Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а-2257/10/1670

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2а-2257/10/1670 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі -Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області за участю Прокуратури Полтавської області про скасування податкових повідомлень рішень, -

Встановила :

У травні 2010 року позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі -ФО-П ОСОБА_1) звернувся до адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції в Полтавській області (далі - КОДПІ): № 0027311702/0 від 17.02.2010 року та 0027311702/1/1171 від 11.05.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5.185.198 грн., у тому числі: 2591.239 грн. -основний платіж, 2.593.959 -штрафні (фінансові) санкції № 0027301702/0 від 17.02.2010 року та № 0027301702/1/1117 від 11.05.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1.917.024,34 грн., посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 05.02.2010 року № 392/17-311/НОМЕР_1 .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0027311702/0 від 17.02.2010 року, № 0027311702/1/1171 від 11.05.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 599 684 грн., в тому числі основний платіж - 299 842 грн. та штрафні санкції - 299 842 грн.; та податкові повідомлення - рішення № 0027301702/0 від 17.02.2010 року, № 0027301702/1/1179 від 11.05.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 625 413,21 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення про їх задоволення.

Також не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі .

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задоволенню не підлягають, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за наслідками проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності і повноти нарахування і сплати податків за період з 01.08.2006 року по 30.11.2009 року фінансово-господарської діяльності ФО-П ОСОБА_1 складений акті перевірки від 05.02.2010 року № 392/17-311/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 п.п. 7.4.5, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті чого було занижено податок на додану вартість за період з 01.08.2006 року по 31.10.2008 року на суму ПДВ 2.591.239 грн. та ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у результаті чого занижені валовий дохід та завищено валові витрати за період з 01.08.2006 року по 31.12.2008 року та донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період що перевірявся, в сумі 1917024,34 грн.

Так, перевіркою правильності визначення валового доходу за період з 01.08.2006 року по 31.12.2006 року встановлено заниження валового доходу, - згідно декларації про доходи, одержані з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року платником податків ОСОБА_1 валовий дохід становить 1.030.522 грн., згідно перевірки банківських документів -1.499.533 грн.

Перевіркою правильності визначення валового доходу за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року встановлено заниження валового доходу, - платник податків подав до податкового органу декларації про доходи, одержані за період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року та не подав декларації за період з 01.01.2007 року по 01.06.2007 року, з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. Згідно декларації про доходи, одержані з 01.01.21007 року по 31.03.2007 року, валовий доход становить 1.058.815 грн., згідно перевірки банківських документів валовий дохід за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року становить 6.492.282 грн.

Перевіркою правильності визначення валового доходу за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року встановлено заниження доходу, - СПД-ФО ОСОБА_1 не подавав у 2008 році декларації про доходи, одержані з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Згідно перевірки банківських документів валовий дохід за період з 01.01.2008 року по 08.07.2008 року складає 5009538,89 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат за період з 01.08.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року встановлено, що на перевірку не було надано документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу. За період з 01.01.2008 року 31.12.2008 року згідно перевірки первинних банківських документів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортних накладних, подорожних листів, виписаних ТОВ «Сноил-Транс», що підтверджують надання послуг по транспортуванню вантажів, валові витрати складають 20.833,33 грн.

Згідно банківських виписок грошові кошти знімалися СПД ФО ОСОБА_1 з розрахункового рахунку на закупку товарів та оплату послуг. Документи підтверджуючи дані закупки товарів та оплати послуг відсутні.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту з 01.08.2006 року по 30.10.2008 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 418.308 грн., оскільки даний податковий кредит не підтверджений податковими накладними.

На перевірку надані податкові накладні, видані ТОВ «Саноіл-Транс»на користь ОСОБА_1, що підтверджують податковий кредит з ПДВ в червні 2008 року та липні 2008 року, податкова накладна від 30.06.2008 року № 334 за подачу автотранспорту на суму ПДВ 295 грн., податкова накладна від 30.06.2008 року № 333 за послуги по вантажним перевезенням на суму ПДВ - 5.684,39 грн., податкова накладна від 30.07.2008 року № 310 за послуги по вантажним перевезенням на суму ПДВ 5.684,39 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.08.2006 року по 30.11.2009 року встановлено його заниження у сумі 2.591.239 грн. З липня 2007 року декларації з ПДВ до податкового органу СПД-ФО ОСОБА_1, не подаються.

