Рішення

від 07.05.2012 по справі 38/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.05.12 р. Справа № 38/335

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сгара Е.В., судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" м.Макіївка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон" м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 40 612,60грн., пені у розмірі 118 215,48грн., 38% річних у розмірі 289 818,60грн. та інфляційних у розмірі 117 016,17грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Панніков В.Ю. - без підтвердження повноважень

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" м.Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон" м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 82 475,10грн., пені у розмірі 114 224,53грн., 38% річних у розмірі 287 768,94грн. та інфляційних у розмірі 77 460,19грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки палива на умовах товарного кредиту № А-00000078 від 24.09.2010р. зі специфікаціями; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, акт звірки розрахунків, розрахунок ціни позову, правовстановлюючі документи тощо.

11.01.2012р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог №11/01-12 від 11.01.2012р., в якій останній просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 82475,30грн., пеню у розмірі 116 431,02грн., 38% річних у розмірі 293 178,40грн., інфляційні у розмірі 77 460,19грн. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

24.01.2011р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог №23/01-12 від 23.01.2012р., в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 47 891,75грн., пеню у розмірі 116 431,02грн., 38% річних у розмірі 293 350,12грн. та інфляційні у розмірі 77 460,09грн. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

24.01.2012р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує посилаючись на сплату 04.01.201р. суми основного боргу; застосування строку позовної давності щодо заявленої до стягнення пені нарахованої за період з 04.10.2010р. по 20.11.2010р. та просить суд призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої просить доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2012р. провадження по справі зупинено та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м. Донецьк.

02.04.2012 року до канцелярії господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової економічної експертизи №436/24-514/25 від 30.03.2012р. разом із справою №38/335.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2012р. провадження у справі №38/335 було поновлено та розгляд справи призначений на 11.04.2012р.

03.04.2012р. позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про вжиття заходів щодо забезпечення позову у формі заборони відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаетон" м.Донецьк здійснювати будь-які дії на відчуження майна, що належить йому на праві власності на суму 487 069,61грн.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2012р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" м.Макіївка (86117, Донецька область, м.Макіївка, вул.Антропова,17, ЄДРПОУ 37112385) щодо вжиття заходів по забезпеченню позову, задоволено.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 11.04.2012р. справу №38/335 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Сгара Е.В., суддя Курило Г.Є.

11.04.2012р. від позивача на адресу суду надійшли заперечення на відзив №10/04-12 від 10.04.2012р., в яких останній просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 40 612,60грн., інфляційні у розмірі 117 016,17грн., 38% річних у розмірі 289 818,60грн. та пеню у розмірі 118 215,48грн. Заперечення на відзив судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

17.04.2012р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи довідку з ПАТ "ВТБ Банк" №1082/300-2 від 12.04.2012р., довідку з Відділення "Донецька дирекція ПАТ "Банк КАМБІО" м.Донецьк та реєстр розрахункових документів. Згідно довідки ПАТ "ВТБ Банк" №1082/300-2 від 12.04.2012р. на поточний рахунок ТОВ "ЕВР КОМПАНІ" за період з 24.09.2010р. по 12.04.2012р. надійшли платежі від ТОВ "ФАЕТОН" у розмірі 40612,60грн., призначенням платежу яких, є - за д/попливо по акту звірки від 25.01.2012р. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

07.05.2012р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 40 612,60грн. у зв'язку зі сплатою вказаної суми.

07.05.2012р. на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Фаетон» про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" (за договором - продавець, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаетон" (за договором - покупець, далі - відповідач) було укладено договір поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 (далі по тексту - договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язався передати покупцю бензин, дизельне пальне (далі-товар) відповідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар в строк і в порядку, встановленому договором.

Покупець здобуває право власності на товар і несе пов'язаний з цим ризик (загибель, порча товару) з моменту фактичного прийому товару покупцем, факт приймання товару підтверджується підписом товарно-транспортної накладної (ТТН) (п.1.3).

Товар повинен бути переданий покупцю протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації (п.1.4).

Розділом 4 договору сторони визначили ціну і порядок розрахунків.

Так, пунктом 4.1 договору встановлено, що сторони здійснюють взаємні розрахунки, які складаються із вартості товару зазначеної в товарній накладній, а також відсотків за право користування товарним кредитом.

