Постанова

від 31.07.2012 по справі 1/186/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 1/186/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПолянського А.Г. суддівКорсака В.А., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" на рішення та постановугосподарського суду Луганської області від 03.01.2012р. Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. у справі№ 1/186/2011 господарського суду Луганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" про стягнення 134 595, 46 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаПономаренко Є.В. - відповідачаКрасовський В.О., Солодкий О.В. В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" в якому просило стягнути з відповідача 127 012 грн. 09 коп., як безпідставно отриманих, 5 001 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та 2 581 грн. 80 коп. 3 % річних та судові витрати.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.01.2012 року (суддя Зюбанова Н.М.) у справі № 1/186/2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" 127 012 грн. 09 коп. безпідставно перерахованих коштів, 5 001 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань, 2 581 грн. 80 коп. 3 % річних, 1 346 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року (головуючий суддя Дучал Н.М,, судді: Богатир К.В., Принцевська Н.М.) у справі №1/186/2011 зазначене рішення суду скасовано частково. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД" у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" 5 001, 57 грн. інфляційних нарахувань, 2 581, 80 грн. 3% річних. Викладено резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. у справі №1/186/2011 в наступній редакції:

"Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ про стягнення коштів у розмірі 134 595,46 грн., з яких 127 012,09 грн. -безпідставно отримані кошти, 5 001,57 грн. -інфляційні нарахування, 2 581,80 грн. -3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ 127 012,09 грн. безпідставно отриманих коштів, 1 270,04 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 222,69 грн. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй", м.Луганськ 5 001,57 грн. інфляційних нарахувань, 2 581,80 грн. 3% річних."

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 03.01.2012р. (підписане 06.01.2012р.) у справі №1/186/2011 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД", м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" 45, 39 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування усіх обставин справи, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї касаційної скарги відповідач посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про безпідставність перерахування коштів, оскільки не врахували положень ст. 181 ГПК України, яка передбачає укладення договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо.

У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується із доводами скаржника і просить суд прийняті у справі судові рішення залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в період з січня по березень 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД" (позивач у справі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" (відповідач у справі) були помилково перераховані грошові кошти на загальну суму 127 012, 09 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких є в матеріалах справи (т.1, а.с.9-13)

Вимога позивача повернути безпідставно отримані кошті у вказаній сумі залишена відповідачем без відповіді та задоволення (лист №127-юр від 17 жовтня 2011 року) (т.1, а.с.14)

Згідно з п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Вказана норма визначає загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Набуття або збереження майна в будь-якому випадку має бути безпідставним. Безпідставність полягає в тому, що придбання або збереження майна відбувається без правових підстав, встановлених не тільки законом або договором, а й адміністративним актом та одностороннім правочином.

При цьому, для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Предметом даного судового спору є вимога позивача стягнути з відповідача 127 012, 09 грн. безпідставно отриманих коштів, 5 001, 57 грн. інфляційних нарахувань та 2 581, 80 грн. 3 % річних., а також судові витрати.

Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що договір підряду від 25.01.2011р. на підставі якого перераховувались кошти сторонами не підписаний, не скріплений печатками, відповідні акти приймання-передачі також не містять підписів сторін (т.1., а.с. 155-163, 178-180, 196-198, 202-205, 208-209, 221-226, 228-232).

Враховуючи наведене, господарські суди дійшли вірних висновків, що сума яка була перерахована позивачем на підставі вказаного договору є безпідставно набутою, а тому підлягає поверненню позивачу в порядку ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт безпідставної оплати позивачем виконаних робіт за договором підряду від 25.01.2011р., оскільки доказів його укладення матеріали справи не містять, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, посилаючись на вимоги ст. 1212 Цивільного кодексу України, дійшов вірного висновку, що перерахована сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно набута, наслідком чого, є правомірне задоволення позову щодо стягнення 127 012, 09 грн.

Окрім того, оскільки позивач виходячи з умов ст. 625 ЦК України має право вимагати стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення, місцевий господарський суд задовольнив вимогу в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, які за розрахунком позивача, який прийнятий судом, становлять 7 583, 37 грн.

Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних виходив з того, що позивачем невірно був визначений період нарахування заявлених до стягнення сум, оскільки позивачем було здійснено їх розрахунок з моменту здійснення платежів відповідно до платіжних доручень №608 від 31.01.2011р., №1232 від 22.02.2011р., №1252 від 23.02.2011р., №1670 від 11.03.2011р., №1671 від 11.03.2011р., а вимога повернути безпідставно набуті кошти була направлена відповідачу 18.10.2011р. В решті рішення суду першої інстанції залишено апеляційним судом без змін.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх мотивованими та обґрунтованими.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, та крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки передбачені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п.1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Строй" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012р. у справі № 1/186/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

С у д д і В.А. Корсак

О.В. Яценко