На підставі висновків акту перевірки та рішення щодо відхилення скарги підприємця податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, постановою органу досудового слідства від 27.11.2009 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

За повідомленням начальника СІ ПМ Кременчуцької ОДПІ від 10.06.2010 року № 21203/10/26-09 в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 09318010 постановою старшого слідчого СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ від 24.12.2009 року призначена виїмка оригіналів первинних бухгалтерських документів у СПД-ФО ОСОБА_1 за період 2006-2009 років. Провести виїмку документів не виявилося можливим, оскільки ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Кременчуцької ОДПІ з проханням надати йому встановлений законом час необхідний для відновлення документів. Після закінчення терміну наданого на відновлення втрачених документів, до органу досудового слідства ОСОБА_1 оригінали первинних документів не надав (т. 2, а.с. 1-2).

Складання та надання податкової накладної здійснюється платниками ПДВ відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 зазначеного Закону.

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Покупець товарів (послуг) при отриманні товарів та податкової накладної може вимагати від постачальника документи для підтвердження того, що він дійсно є платником ПДВ і має право виписки податкових накладних. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, і оскільки така накладна є звітним податковим і водночас розрахунковим документом, то законом установлено обов'язкові вимоги щодо її заповнення.

Звертаючись у травні 2010 року до суду з даним адміністративним позовом ФО-П ОСОБА_1 надав до позову у вигляді додатків оригінали податкових накладних, виданих ПП «Альтор», ПП «Кременчук Нафтохімсервіс», ПП «Кремтехнобізнес». Однак, позивач не надав заслуговуючих на увагу пояснень, у зв'язку з чим податкові накладні не були надані органу досудового слідства 24.12.2009 року, для проведення перевірки податковому органу. У зв'язку з чим, тільки у лютому 2010 року позивач запропонував податковому органу залучити до перевірки зазначені податкові накладні та інші документи податкового обліку.

Відповідно до п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування, в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою проведеною податковим органом встановлено, що в період з 01.08.2006 року по липень 2008 року згідно даних декларацій з ПДВ, які були подані до КОДПІ, згідно банківських документів податкові зобов'язання з податку на додану вартість позивачем занижено у розмірі 2.172.931 грн. Колегія суддів погоджується з даним висновком, оскільки доказів зворотного позивач та його представники судам першої та апеляційної інстанцій не надали.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції Закону, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин)за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Вищезазначене обґрунтовує правильність висновку судів про незаконність визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2006 року в сумі 292.842 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 229.842 грн. за несвоєчасну сплату сум податку.

Загальна система оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницької діяльності регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1993 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», зокрема розділом IV «Особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю».

Розділом IV цього Декрету передбачено, що у фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності підлягають оподаткуванню доходи, одержані за звітний податковий період від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12, із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 16.07.2003 № 352 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за №64.

Оподаткування доходів громадян -суб'єктів підприємницької діяльності податковими органами здійснюється на підставі податкових декларацій громадян -підприємців за звітний податковий період, які надаються наростаючим підсумком з початку року У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється оподаткування.

На підставі поданих декларацій про очікуваний дохід, податкові органи нараховують авансові платежі податку. Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання податкової декларації.

Серед обґрунтувань безпідставності висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки, щодо відсутності документально підтверджених витрат, позивач посилається на факт наявності прибуткових касових ордерів щодо здійснення ним готівкою оплати за поставлені ТМЦ (надані послуги).

Колегія суддів звертає увагу, як і у випадку несвоєчасного надання податкових накладних, на ту обставину, що зазначені податкові касові ордери позивачем були пропоновані податковому органу не під час проведення перевірки, а лише 22.02.2010 року, хоча до позовної заяви позивач ФО-П ОСОБА_1 надав не їх копії чи дублікати. З цього колегія суддів робить висновок, що ці документи не вилучались органом досудового слідства 24.12.2009 року. Заслуговуючих на увагу пояснень з цього приводу судам першої та апеляційної інстанцій позивач не надав.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача в частині визначення ФО-П ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 625.413,21 грн., оскільки при розрахунку суми податку податковим органом не були враховані положення Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»щодо необхідності проведення остаточного розрахунку за нормами у відсотках до валового доходу у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують витрати.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. За змістом ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Колегія суддів зазначає, що заперечуючи проти висновків податкового органу, судам першої і апеляційної інстанції позивачем ФО-П ОСОБА_1 не надано доказів, які б беззаперечно підтверджували його твердження щодо реальності господарських операцій між ним та тими підприємствами, які визначені я якості його контрагентів в договорах постачання ТМЦ, в податкових накладних та прибуткових касових ордерах.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року -без змін .

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28 квітня 2012 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.