Покупець зобов'язаний оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість поставлених товарів в строк 3 днів з моменту отримання товару (п.4.5).

При здійснені оплати після строку, зазначеного в п.4.5, оплата вважається простроченою. При прострочці оплати за договором з покупця стягується за кожний день прострочки проценти за користування товарним кредитом у розмірі 38% річних (п.4.7).

Розділом 6 договору визначена відповідальність сторін. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а саме порушення строків оплати товару, зазначених в п.4.5 договору сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки (п.6.2.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р (п.7.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Специфікаціями №1 від 30.09.2010р., №2 від 29.10.2010р., №3 від 30.11.2010р., №4 від 31.12.2010р., №5 від 31.01.2011р., №6 від 28.02.2011р., №7 від 08.08.2011р. до договору поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 від 24.09.2010р. сторони визначили найменування товару, кількість, дату поставки та суму з ПДВ в грн.

Вказані специфікації підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору та специфікацій до нього, позивач в період з 24.09.2010р. по 05.08.2011р. поставив відповідачу дизельне пальне на загальну суму 3 798 324,27грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними та видатковими накладними.

Факт отримання відповідачем товару по вищезазначеним накладним підтверджується підписом на вказаних накладних представників відповідача та відтиском печатки підприємства відповідача.

Видаткові накладні мають посилання на договір поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 від 24.09.2010р., тобто постачання товару відповідачу здійснювалось позивачем на підставі договору поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 від 24.09.2010р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 3 757 711,67грн.

Таким чином, оскільки відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений товар, у нього виникла заборгованість у розмірі 40 612,60грн., яку позивач остаточно визначившись просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 118 215,48грн., 38 % річних у розмірі 289 818,60грн. та інфляційних у розмірі 117 016,17грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до умов п.4.5 договору, покупець зобов'язаний оплатити товар шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість поставлених товарів в строк 3 днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору №А-00000078 від 24.09.2010р. зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував, оплата здійснювалась з прострочкою та не в повному обсязі у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

07.05.2012р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 40 612,60грн. у зв'язку зі сплатою вказаної суми 31.01.2012р. - після порушення провадження у справі.

Дослідивши додатково представлені позивачем документи, суд встановив, що відповідно до банківської виписки відповідачем 31.01.2012р. - під час розгляду справи була сплачена сума основного боргу у розмірі 40 612,60грн.

Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.

За таких обставин, оскільки в процесі розгляду справи відповідач погасив суму заборгованості у розмірі 40 612,60грн, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 від 24.09.2010р., (п.6.2.1) передбачено, що за порушення строків оплати товару, зазначених в п.4.5 договору покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивач з посиланням на п.6.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 118 215,48грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ діючу у період нарахування.

Враховуючи заперечення відповідача викладені у відзиві та з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалою господарського суду від 24.01.2012р. судом була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерту були поставлені наступні питання:

3.1. На яку суму збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р.

3.2. На яку суму збільшився борг внаслідок нарахування 38% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р.

3.3. На яку суму збільшився борг внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р.

Згідно висновку судової економічної експертизи №436/24-514/25 від 30.03.2012р. сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р. складає 117 016,17грн.; сума на яку збільшився борг внаслідок нарахування 38% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р. складає 289 818,60грн.; сума на яку збільшився борг внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за вказаним договором поставки складає 118 215,48грн.

Згідно з частиною першою ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України, визначена спеціальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у один рік, яка застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 та 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування строку позовної давності щодо заявленої до стягнення пені, нарахованої за період з 04.10.2010р. по 20.11.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно штампу канцелярії господарського суду Донецької області позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом 21.11.2011р.

Відповідно до умов п.4.5 договору, покупець зобов'язаний оплатити товар шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість поставлених товарів в строк 3 днів з моменту отримання товару.

Таким чином, пеня нарахована за несвоєчасну оплату поставленого товару за видатковими накладними від 30.09.2010р., від 15.10.2010р., від 25.10.2010р., від 29.10.2010р. на загальну суму 10 470,66грн. не підлягає стягненню у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Щодо пені нарахованої за несвоєчасну оплату поставленого товару за видатковою накладною від 24.09.2010р. то суд застосовує строк позовної давності в межах заявлених відповідачем, а саме з 04.10.2010р. по 20.11.2010р. та відмовляє у стягненні пені нарахованої в заявлений період в розмірі 329,54грн., проте стягує пеню нараховану за період з 28.09.2010р. по 03.10.2010р. в розмірі 131,81грн.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 107 415,28грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.7 Договору поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 при здійснені оплати після строку, зазначеного в п.4.5, оплата вважається простроченою. При прострочці оплати за договором з покупця стягується за кожний день прострочки проценти за користування товарним кредитом у розмірі 38% річних.

