Постанова

від 10.05.2012 по справі 1/186/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2012 р. справа №1/186/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя:Дучал Н.М. Судді:Богатир К.В., Принцевська Н.М. при секретарі Отцевич В.Ю. за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_5, за довіреністю від відповідача:не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 03.01.2012р. (підписано 06.01.2012р.) у справі№ 1/186/2011 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ простягнення 134 595,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ про стягнення коштів у розмірі 134 595,46 грн., з яких 127 012,09 грн. -безпідставно отримані кошти, 5 001,57 грн. -інфляційні нарахування, 2 581,80 грн. -3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст.1212, 625 Цивільного кодексу України, наполягаючи, що грошові кошти у сумі 127 012,09 грн., які перераховані відповідачу в якості оплати/передплати за рахунками №26/01-01 від 26.01.2011р., №21/02-1 та №21/02-2 від 21.02.2011р., №03/01-01 та №03/01-02 від 03.03.2011р. по договору підряду від 25.01.2011р., є такими, що перераховані позивачем і отримані відповідачем без належної правової підстави, оскільки між сторонами не було укладено договору підряду від 25.01.2011р., а жоден з зазначених рахунків позивачем не отримувався, помилковість перерахування коштів відповідачу; неповернення відповідачем вказаної суми позивачеві, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/186/2011 позов задоволений повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ 127 012,09 грн. безпідставно перерахованих коштів, 5 001,57 грн. інфляційних нарахувань, 2 581,80 грн. 3% річних.

Рішення мотивовано безпідставністю перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 127 012,09 грн. та наявністю у відповідача обов'язку повернути зазначені кошти позивачу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення повернення коштів та 3% річних з простроченої суми.

ТОВ "Імперія Строй", не погодившись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/186/2011 та відмовити ТОВ «Вента.ЛТД»у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. Зазначає, що відповідач не був присутнім у судовому засіданні, оскільки засідання було проведене не зважаючи на телеграму відповідача про перенесення судового засідання, чим його фактично було позбавлено можливості захищати свої інтереси. Наполягає, що між сторонами існували договірні відносини, які склалися на підставі довірчих відносин. Надав роздруківки листування між сторонами електронною поштою.

Представник ТОВ "Імперія Строй" в судове засідання 07.05.2012 р. не з'явився. Клопотанням, що висловлене у телеграмі від 07.05.2012р., відповідач просив відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з неможливістю його представника прибути до суду. Про поважність підстав неможливості бути присутнім в судовому засіданні -не повідомив.

Судом апеляційної інстанції не задоволено означене клопотання.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, в тому числі керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, адвокати.

Звертаючись з апеляційною скаргою, заявник не був позбавлений вирішити питання щодо участі іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Ухвалою від 23.03.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити участь представників в судовому засіданні, крім того сторін було попереджено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Позиція ТОВ «Імперія Строй" є викладеною в апеляційній скарзі, отже, зазначені документи в сукупності з матеріалами судової справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р., тому згідно зі ст. ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Представник ТОВ "Вента.ЛТД" проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві від 17.04.2012р. на апеляційну скаргу. Вважає рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. законним та обгрунтованим, а обставини, викладені в апеляційній сказі такими, що не відповідають дійсності. Наполягає на відсутності між сторонами договірних відносин, а подані відповідачем на стадії апеляційного провадження роздруківки з електронної поштової скриньки такими, що не відповідають Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з січня по березень 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" були перераховані грошові кошти на загальну суму 127 012,09 грн., а саме:

- платіжним дорученням №608 від 31.01.2011р. на суму 57 533,50 грн., призначення платежу -оплата по рахунку №26/01-1 від 26.01.2011р. за ремонт за договором підряду від 25.01.2011р.;

- платіжним дорученням №1232 від 22.02.2011р. на суму 16 050,15 грн., призначення платежу -передплата по рахунку №21/02-01 від 21.01.2011р. за договором підряду від 25.01.2011р.;

- платіжним дорученням №1252 від 23.02.2011р. на суму 19 844,74 грн., призначення платежу -передплата по рахунку №21/02-2 від 21.02.2011р. за договором підряду від 25.01.2011р.;

- платіжним дорученням №1670 від 11.03.2011р. на суму 6 223,35грн., призначення платежу -передплата по рахунку №03/01-01 від 03.03.2011р. за договором підряду від 25.01.2011р.;

- платіжним дорученням №1671 від 11.03.2011р. на суму 27 360,35 грн., призначення платежу -передплата по рахунку №03/01-02 від 03.03.2011р. за договором підряду від 25.01.2011р.

