Рішення

від 17.08.2009 по справі 25/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.09 Справа№ 25/186

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Комунального підприємства "Наше місто" (м.Трускавець) до відповідача:Приватного підприємства "Будівельний світ" (м.Трускавець) про :стягнення заборгованості в сумі 5 412,35 грн. Суддя :В.М. Пазичев При секретарі :І.Є.Башак Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_3-представник, довіреність від 09.12.2008 року від відповідача:Не з"явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства "Наше місто" (м.Трускавець) до Приватного підприємства "Будівельний світ" (м.Трускавець) про стягнення заборгованості в сумі 5 412,35 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.07.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 03.08.2009 року. Ухвалою від 03.08.2009 року розгляд справи відкладено до 10.08.2009 року, у зв"язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 10.08.2009 року розгляд справи відкладено до 17.08.2009 року, у зв"язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.07.2009 року, про відкладення від 03.08.2009 року, від 10.08.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 10.08.2009 року позивач подав уточнюючу позовну заяву, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 161,50 грн., 0,1% пені в сумі 345,80 грн., 7% штрафу за прострочення платежу більше ніж 30 днів в сумі 249,00 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки - 47,17 грн.

12.08.2009 року за вх.№16542 позивач подав уточнюючу позовну заяву, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 161,50 грн., 0,1% пені в розмірі 345,80 грн., 7% штрафу в розмірі 249,00 грн., 3% річних в розмірі 47,17 грн.

Представник позивача позов підтримав, просив суд позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.07.2009 року, про відкладення від 03.08.2009 року, від 10.08.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4570512 від 30.07.2009 року, а його явка була визначена ухвалою суду обов"язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 17.08.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.09.2008 року між Комунальним підприємством "Наше місто" (надалі -позивач) та Приватним підприємством "Будівельний світ" (надалі -відповідач) укладено договір №192 на вивіз твердих побутових відходів із магазину "Будівельний світ", яке розміщене за адресою м.Трускавець, вул.Мазепи,36, згідно якого відповідач зобов"язувався оплачувати послуги по вивозу ТПВ.

Сума боргу за надані послуги з вивозу ТВП відповідач перед позивачем станом на 01.07.2009 року, становить, за підрахунком позивача, 3 161,50 грн.

По закінченню строку платежу, відповідач, в порушення умов договору та вимог ст.509 ЦК України, своє грошове зобов"язання не виконав і не сплатив борг у вказаній вище сумі.

У зв"язку з цим, позивачем відповідачу направлено претензію №25 від 13.06.2009 року, на яку відповідач не дав відповіді.

17.06.2009 року позивач направив відповідачу для підпису акт звірки взаємних розрахунків, який відповідач не повернув належно оформивши.

Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт.

Крім того, позивачем нараховано 0,1% пені, згідно договору, в розмірі 345,80 грн., 7% штрафу прострочення платежу в розмірі 240,60 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 44,80 грн.

12.08.2009 року за вх.№16542 позивач подав уточнюючу позовну заяву, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 161,50 грн., 0,1% пені в розмірі 345,80 грн., 7% штрафу в розмірі 249,00 грн., 3% річних в розмірі - 47,17 грн.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема -сплата неустойки (пеня, штраф).

Позивачем нараховано пеню, яка, відповідно до розрахунку, складає 345,80 грн., а також 7% штрафу за прострочення платежу в розмірі 249,00 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні по сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобо"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов"язанні, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це положення доповнюється також і змістом ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст.83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Враховуючи відсутність збитків у позивача та великий розмір штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що наявні обставини є поважними для зменшення штрафних санкцій на 50%. Таким чином розмір пені, який підлягає стягненню, становить 172,90 грн., а 7% штрафу за прострочення платежу, що підлягає стягненню, становить 124,50 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судові рішення", суд прийшов до висновку, що позов Комунального підприємства "Наше місто" (м.Трускавець) до Приватного підприємства "Будівельний світ" (м.Трускавець) в частині стягнення заборгованості в сумі 3 506,07 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п."а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №68576 від 21.07.2009 року на суму 54,12 грн. та №69271 від 11.08.2009 року на суму 47,88 грн. про сплату державного мита та №68561 від 21.07.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Приватного підприємства "Будівельний світ" (м.Трускавець, вул.Мазепи,36, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства "Наше місто" (82200, Львівська обл., м.Трусквавець, вул.Стебницька,100, код ЄДРПОУ 32213522, р/р 26001053800002 у Трускавецькому відділенні ЗГРУ "ПриватБанк", МФО 325321) - 3 506 (три тисячі п"ятсот шість) грн. 07 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Наше місто" (82200, Львівська обл., м.Трусквавець, вул.Стебницька,100, код ЄДРПОУ 32213522, р/р 26001053800002 у Трускавецькому відділенні ЗГРУ "ПриватБанк", МФО 325321) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) -недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194 (сто дев"яносто чотири) грн. 50 коп.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.