На підставі вищезазначеної норми права та пункту договора, позивач просить стягнути з відповідача 38% річних у розмірі 289 818,60грн. та інфляційні у розмірі 117 016,17грн.

Згідно висновку судової економічної експертизи №436/24-514/25 від 30.03.2012р. сума боргу відповідача на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р. складає 117 016,17грн.

Висновок судової економічної експертизи №436/24-514/25 від 30.03.2012р. приймається судом як належний та допустимий доказ підтвердження розміру суми на яку збільшився борг внаслідок нарахування інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором поставки №А-00000078 від 24.09.2010р.

З огляду на викладене вимога про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 117 016,17грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 38% річних у розмірі 289 818,60грн. суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ч.5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони у п.4.7 Договору поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000078 визначили, що при здійснені оплати після строку, зазначеного в п.4.5, оплата вважається простроченою. При прострочці оплати за договором з покупця стягується за кожний день прострочки проценти за користування товарним кредитом у розмірі 38% річних.

Дослідивши п.4.7 Договору суд приходить до висновку, що сторони не узгодили від чого саме (сума простроченої оплати, сума товарного кредиту, сума договору, тощо) рахуються проценти у розмірі 38% річних при прострочці оплати за договором у зв'язку з чим застосування даного пункту договору до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Враховуючи викладене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 38% річних у розмірі 289 818,60грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що загальні вимоги позивача у розмірі 565 662,85грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 224 431,45грн., а з урахуванням судових витрат, які розподіляються в порядку ст.49 ГПК України (судовий збір у сумі 5 300,88грн., витрати на проведення судової експертизи в сумі 4 711,67грн.), усього 234 444,00грн.

Оскільки ухвалою Господарського суду Донецької області про забезпечення позову від 04.04.2012р. було вжити заходи по забезпеченню позову в розмірі 487 069,61грн., що перевищує суму, яку присуджує суд до стягнення згідно цього рішення, керуючись ст.68 ГПК України суд скасовує вжиті забезпечувальні заходи в частині суми перевищення фактично задоволених вимог, залишаючи заборону здійснювати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаетон» м.Донецьк (ЄДРПОУ 32442248) будь-які дії на відчуження майна, що належить йому на праві власності на суму 234 444,00грн.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання від 07.05.2012р. про перенесення розгляду справи на іншу дату, з наступних підстав:

Вказане клопотання підписано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» Панніковим В.Ю.

Згідно приписів ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Проте в матеріалах справи відсутня довіреність яка підтверджує повноваження Паннікова В.Ю., а отже відсутні докази, що особа яка підписала вищевказане клопотання є представником відповідача і наділена відповідними повноваженнями на вчинення дій від імені ТОВ «Фаетон».

Витрати по сплаті судового збору та на проведення судової експертизи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 42, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" м.Макіївка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон" м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 40 612,60грн., пені у розмірі 118 215,48грн., 38% річних у розмірі 289 818,60грн. та інфляційних у розмірі 117 016,17грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі №38/335 у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 40 612,60грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон" м.Донецьк (83055, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 11, ЄДРПОУ 32442248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" м.Макіївка, Донецька область (86117, м.Макіївка, вул.Антропова, 17, ЄДРПОУ 37112385) суму пені у розмірі 107 415,28грн., інфляційні у розмірі 117 016,17грн., судовий збір у розмірі 5 300,88грн., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 711,67грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Частково скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Донецької області про забезпечення позову від 04.04.2012р., в частині суми перевищення фактично задоволених вимог, залишаючи заборону здійснювати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаетон» м.Донецьк (ЄДРПОУ 32442248) будь-які дії на відчуження майна, що належить йому на праві власності на суму 234 444,00грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕВР Компані" м.Макіївка, Донецька область (86117, м.Макіївка, вул.Антропова, 17, ЄДРПОУ 37112385) видати довідку про повернення зайве сплаченого судового збору у сумі 1 697,78грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.05.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2012р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.