Листом №127-юр від 17 жовтня 2011 року позивач звернувся до відповідача, та, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, вимагав протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги повернути (перерахувати) на реквізити ТОВ «Вента.ЛТД»кошти у сумі 127 012,09 грн., як такі, що отримані ТОВ «Імперія Строй»без належної правової підстави, оскільки зазначені кошти були перераховані помилково, а договір підряду від 25.01.2011р. між ТОВ «Вента.ЛТД»та ТОВ «Імперія Строй»не укладався.

Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ТОВ «Вента.ЛТД»до суду з позовом.

Вивчивши матеріали судової справи, доводи заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання у разі набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності наступних двох вимог: по-перше, необхідно щоб одна особа набула майно за рахунок іншої; по-друге, необхідно щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ «Вента.ЛТД»та ТОВ «Імперія Строй»договору підряду від 25.01.2011р., докази надсилання відповідачем позивачу рахунків на оплату за договором підряду.

Відповідачем не доведено наявності підстав отримання ним спірних коштів.

Враховуючи приписи ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не прийняті додані ТОВ «Імперія Строй»до апеляційної скарги документи електронного листування між сторонами, оскільки заявником не обґрунтовано неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

До того ж, означені документи, зокрема: роздруківка листування електронною поштою між представниками сторін, комерційні пропозиції ТОВ «Імперія Строй»№24/01-01 на суму 115 067,00 грн., №16/02-01 на суму 43 341,24 грн., №16/02-02 на суму 40 313,00 грн., №16/02-01 на суму 32 100,30 грн., №16/02-02 на суму 39 689,48 грн. не можуть вважатися належними доказами по справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"; договір №25/01-04 підряду в капітальному будівництві від 25 січня 2011 року та Додаткова угода №21/02-02 від 21.02.2011р. до Договору №25/01-04 від 25 січня 2011р., рахунки-фактури №21/02-02 на суму 19844,74грн., №03/01-01 на суму 6 223,35грн., №03/01-02 на суму 27 360,35 грн., акти приймання-передачі виконаних робіт до договору №25/01-04 від 25.01.2011р. не містять підписів уповноважених представників сторін та не скріплені печатками сторін.

Відносини з повернення безпідставно набутих коштів регулюються Цивільним кодексом України, зокрема, момент виникнення обов'язку повернути такі кошти має визначатися за загальним правилом щодо строку (терміну) виконання зобов'язання, встановленому ст. 530 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, вірним є висновок господарського суду Луганської області про безпідставність отримання ТОВ «Імперія Строй»від ТОВ «Вента.ЛТД»грошових коштів на загальну суму 127 012,09 грн., перерахованих згідно з платіжними дорученнями №608 від 31.01.2011р. на суму 57 533,50 грн., №1232 від 22.02.2011р. на суму 16 050,15 грн., №1252 від 23.02.2011р. на суму 19 844,74 грн., №1670 від 11.03.2011р. на суму 6 223,35грн., №1671 від 11.03.2011р. на суму 27 360,35 грн. та наявність у ТОВ «Імперія Строй»зобов"язання, відповідно до ст. 1212 ЦК України, повернути ТОВ «Вента.ЛТД»безпідставно набуті кошти.

Право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За правилами частини 2 статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, за положеннями ст. 1212 ЦК України відповідач повинен був повернути повивачу безпідставно набуті грошові кошти, то у позивача виникло право на стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми як наслідок відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання плати за користування утримуваними відповідачем грошовими коштами.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено, зокрема, в Постанові ВГСУ від 27.03.2012р. у справі №23/12.

