_2розглянувши

скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого помічника військового прокурора

Євпаторійського гарнізону від 12 червня 2007 року про порушення відносно нього

кримінальної справи за ознаками злочину, 

передбаченого  ст.  424 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший

помічник військового прокурора Євпаторійського гарнізону,  розглянувши матеріали кримінальної справи за

фактами перевищення військовими службовими особами Євпаторійської

комунально-експлуатаційної частини району службових повноважень,  12 червня 2007 року виніс постанову про

порушення кримінальної справи відносно начальника цієї установи ОСОБА_1 за

ознаками злочину,  передбаченого  ст. 

424 ч.3 КК України.

По суті

постанови ОСОБА_1 в вину поставлено те, 

що він будучи військовою посадовою особою в перевищення службових

повноважень,  передбачених п.1.3.3 Положення

про військове (корабельне) господарство ЗС України,  в термін з 01. 08. 2006 року по 01.04. 2007

року здійснював за військову частину А 1100 оплату відповідним підприємствам

(установам) за використану електроенергію, 

воду та за користування стоками в повному обсязі,  в той час, 

як частину таких видатків мало здійснювати комерційне підприємство

„Артек-Союз",  що здійснювало свою діяльність

на території і обладнанні військової частини відповідно до договору №

251/4/2/06/30,  укладеного між Міністерством

оборони України та підприємством „Артек-Союз" про закупівлю послуг з

харчування особового складу військової частини А 1100. В наслідок таких дій

ОСОБА_1а,  як це зазначено в постанові,  державі були спричинені збитки на загальну

суму 173450 грн. 60 коп.

ОСОБА_1,  не погоджуючись з постановою,  26 червня 2007 року подав до суду

скаргу,  згідно з якою просив скасувати

постанову,  як таку,  що винесена незаконно.

В своїй

скарзі,  як це вбачається з її

тексту,  ОСОБА_1 наводить,  що оскаржувана

постанова

не має під собою достатніх даних які б вказували на вчинення ним злочину.

В

судовому засіданні заявник повністю підтримав доводи та вимоги скарги і

пояснив,  що він в силу своїх посадових

обов'язків та інших керівних документів був зобов'язаний здійснювати оплату

використаних військовою частиною А 1100 комунально-експлуатаційних витрат в

повному обсязі,  а тому за межі наданих

йому повноважень не виходив.

Крім

того,  в обґрунтування доводів

подання,  заявник подав документи,  пояснивши при цьому,  що його показання на свій захист

слідчим,  до порушення кримінальної

справи,  не були перевірені доказами.

Захисник-адвокат

ОСОБА_2 підтримав доводи та вимоги скарги і додатково просив винести постанову

про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1а за підстави

відсутності в його діях складу злочину, 

передбаченого  ст.  424 ч.3 КК України.

Доводи

скарги,  пояснення заявника та його

захисника знайшли своє підтвердження в судовому засіданні матеріалами,  що стали підставою для порушення кримінальної

справи та документами,  поданими

заявником в обґрунтування доводів скарги.

Так,  пояснення заявника про те,  що він в силу своїх посадових обов'язків та

інших керівних документів був зобов'язаний здійснювати оплату використаних

військовою частиною А 1100 ресурсів саме в повному обсязі,  знайшли своє підтвердження такими доказами.

Згідно з

п. 24 Положення про квартирно-експлуатаційну службу і квартирне забезпечення

Радянської Армії і Військово-Морського Флоту, 

введеного в дію 22 лютого 1977 року на начальника КЕЧ району поряд з

іншими покладається обов'язок фінансування квартирно-експлуатаційних витрат

військових частин.

 Такий же обов'язок на ОСОБА_1,  покладено Положенням про Євпаторійську КЕЧ

району,  що затверджене начальником

Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління 23 березня

2006 року.

На такий

обов'язок також вказують численні вказівки, 

розпорядження вищестоящого командування.

За таких

обов'язків начальника КЕЧ району посилання в оскаржуваній постанові на п. 3.1.3

Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України,  яким встановлено обов'язок командира

військової частини нести особисту відповідальність за законність і доцільність

витрачання грошових коштів,  на думку

судді,  недоречно.

Крім

того,  з огляду на договори про поставку

електроенергії та на відпуск води і прийом стоків в комунальну

каналізацію,  видно що вони укладені між

трьома сторонами постачальник - організація, 

що надає квартирно-експлуатаційні послуги,  військова частина -одержувач і КЕЧ району -

платник за отримані військовою частиною квартирно-експлуатаційні послуги.

Далі

заявник пояснив,  що на виконання

договору № 251/4/2/06/30,  укладеного між

Міністерством оборони України та підприємством „Артек-Союз" (Підприємство)

про закупівлю послуг з харчування особового складу військової частини А

1100,  підприємству було передано в

тимчасове користування рухоме та нерухоме майно для здійснення своєї

діяльності,  але виконати договірні

зобов'язання згідно з п.

2.8.1. договору про користування підприємством комунальними

послугами та енергоносіями,  проведення

розрахунків за їх споживання має проводиться на підставі прямих договорів між

підприємством та постачальником послуг, 

не вбачалось за можливе,  оскільки

для цього необхідно було відокремлювати мережі постачання ресурсів,  послуг і це суперечило попереднім договірним

зобов'язанням,  а тому було вирішено

укласти трьохсторонні договори між військовою частиною,  Підприємством і КЕЧ району.

Ці

пояснення заявника знайшли своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні

договорами № 26/06 про передачу і використання електроенергії та №25/06 про

передачу і використання холодної води і прийом стоків,  обидва, 

від 10.08. 2006 року.

Відповідно

до даних договорів військова частина передає ресурси підприємству,  а підприємство оплачує КЕЧ району їх

вартість.

В справі

є дані,  що договори Підприємством

частково виконувались,  що в свою чергу

свідчить про їх визнання.

За таких

відносин видно,  що наведені договори не

знімають з начальника КЕЧ зобов'язань покладених на нього основними договорами

про надання військовій частині квартирно-експлуатаційних послуг.

Далі

заявник пояснив,  що дізнавшись,  що Підприємство несвоєчасно та не в повному

обсязі оплачує використані ресурси та послуги він вживав всі необхідні заходи

для того щоб спонукати підприємство до належного виконання договірних

зобов'язань,  звертався за сприянням у

вирішенні цього питання до вищестоящого командування.

Ці

пояснення знайшли своє підтвердження відповідною перепискою та документами з претензійної роботи.

Крім

того,  ОСОБА_1 в березні 2007 року

письмово звернувся до військового прокурора Євпаторійського гарнізону з

клопотанням виступити на захист інтересів КЕЧ району в господарському суді.

З даного

клопотання,  також вбачається,  що з цього ж приводу він звертався до

прокуратури і в лютому,  подавши

необхідні документи.

Наведене,  на думку судді,  однозначно вказує,  що ОСОБА_1, 

здійснюючи оплату за використані військовою частиною А 1100

квартирно-експлуатаційні послуги,  діяв в

межах наданих йому повноважень.

Разом з тим

викликає сумнів і привід для порушення кримінальної справи.

Так,  відповідно до оскаржуваної постанови приводом

для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1а стали матеріали

кримінальної справи за фактом перевищення військовими службовими особами

Євпаторійської КЕЧ району службових повноважень,  а

остання

справа,  як це вбачається з постанови

заступника військового прокурора Євпаторійського гарнізону від 20 березня 2007

року,  порушена за матеріалами перевірки

дотримання посадовими особами піднаглядних військових формувань МО України вимог

Законів України „Про власність", 

„Про правовий режим майна у ЗС України" та Бюджетного кодексу

України щодо належного обліку, 

збереження,  відчуження та

використання військового майна.

Проте матеріали

на підставі яких виносилась

постанова

не містять даних коли,  в який термін і

ким проводилась така перевірка,  не

містять вони і даних хто виявив злочин.

Крім

того,  незрозуміле яким чином до слідчого

потрапили документи фінансово-господарської діяльності КЕЧ району,  військової частини А 1100 та інших

організацій,  оскільки у справі відсутні

постанови слідчого про виїмку таких документів.

Знайшли

своє підтвердження і пояснення заявника, 

що його доводи на захист слідчим не були перевірені,  оскільки згідно з матеріалами наданими до

суду ОСОБА_1 допитувався лише одного разу 11 червня 2007 року,  тобто напередодні порушення відносно нього

кримінальної справи.

За таких

обставин приходжу до висновку,  що

достатніх даних для порушення кримінальної справи у слідчого не було,  а тому вимоги скарги ОСОБА_1 можуть бути

задоволені.

Керуючись  ст. 

236-8 КПК України,  суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1.

задовольнити.

Постанову

старшого помічника військового прокурора Євпаторійського гарнізону від 12

червня 2007 року про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками

злочину,  передбаченого  ст. 

424 ч.3 КК України,  скасувати.

В

порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину,  передбаченого 

ст.  424 ч.3 КК України,  відмовити на підставі  ст.  6

п. 2 КПК України (за відсутністю складу злочину).

На

постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до

військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.

Подача апеляції

не зупиняє виконання постанови.

Дійсна

за належним підписом.