Разом з цим, вимога позивача від 17.10.2011р. про повернення безпідставно набутих коштів у сумі 127 012,09 грн. направлена ТОВ «Вента.ЛТД»відповідачу 18.10.2011р., що підтверджується Фіскальним чеком №6456 від 18.10.2011р. та описом вкладення до листа від 18.10.2011р.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, враховуючи поштовий перебіг (3 дні - між обласними центрами України), останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання з повернення безпідставно набутих коштів є 28.10.2011 р.

За таких обставин, позивачем невірно був визначений період нарахування суми інфляційних витрат та трьох відсотків річних ( з лютого 2011р. по червень 2011р. ( включно)), що виключає правильність нарахування цієї суми позову.

Посилання позивача при здійсненні розрахунку суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних з моменту спливу п'ятиденного строку з дати здійснення платежів відповідно до платіжних доручень №608 від 31.01.2011р., №1232 від 22.02.2011р., №1252 від 23.02.2011р., №1670 від 11.03.2011р., №1671 від 11.03.2011р., на ст. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»від 16.03.1995р. №227/95 є помилковим з огляду на те, що за недотримання терміну повернення коштів, цією ж статтею Указу унормовано відповідальність у вигляді стягнення з керівника підприємства і головного бухгалтера штрафу до Державного бюджету України у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

З 01 січня 2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України, яким, відповідно до ст.ст.1, 2 регулюються особисті немайнові та майнові відносини ( цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, та який є основним актом цивільного законодавства України.

На підставі викладеного та враховуючи те, що до господарського суду ТОВ «Вента.ЛТД»звернулося з позовною заявою, датованою 28.10.2011р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних задоволенню не підлягають.

Отже, помилковим є висновок місцевого господарського суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м. Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ 5 001,57 грн. інфляційних нарахувань, та 2 581,80 грн. - 3% річних.

Стосовно доводів скаржника, що його фактично було позбавлено можливості захищати свої інтереси в суді першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Луганської області від 01.11.2011 року порушено провадження у справі №1/186/2011, зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву з документальним підтвердженням викладених доводів. Ухвалами від 29.11.2011р., 16.12.2011р. розгляд справи відкладався, в тому числі і за клопотанням ТОВ «Імперія Строй»; відповідач зобов'язувався подати відзив на позовну заяву з документальним підтвердженням викладених доводів.

Тим самим, на протязі двох місяців відповідачу надавалася можливість представити всі необхідні докази та пояснення, однак відповідач не скористався, наданим йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, правом подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, давати письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Отже, відповідач не був позбавлений можливості надання до справи доказів, які останній вважав необхідними.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки, 03.01.2012р. спливав двомісячний термін вирішення спору, у місцевого господарського суду не було підстав для відкладення розгляду справи, що свідчить про правомірність не задоволення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість тверджень скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та про позбавлення його можливості захищати свої інтереси в суді першої інстанції.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для часткового скасування рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/186/2011, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову та відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ 5 001,57 грн. інфляційних нарахувань, 2 581,80 грн. 3% річних.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/186/2011 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Результати апеляційного провадження у справі №1/186/2011 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписане 06.01.2012р.) у справі №1/186/2011 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписане 06.01.2012р.) у справі №1/186/2011 - скасувати частково.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ 5 001,57 грн. інфляційних нарахуваннь, 2 581,80 грн. 3% річних.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/186/2011 в наступній редакції:

"Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ про стягнення коштів у розмірі 134 595,46 грн., з яких 127 012,09 грн. -безпідставно отримані кошти, 5 001,57 грн. -інфляційні нарахування, 2 581,80 грн. -3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ 127 012,09 грн. безпідставно отриманих коштів, 1 270,04 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 222,69 грн. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ 5 001,57 грн. інфляційних нарахуваннь, 2 581,80 грн. 3% річних."

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписане 06.01.2012р.) у справі №1/186/2011 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ 45,39 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М.Дучал

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Принцевська

Надруковано 5екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО